«Повернення новорічної зірки»: сценарій новорічного свята для дітей старшого дошкільного віку

2835
Новий рік — одне із найулюбленіших свят для дітей. Адже саме новорічне свято дарує здійснення найзаповітніших дитячих бажань, чудові подарунки, справжнісіньких Діда Мороза та Снігуроньку, а головне — особливу, неповторну атмосферу чарівної казки

Аби створити для дітей атмосферу новорічної казки, дорослі мають немало попрацювати:

  • скласти і розучити з дітьми сценарій новорічного свята
  • підготувати костюми для казкових героїв
  • виготовити чи придбати необхідні атрибути
  • налаштувати дітей до виступу.

І зауважити, чи кожна деталь створює новорічний характер.

Новорічні атрибути можуть бути завершальним елементом у створені цілісної картини. А щоб навіть такі дрібнички, як сніжки, сніжинки, скринька та цукерочка для Баби Яги, надихали відчуттям маленького дива, педагоги можуть виготовити їх разом зі своїми вихованцями.

Дитяча фантазія перетворить кожну звичайну деталь на чарівну, неповторну.

Повернення новорічної зірки

Сценарій свята для дітей дошкільного віку

АТРИБУТИ:

ДІЙОВІ ОСОБИ:

  • сніжки

  • Дід Мороз
  • сніжинки

  • Снігуронька
  • чарівна скриня

  • Баба Яга
  • кольорові кубики

  • Зайчики
  • велика «цукерка» (картонний циліндр, загорнутий у фольгу)

  • Сніжинки
  • скриня для ялинкових прикрас

  • Лисичка
  • мітла

  • Вовчик

ОБЛАДНАННЯ:

  • Синички
  • грамофон та кілька платівок

  • Снігур
  • лавка

Звучить мелодія пісні Аркадія Філіпенка «Новорічна».

На середину зали вихователь виставляє лавочку та невеличку ялинку без іграшок, але з яскравою зіркою на верхівці. До ялинки підходять Зайчики, Сніжинки, Лисичка, Вовчик, Синички та Снігурі, сідають на лавочку, схиляють голівки одне на одного, нібито сплять.

До ялинки підкрадається Баба Яга і краде зірку, втікає.

Лисичка (прокидаючись):

                               І насниться ж в ніч святкову…

                               Це, мабуть, від перевтоми.

                               Зараз лапки я складу

                               І в країну снів піду.

Лисичка знову заснула. Звучить мелодія пісні «Jingle Bells», написана Джеймсом Лордом П’єрпонтом (James Lord Pierpont). Звірята починають прокидатися, потягуватися, підійматися, кружляти навколо ще не прикрашеної ялинки. Вони радіють святковому дню, обсипають деревце серпантином, мішурою, дістають прикраси зі скриньки і починають прикрашати ялинку. Щойно закінчилася пісня, звірята стають півколом і милуються красунею­ялинкою.

Перший Зайчик: О, яка ж у нас ялинка!

                               Вся яскрава, як перлинка!

Другий Зайчик:   А погляньте­но ви враз

                               Скільки тут на ній прикрас!

Перша Синичка:    Аромат духмяний хвої!..

                               Перед ним ніхто не встоїть.

Друга Синичка:  Новий Рік — це завжди свято:

                               Ласощів дають багато.

Третій Зайчик:    Дід Мороз мчить на санчатах,

                               Йому раді всі малята!

Перший Зайчик: А ще б пак! Мішок у нього

                               Величезний, кольоровий!

Другий Зайчик:   А в мішку є феєрверки,

                               Подарунки і цукерки!

Перший Снігур:  Так, ялинка в нас чудова,

                               Пишно вбрана, кольорова!

Другий Снігур:    Я, звичайно, вибачаюсь:

                               Тут чогось не вистачає...

Третій Снігур:     Так, панове, де родзинка?

                               Новорічна ж в нас ялинка!

