Як природньо навчати іноземної мови в дошкільному віці

270
«Як виховати генія? Ми вас навчимо!» Чому батьки одразу ж цікавляться подібними пропозиціями? Чому більшість педагогів підхоплюють методики, які пропонують ранній і прискорений розвиток дитини? Чому педагоги дошкільних закладів з гордістю заявляють, що їхні вихованці вже у молодшій групі вивчають іноземні мови, у середній — розв’язують математичні рівняння, а в старшій — вивчають основи комп’ютерної грамотності? Цьому є пояснення

Не так давно людина, яка мала гарну освіту, як правило, досягала успіху. Звісно, не сама по собі освіта давала дорогу в життя. Перевагу мала людина з високою кваліфікацією — Майстер, який умів реалізувати свої вміння. Тому батьки воліли віддати своїх дітей на навчання до Майстра.

А як навчав Майстер, які методики використовував? Ніякі… Він звично робив свою справу, а учні спостерігали й намагалися повторити. А коли щось не розуміли — просили пояснити. Майстер відповідав, якщо хотів. Адже Майстру насправді було не до учнів: у нього — Справа.

Що вища кваліфікація Майстра, то більше в нього учнів.

А чим вимірювали кваліфікацію Майстра? Дипломом? Аж ніяк. Лише тим, яку користь Майстер приносив суспільству, як поліпшував життя людей.

Ось тут ми й торкнулися найголовнішого: Життя.

Якою б розумною не була людина, та якщо вона не може реалізувати свої знання, вони не принесуть користі іншим. А реалізувати свої знання можна лиш, знаючи Життя.

І тут парадокс: дитина, яка з раннього віку заглиблюється у світ знань, одночасно відособлюється від довколишнього життя. Зростаючи, надзвичайно розумна дитина часто не може прилаштуватися до реалій життя і застосувати свої знання. Зрештою, стає нещасливою.

Тому серед підходів у вихованні дітей доцільно обирати ті, що спрямовані не лише на формування здорової, освіченої та вільної особистості, а й здатної до самопланування і самокерованого научіння.

Сприятливі та несприятливі чинники

Розвиток іншомовних умінь варто формувати так само, як і розвиток рідного мовлення. Тому значну увагу приділяйте формуванню у дітей загальних комунікативних компетенцій.

Діти у ранньому віці засвоюють іноземну мову набагато швидше і легше, ніж дорослі. Та, з іншого боку, виокремлюють певні обставини, що створюють труднощі у процесі навчання.

Розглянемо, що сприяє, а що ускладнює опанування дитиною іноземної мови в дошкільному віці:

Те, що сприяє

Те, що ускладнює

  • Від народження наділена інстинктивним бажанням пізнати все

Це допомагає в мотивації

  • Не усвідомлює мету вивчення предмета

Тому традиційне планування заняття, уроку чи курсу незастосовне

  • Має дуже міцну пам’ять і рухливість мозкових механізмів (до дев’яти років)

Дитячий мозок ліпше пристосований до сприйняття мови

  • Забуває інформацію дуже швидко

Тож необхідно більше повторювань, аніж із дітьми, старшими семи років

  • Запам’ятовує довжелезні вірші й тексти з легкістю, але не аналізуючи граматичний аспект і часто не усвідомлюючи змісту того, про що йдеться. Окрім того, у реальних життєвих ситуаціях не може скористуватися вивченим
  • Наділена інстинктивн бажанням наслідувати дорослих

Адже це перший, основний і найпростіший шлях пізнання світу

  • Завдяки імітації в ранньому віці дуже швидко переймають акцент носія іноземної мови (у шість років цей процес займає більше часу та зусиль)

  • Не можуть концентруватися чи просто всидіти спокійно понад 5 хв., швидко стомлюється, оскільки не розвинена саморегуляція

Тому дуже часто необхідні рухові вправи чи зміна положення

  • Має синкретичність сприймання (до семи-дев’яти років)

Дає змогу засвоювати великий обсяг будь-якого матеріалу

  • Не розуміє сповна інформації, що надходить (навіть рідною мовою), схоплює лише загальний зміст і реальні поняття
  • Здатна сприймати іноземну мову без спеціального запам’ятовування і не стомлюючись за умов, подібних природному вивченню рідної мови

  • Має недостатній комунікативний досвід у рідній мові

Відповідно, спілкування іноземною мовою видається важкою справою. Якщо пояснювати лише словесно, дитина начебто слухає, але при цьому не розуміє

Дитячий егоїзм вимагає особистої уваги

Кожен малюк бажає бути першим у грі

У дошкільному віці дитина найбільш відкрита новим знанням і враженням, але, з іншого боку, беззахисна перед впливами світу, тому що психічні процеси та механізми тільки-но розвиваються і є дуже вразливими.

