Застосовуємо педагогічну оцінку задля мотивації учня

2139
Педагогічна оцінка — це багатогранна характеристика учня, сукупність оцінних дій або суджень, спрямованих на розв’язання тих чи тих педагогічних завдань, результат систематичного педагогічного контролю

Педагогічна оцінка є одним із чинників, що визначає траєкторію шкільного життя учня. До того ж вона є регулятором взаємин у мікросоціальному середовищі класу, визначаючи статус дитини в учнівському колективі, ставлення до неї педагогів та однокласників. Подекуди навіть взаємини з батьками детерміновані шкільними успіхами дитини.

Отож мета, до якої мають прагнути всі педагоги, — бути максимально об’єктивними під час оцінювання. Адже адекватна педагогічна оцінка сприятиме і вдалому стартові, й успішному розгортанню шкільного життя дитини.

Водночас педагогічна оцінка — своєрідний лакмусовий папірець професійної майстерності вчителя. Погодьтеся:

  • з одного боку — це потужний інструмент, здатний сприяти розвитку особистості учня, коригувати його поведінку
  • з іншого — виклик неупередженості педагога.

Виокремлюють такі види педагогічних оцінок:

  • предметні

оцінюють процес та результати діяльності учня, однак не стосуються його особистості

  • персональні

вказують на індивідуальні якості учня (уміння, старання тощо)

  • матеріальні

передбачають матеріальне стимулювання учня (кишенькові гроші, омріяні речі тощо)

  • моральні

містять характеристику дій учня відповідно до усталених норм моралі

  • результативні

підсумовують остаточний результат діяльності учня (що вийшло)

  • процесуальні

стосуються безпосередньо процесу діяльності учня (як зроблено)

  • кількісні

зіставні з обсягом виконаної роботи

  • якісні

вказують на показники якості виконаної роботи (досконалість, точність, акуратність тощо)

Зауважте!

Шкільна оцінка є складовою педагогічної — як стимул, що поєднує засоби і заохочення, і покарання.

Як педагогічна оцінка впливає на мотивацію учня

Із перших днів шкільного навчання дитина здебільшого щиро прагне стати відмінником, та одразу може розчаруватися, упевнившись, що нічого в неї не виходить. Одна з причин цього — надмірна суворість учителя під час оцінювання.

Учень початкових класів неспроможний об’єктивно оцінити якість своєї роботи, себе як особистість у цілому, тому й сприймає педагогічну оцінку як оцінювання своєї особистості. За таких умов у дитини навряд чи формуватиметься потреба досягти мети.

Отож у період молодшого шкільного віку педагогічна оцінка відіграє надважливу роль. Вступ до школи, початковий етап шкільного життя ― значне випробування для дитини. І необ’єктивні педагогічні оцінки від значущих для дитини дорослих можуть зруйнувати її уявлення про себе, негативно вплинути на формування самооцінки, спричинити появу дидактогенії.

Дидактогенія — це психічний стан учня, спричинений недотриманням педагогічного такту з боку педагога. Серед ознак дидактогенії:

  • підвищене нервово­психічне напруження
  • страх
  • пригнічений настрій.

Здебільшого (70% випадків) дидактогенія виникає у першокласників.

Також педагогічна оцінка може впливати на авторитет дитини в колективі однолітків, а інколи й породжувати конфліктність. Так, якщо учневі не вдається завоювати авторитет серед однолітків за допомогою високих оцінок, він може вдаватися до самоствердження через негативні вчинки.

Парадокс, але результати діяльності дитини, що різняться від усталених, педагоги не завжди високо оцінюють.

Учнів із нестандартним мисленням часто не розуміють ані однокласники («Тобі що, більше всіх треба?»), ані педагоги («Ти робиш не так, як усі, не виконуєш моїх вимог»). У такій ситуації учень може зробити викривлений висновок: спосіб виконання завдання є хорошим лише тоді, коли його високо оцінює вчитель.

Так формується стиль поведінки, за якого головною є мета, а способи її досягнення — другорядними. Такий учень віддаватиме перевагу стандартним способам виконання того чи того завдання, а не творчим

Отже, під час оцінювання педагог має дбати про домінування позитивних переживань, оскільки вони впливають на:

  • формування самооцінки учня
  • розвиток мотивації досягнень
  • створення емоційного комфорту
  • розвиток творчих здібностей
  • налагодження взаємин з однолітками.

Мотивація досягнень — це прагнення до поліпшення результатів, незадоволеність досягнутим, наполегливість у розв’язанні поставлених завдань

Шкільна тривожність

Шкільну тривожність в учня розпізнають за такими ознаками, як:

  • надмірне хвилювання
  • підвищене занепокоєння у звичайних навчальних ситуаціях
  • постійне очікування негативного ставлення до себе, низької оцінки з боку вчителів та однолітків.

Такі стани, звісно, пов’язані з негативною педагогічною оцінкою.

Негативні емоції

Здебільшого чинниками негативних емоцій у зв’язку з педагогічною оцінкою є:

власне отримання низької оцінки

  • дитина відчуває провину, сором, смуток тощо

страх отримати низьку оцінку

  • дитина завчасно боїться, що отримає низький бал

невідповідність вимог значущих дорослих і своїх особистісних

  • дитина зіставляє позиції на кшталт «Я — відмінниця. І отримала два бали! Соромно», «Страшно! Мама скаже, що я невдаха, що вона мене більше не любить!»