Перша Синичка:    Нумо, друзі­пташенята,

                               Летимо сніжок збирати!

Друга Синичка:  Припорошимо ялинку,

                               Хай блистять на ній сніжинки!

Усі пташки вибігають із зали. У цей час перед ялинкою Сніжинки виконують свій танок під п’єсу Людвіга Ван Бетховена «До Елізи». Коли танок закінчується, до зали «влітають» Синички та Снігурі і чіпляють на ялинку паперові сніжинки.

Перша Синичка:    За вікном справжня зима,

                               Біла гостя крижана.

Друга Синичка:  Обійшла ліси й поля!

                               Стала біла вся земля.

Перший Снігур:  А сніжинки, немов вата,

                               Легко взимку їм літати!

Другий Снігур:    А як гарно всі танцюють!

                               І ялинці як пасують!

Третій Снігур:     Вибачте, сніг — не родзинка…

                               Без верхівки в нас ялинка!

Усі присутні у розпачі беруться за голови і наполохано шепочуться між собою:
«Ой­ой­ой! Що ж тепер буде?».

Перший Зайчик: Зірка — це орієнтир,

                               Світить аж за небосхил!

Другий Зайчик:   Хто ж тепер нас тут знайде?

                               Дід Мороз нас омине!

Третій Зайчик:    Він не в змозі відшукати

                               Серед лісу нашу хату…

Вовчик:                Ой, набридло всіх вас слухать!

                               Аж тремтять зайчаті вуха!

                               Треба з’ясувати нам,

                               Хто з ялинки зірку вкрав.

Лисичка:              Ой, панове, я згадала!

                               Ранком тут Яга блукала.

                               Я ж бо думала — це сон,

                               Бо дрімота за вікном…

Зайчики (разом): Що ж тепер нам всім робити?

                               В гості до Яги сходити?(Трусяться.)

Вовчик:                Так, без паніки, малята!

                               Треба ласощів узяти.

Лисичка:              Ми пригостимо стареньку,

                               І вона буде раденька.

                               Ласкою її візьмемо

                               І верхівку заберемо.

Вовчик:                Ну а зараз всі звірята

                               Нумо разом танцювати

Вовчик та Лисичка запрошують усіх дітей у костюмах звірят до танку, пташки виходять із зали. Звірята навколо ялинки виконують танок під мелодію «Польки» Михайла Глінки, після якого Лисичка та Вовчик виходять із зали, а всі інші діти сідають на свої місця. Ялинку, яку прикрасили звірята, швидко відставляють убік.

У залі з’являється Баба Яга, співає свою пісню і танцює з мітлою.

Звучать перші акорди Симфонії № 5 Людвіга Ван Бетговена. Заходять звірята і пташки, шикуються перед Бабою Ягою. У руках у Лисички велика цукерка.

Баба Яга:              Чую своїм гострим нюхом,

                               Що тут пахне живим духом.

                               О, привіт, любі малята,

                               Мої любі зайченята!

                               Чом до мене завітали?

                               Провідати забажали?

                               Я зараз така голодна,

                               Що згодився б хто завгодно!

Вовчик:                Ви, бабусю, не радійте,

                               Про вечерю і не мрійте.

                               Віддавайте те, що вкрали!

                               Куди зірку ви сховали?

Баба Яга:              Ви про що? Не розумію!

                               Дуже я якраз хворію. (Кахикає у хустинку.)

                               З хижки навіть не виходжу.

                               Взагалі ж бо злягти можу!

Лисичка:              Так, бабусю, досить з нас!

                               Я все бачила в той час. (Звертається до дітей.)

                               Пам’ятайте, любі діти:

                               Треба правду говорити!

Баба Яга:              Ну гаразд, та зірка в мене,

                               Але ви прийшли даремно.

Лисичка:              Ось цукерочку візьміть,

                               А нам зірку поверніть. (Лисичка дає Бабі Язі цукерку.)