Чи потрібна дитині мотивація

Найважливішим чинником ефективної діяльності є мотивація. Але сучасні засоби спонукання дитини до навчання часто нагадують загравання з нею. Чомусь зовсім не враховують те, що дитина народжена з високою природною мотивацією до навчання, внутрішньою тягою до пізнання світу та досягнення успіху. Найперше це проявляється у копіюванні дій дорослих. Але не всіх! Діти копіюють те, що дорослі роблять із задоволенням. Дорослі ж частіше вимагають від дітей те, чого самі робити не люблять.

І навпаки — те, що дорослим подобається, дітям робити зазвичай заборонено.

З огляду на такий збіг обставин на шляху до школи потяг до навчання значно слабшає (якщо не відмирає). І в такому разі природну мотивацію до пізнання намагаються підмінювати безліччю штучних, як-от нагороди за успіхи, заохочення, моральні підбурювання догодити батькам чи педагогові. Однак такі мотиви не діють постійно. Негативні чинники — відсутність похвали, програш у грі, зміна вихователя тощо — можуть миттєво (іноді назавжди) знеохотити не лише до предмета, а й до навчання в цілому.

Що ж робити? Почнімо спочатку.

Дитина народжується з природним інтересом до пізнання світу, який інстинктивно реалізує, наслідуючи поведінку дорослих. Малюкові не потрібні винагороди та інші заохочень у його бажанні пізнати світ. Тим паче не потрібні оцінки.

Чому?

Тому що існують природні шляхи розвитку. А отже забезпечте:

  • в першу чергу — середовище, в якому дитина може практично застосувати набутий досвід. Якщо йдеться про іноземні мови — то це іншомовне середовище, де всі дорослі з першої хвилини спілкуються з дитиною тією мовою, яку вона має опанувати
  • потім — умови, в яких дитина може спілкуватися іноземною мовою для виконання своїх (власних) завдань.

Як зауважував фізіолог Олексій Ухтомський, діяльність нервової системи спирається не на детерміністський принцип, а на принцип свободи вибору в прийнятті необхідного рішення, яким має бути реакція на екзогенні впливи середовища. Але «свобода волі» детермінована, з одного боку, пережитими раніше подіями, а з іншого — поточною ситуацією самого середовища, яке спонукає прийняти потрібне, адекватне рішення в реалізації тієї або іншої поведінки

Фізіолог Ілля Аршавський стверджував: «Лише ту систему навчання можна вважати достатньо ефективною, яка перетворюється на самонавчання та забезпечує постійну самоорганізацію індивідуального розвитку»

Тому якнайчастіше давайте дітям можливість приймати власні рішення, як-от:

  • обирати

  • вид діяльності серед двох-трьох запропонованих

  • спосіб виконання завдання
  • планувати послідовність вправ для наступного заняття

І свої результати дитина здатна оцінювати сама. Адже якщо завдання має практичну мету, то й результат буде практичним — його дитина оцінить.

Зауважте!

Мовиться про оцінювання результату роботи, а не поведінки дитини.

Тому замість висловлювань «Молодець!», «Дуже добре!», «Правильно/неправильно зробив!» (що практично нічого не означають) доцільніше вказувати на факт, на виконане. Наприклад:

  • «Так, яблунька висока, ти обрав високу драбинку, тож тепер можна збирати яблука»
  • «Сьогодні ми допомогли великим і малим звірятам поселитися в хатинки, які їм відповідають за розміром. Звірятам зручно жити в них!».

Також конкретно оцінюйте й особистий прогрес дитини, відзначаючи досягнення:

  • «Сьогодні на занятті ти виконав три завдання, а раніше виконував два»
  • «Ти робив цю вправу ще тиждень тому, але й сьогодні пам’ятаєш, як її виконувати»
  • «Ця вправа була складніша за попередню, але ти з нею також упорався».

Чуючи такі практичні оцінки, дитина поступово привчається оцінювати результати практично. Тож педагог має помічати, коли утриматися від оцінювання, а натомість пропонувати дітям робити це самостійно

Вміння самостійно оцінювати результат своєї роботи за практичними критеріями має ще й значний психотерапевтичний ефект: дитина уникає залежності від чужої думки.

За матеріалами Анжели Гергель, засновниці Gergel School,
де діти одночасно опановують англійську, німецьку та французьку мови



Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

Медіаактивний навчальний заклад від журналу «Практика управління закладом освіти»

В е-журналі «Практика управління закладом освіти» з’явилася перша книжка для передплатників:

«Медіаактивний навчальний заклад, або Як не загубитися в тенетах інтернету»

Читати книгу

Розсилка



ОНЛАЙН-ТЕСТ!

Онлайн-тест від журналу «Практика управління закладом освіти»

В е-журналі «Практика управління закладом освіти» з’явилися інтерактивні тести.

Перевірте свої знання з теми «Експертиза цінності документів»

Спробувати

© Цифрове видавництво MCFR, 2016. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

0 44 586 56 06
0 800 212 012 callback

Бухгалтерам бюджетних організацій рекомендуємо відвідати портал «Головбух: Бюджет»


  • Ми в соцмережах