страх бути покараною за низьку оцінку

  • дитина боїться, що її сваритимуть, битимуть, заборонять гратися з друзями тощо

передчуття фізичного дискомфорту

  • дитина, отримавши низьку оцінку чи під час подальших розмов із цього приводу, погано почувається («Я не витримаю, якщо мама сваритиметься», «Завжди голова починає боліти, коли отримую двійку»)

Негативні емоції привносять у процес навчання страх, нервозність, дезорієнтують дитину в системі власних цінностей. Болісні переживання поразок породжують в дитини почуття образи і навіть сумніви у справедливості вчителя.

І завада, і стимул

Через напруження, занепокоєння, нервозність, страх невизначеності та невдач учень нездатний приймати рішення. Шкільна тривожність стає на заваді досягненню успіхів. Нерідко тривалі дискомфортні стани спричиняють появу нервових розладів у дитини.

Водночас почуття тривожності неминуче, оскільки супроводжує процес пізнання. Позбутися тривожності — означає нівелювати всі перепони на шляху пізнання, подолання яких є необхідною умовою успішного засвоєння знань.

Зауважте!

Інтенсивність переживання шкільної тривожності не має перевищувати індивідуальної для кожного учня «критичної межі». Інакше — воно дезорганізовуватиме його.

Як учителеві уникати помилок під час оцінювання

Що ж робити вчителеві, аби вберегти дітей від негативних емоцій? Яким помилкам варто запобігати насамперед?

Російські педагоги Сергій Шишов і Валентина Кальней виокремлюють такі типові помилки вчителів під час оцінювання знань учнів:

великодушність

  • учитель виставляє завищені оцінки
  • інколи до цього вдаються педагоги, зацікавлені в досягненні високих формальних показників успішності

центральна тенденція

  • учитель прагне уникати як високих, так і низьких оцінок

ореол

  • ставлення вчителя упереджене, він керується особистими симпатіями чи антипатіями

контраст

  • учитель оцінює знання, особистісні якості та поведінку дитини залежно від власних характеристик (наприклад, неорганізований учитель ставитиме вищі бали учневі, який вирізняється зібраністю, акуратністю та старанністю)

нещодавність

  • учителеві незручно одразу після низької оцінки ставити високу (чи навпаки)

репутація

  • учитель схильний завищувати оцінку учневі-відміннику

логічність

  • учитель виставляє оцінки, враховуючи психологічні якості та характеристики учня, які з певних причин педагогові здаються логічно пов’язаними з навчальним предметом (таке собі перенесення оцінок за поведінку дитини на оцінки за її знання)

У певних ситуаціях ставити негативну оцінку не варто, наприклад:

  • задля покарання дитини ― якщо вона незадовільно поводилася під час уроку
  • у разі складних і стресових обставин у житті дитини ― розлучення батьків, хвороба близьких тощо
  • якщо оцінка суперечлива ― у такому разі її варто трактувати на користь дитини.

Педагогічна оцінка в жодному разі не має бути репресивною, приголомшувати дитину, дезорієнтовувати її у системі власних цінностей, спричиняти негативні переживання, які згодом можуть стати невротичними.

Так, адекватна педагогічна оцінка:

відповідає рівню знань і вмінь дитини

  • не завищуйте і не занижуйте оцінку

стимулює дитину, її активність, ініціативу, прагнення до творчості

  • порівнюйте результати дитини лише з її досягненнями, а не з успіхами інших: так навіть незначне просування у навчанні буде помітним

сприяє дорослішанню дитини

  • пропонуйте дитині завдання, спрямовані на розвиток самоконтролю, рефлексії та формування адекватної самооцінки

Що необхідно враховувати під час оцінювання:
рекомендації вчителеві

Розвивайте в дитини мотив досягнення успіху

Наприклад, доручіть учневі, який має низьку успішність, занижену самооцінку та мотивацію досягнення успіху, допомогти однокласнику з подібними проблемами. Це позитивно позначиться на соціально-особистісній позиції, характері діяльності, ставленні до самого себе. Або ж запропонуйте учневі побути в ролі вчителя — це сприятиме підвищенню самооцінки

Плекайте індивідуальний підхід до оцінювання дитини

Під час оцінювання орієнтуйтеся на індивідуальні особливості дитини, враховуйте її емоційний стан. Будьте доброзичливими, обґрунтовуйте виставлені бали. Акцентуйте увагу колективу класу на успіхах однолітків

Оберігайте почуття дитини

Пам’ятайте: оцінку, що стосується особистісних якостей дитини, не слід озвучувати привселюдно. Дитина за жодних обставин не має відчувати сорому, приниження і страху.

За матеріалами Людмили ТЕРЕЩЕНКО,
старшого наукового співробітника лабораторії психології навчання
ім. І. О. Синиці Інституту психології імені Г.
 С. Костюка НАПН України,
канд. психол. наук, Київ



Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

Медіаактивний навчальний заклад від журналу «Практика управління закладом освіти»

В е-журналі «Практика управління закладом освіти» з’явилася перша книжка для передплатників:

«Медіаактивний навчальний заклад, або Як не загубитися в тенетах інтернету»

Читати книгу

Розсилка



ОНЛАЙН-ТЕСТ!

Онлайн-тест від журналу «Практика управління закладом освіти»

В е-журналі «Практика управління закладом освіти» з’явилися інтерактивні тести.

Перевірте свої знання з теми «Експертиза цінності документів»

Спробувати

© Цифрове видавництво MCFR, 2016. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

0 44 586 56 06
0 800 212 012 callback

Бухгалтерам бюджетних організацій рекомендуємо відвідати портал «Головбух: Бюджет»


  • Ми в соцмережах