Баба Яга:                  Щось цукерки не смакують,

                               Нехай зайці затанцюють!

Звучить пісня у виконанні Боббі Макферріна (Bobby McFerrin) «Don’t Worry, Be Happy».
Усі діти у костюмах зайчиків підскоком виходять на середину зали, стають півколом і виконують свій таночок.

Баба Яга:              Гарно зайчики стрибають,

                               Музику як відчувають!

                               З вами весело, звірята,

                               Дякую я вам за свято.

                               Дуже гарні ви собою —

                               Залишайтеся зі мною.

Вовчик:                Ні! Не лишимося з вами

                               Розважати вас роками.

Баба Яга:              Можете мені старенькій

                               Розповісти вірш гарненько?

                               Щось про біленькі сніжинки

                               І про сяючу ялинку...

Сніжинки (по черзі):          

                               Завірюха біла­біла

                               Нас у лісі всіх зустріла.

                               Стала дмухати вітрами,

                               Аж свистіло все над нами.

                               По льоду ковзали ніжки,

                               Ми загралися у сніжки,

                               Бабу Снігову зліпили

                               Й Морозенка в лісі стріли.

                               Від морозу наші щічки

                               Аж почервоніли трішки.

                               Під ялинкою кружляєм.

                               Разом з вами заспіваєм

Сніжинки разом з усіма дітьми співають пісню «Зимонько­снігуронько», музика Якова Степового, слова Леоніда Глібова.

Сніжинки (по черзі):          

                               Дід Мороз ще завітав,

                               Подарунки роздавав.

                               Новий Рік — казкове свято,

                               Добре можна погуляти.

                               І як північ наставала,

                               Веселились ми й співали.

                               Скрізь лунали привітання

                               І збувалися бажання.

                               А тепер ви вкрали зірку,

                               Зіпсували нам вечірку.

                               Дід Мороз десь заблукає,

                               Бо дороги він не знає.

                               І не буде більше свята,

                               Не радітимуть звірята.

                               В гості вже ніхто не прийде,

                               Як зоря наша не зійде.

                               Тож не будьте більше злою,

                               Не метіть на нас мітлою,

                               Поверніть нам нашу зірку,

                               Щоб продовжити вечірку.

                               Дід Мороз дорогу знайде,

                               На вечірку до нас зайде.

                               Ліхтарі всі запалають,

                               Привітання пролунають.

Баба Яга:              А давайте в гру пограєм

                               «Хто загадку відгадає?»!

                               Якщо виграєте ви,

                               Відпущу вас назавжди!

Лисичка:              Ну гаразд! Хитра Лисичка,

                               Снігурі, Вовк і Синички

                               Вам покажуть вищий клас!

                               Не злякаєте ви нас!

Баба Яга загадує звірятам загадки, а діти допомагають їх відгадати.

Баба Яга:              В білій сукні закружляла

                               Балерина і упала…

                               До долоні доторкнулась

                               І на воду обернулась. (Сніжинка.)

                               Хто всю ніч свистів, гуляв,

                               Сніг лапатий наганяв? (Хуртовина.)

                               Що за дерево казкове,

                               Все в прикрасах кольорових?

                               У вітальні, мов картинка,

                               Красувалася…(Ялинка.)

                               Хто в червоному костюмі,

                               Із мішком на плечах,

                               Нам цукерочки дарує

                               І корисні речі? (Дід Мороз.)

Баба Яга:              Гарно, діточки маленькі,

                               Добре, мої дорогенькі!

                               Я віддам вам вашу зірку,

                               А сама заплачу гірко...

                               Бо одній так не цікаво,

                               Свято ж в вас таке яскраве!

                               Ви ідіть там розважайтесь,

                               А на мене не зважайте…

                               Я одна проплачу ніч,

                               Розтоплю недбало піч,

                               Наношу хрусткого гілля,

                               Приготую собі зілля…

Баба Яга неохоче віддає зірку і відходить убік. Звірі радіють.

Снігурі (разом):   Ой! Ура! В нас буде свято!

                               Тож виходьте танцювати!

Звучить п’єса Едварда Ґріґа «Пташка». Снігурі та Синички запрошують усіх дітей у костюмах пташок на таночок. Після таночку всі пташки сідають на місця, а Синички та Снігурі разом зі звірятами виходять на середину зали.

Синички (по черзі):

                               Гарне у нас буде свято!

                               Дід Мороз і оленята,

                               І Снігурочка із ним

                               Завітають у наш дім!

                               От тоді буде гуляння,

                               Новорічне святкування!

                               Хуртовина закружляє,

                               Бій курантів пролунає!

                               То хутчіш всі до ялинки,

                               Бо лишилася годинка.

                               І почепимо цю зірку

                               На ялинкову верхівку!

Вовчик:                Друзі, досить! Постривайте!

                               Бігти ви не поспішайте.

                               Ліс — це весь наш спільний дім,

                               Добре має бути всім!

Лисичка:              І пухнастим, і хвостатим…

Перша Синичка:    І дзьобатим, і пернатим…

Перший Зайчик: І великим, і маленьким…

Перший Снігур:  Добрим, а то й трохи зленьким!

Лисичка:              Тож, давайте ми бабулі

                               Її витівку даруєм,

                               Святкувать її візьмемо,

                               Торт дамо і сік наллємо!

У центр зали знову виносять ялинку, а звірята беруть Бабу Ягу за руку і допомагають їй почепити зірку на ялинку.

Баба Яга:              Дякую, любі малята,

                               Що взяли мене на свято!

                               Я ж не зла, просто самотня!

                               У вас друзів ціла сотня.

                               Тепер буду я добріша,

                               З вами мені веселіше!

                               Ой! Ви чуєте — мете!

                               Зараз в гості хтось прийде!

                               Тож давайте закликати,

                               Гостей будемо вітати!

Діти гуртом починають кликати Діда Мороза.
Заходять Дід Мороз і Снігуронька.

Дід Мороз:            Ох­ох­ох, мої малята,

                               Пташечки та зайченята,

                               Всі звірятка і Яга!

                               Ох метелиця­пурга

                               Замела нам всю дорогу!

                               Ледь добрались! Слава Богу!

                               Ще й як довго ми шукали!

                               Світить зірка перестала!

                               А тоді дивлюсь — горить!

                               Оленят запрягли вмить!

Снігуронька:       І до вас на цих санчатах

                               Ми примчали зустрічати

                               Рік Новий, привітний, добрий,

                               Щастя і удачі повний!

Баба Яга:              Тож, звірята, заспіваймо,

                               Гостей наших привітаймо!

                               Я ді­джей Баба Яга.

                               Хай же музика луна!

Баба Яга стає за старенький грамофон, підтанцьовуючи і підспівуючи, крутить старенькі платівки. Усі співають пісеньку про Новий рік.

Діти (по черзі):     Новий Рік вже на порозі,

                               Жде курантів за вікном!

                               Дітлахи з Дідом Морозом

                               І Снігуркою гуртом

                               Підтанцьовують у колі,

                               І радіють цій зимі!

                               І дзвенять уже надворі,

                               Дзвоники десь вдалині.

                               Подарунки під ялинку,

                               Дід Мороз нам покладе!

                               Облетить світ за хвилинку,

                               В кожен дім вночі зайде!

Дід Мороз:            Щоб казкова ніч тривала,

                                   Щастя людям віщувала!

                               Щоб щасливі і здорові

                               Дітки ці росли чудові.

Дід Мороз запрошує всіх дітей до хороводу («Новорічний хоровод», музика та слова Платона Майбороди). Після хороводу Дід Мороз пропонує пограти у гру «Сніжки».

Гра «Сніжки»

Діти діляться на дві команди: одна команда грає зі Снігуронькою, інша — з Бабою Ягою. Діти вибирають назви для своїх команд. Залу ділять на дві частини гірляндою або мішурою. Команди розташовуються на однаковій відстані від імпровізованої лінії. У кожної дитини є по три сніжки. Щойно зазвучала музика, обидві команди починають закидати супротивників сніжками. Та команда, на території якої буде менше сніжок після того, як затихне музика, і є переможцем.

Учасники команди, що зазнала поразки, грають з Дідом Морозом та Снігуронькою у гру «Чарівна скринька».

Гра «Чарівна скринька»

Снігуронька тримає у руках скриньку з різноколірними кубиками. Кожен гравець має із заплющеними очима дістати кубик і виконати відповідне завдання, скажімо:

  • червоний — заспівати куплет новорічної пісеньки
  • зелений — розповісти вірш про зиму
  • синій — зробити комплімент Снігуроньці
  • жовтий — запросити Діда Мороза на танок
  • білий — розповісти віршика про ялинку
  • фіолетовий — загадати загадку
  • рожевий —затанцювати
  • помаранчевий — привітати всіх присутніх з Новим роком
  • коричневий — розсмішити Діда Мороза
  • сірий — пострибати на одній нозі із заплющеними очима.

Діти разом з Дідом Морозом та Снігуронькою водять хоровод навколо ялинки і співають пісню «У лісі, лісі темному», слова Івана Неходи, музика Леоніда Бекмана. Діду Морозу дуже сподобалася пісенька, і він усім за неї роздає подарунки.

Дід Мороз:            Ох! Стомився я, малята!

                               Добре з вами в ігри грати!

                               Як розважили старого!

                               Але пора час уже в дорогу!

Снігуронька:       Добре вам тут погуляти!

                               Слухайте і маму, й тата!

                               Через рік чекайте нас!

                               Жміть же олені на га­а­аз!

Дід Мороз зі Снігуронькою виходять із зали.
Діти стають півколом.

Діти (по черзі):     Дід Мороз наш полетів,

                               Подарунки залишив.

                               Та нічого: рік мине —

                               Знову в гості він прийде.

                               Щоб було в нас святкування,

                               Треба виконать завдання.

                               Дуже Дід Мороз хотів,

                               Щоб ми слухались батьків.

                               І тоді він нас похвалить,

                               Подарунками завалить,

                               Добрі вчинки не забуде —

                               Роздавать цукерки буде!

                               А на дворі зимно стало,

                               Заметіль там лютувала.

                               Ковдра біла на землі,

                               Лід блискучий на корі.

                               І бурульки позвисали,

                               До землі ледь не дістали.

                               Білий сніг встелив доріжку,

                               Поморозив діткам ніжки.

                               Дід Мороз — Червоний Ніс

                               Подарунки нам приніс.

                               Ми всі вийшли на поріг

                               Зустрічати Новий Рік.

Діти (разом):         Ось іде він, крок за кроком.

                               З Новим вас роком!

Під музику діти залишають залу.

За матеріалами Анастасії Карташевої



Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

Медіаактивний навчальний заклад від журналу «Практика управління закладом освіти»

В е-журналі «Практика управління закладом освіти» з’явилася перша книжка для передплатників:

«Медіаактивний навчальний заклад, або Як не загубитися в тенетах інтернету»

Читати книгу

Розсилка



ОНЛАЙН-ТЕСТ!

Онлайн-тест від журналу «Практика управління закладом освіти»

В е-журналі «Практика управління закладом освіти» з’явилися інтерактивні тести.

Перевірте свої знання з теми «Експертиза цінності документів»

Спробувати

© Цифрове видавництво MCFR, 2016. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу

0 44 586 56 06
0 800 212 012 callback

Бухгалтерам бюджетних організацій рекомендуємо відвідати портал «Головбух: Бюджет»


  • Ми в соцмережах