Педагогічна допомога дитині раннього віку з особливостями психофізичного розвитку

2484
Поєднання компенсаторних можливостей організму з правильно організованим психолого-педагогічним супроводом у ранньому віці може значно, а інколи й повністю, нейтралізувати вплив первинного порушення на хід психофізичного розвитку дитини і є потужним чинником профілактики соціальної дезадаптації

Дуже часто до психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК) звертаються батьки з дітьми дошкільного віку, проблеми у розвитку яких можна було б виправити або й зовсім запобігти їм. Проте через нерозуміння значущості початку психолого-педагогічної допомоги ще у ранньому віці не лише втрачається час, а й з’являється багато інших проблем у розвитку дитини, скоригувати які вдається не завжди.

На жаль, і лікарі (педіатри, дитячі психоневрологи), і навіть вихователі дошкільних закладів не завжди знають і розуміють, що діти з особливостями психофізичного розвитку мають одержувати ранню (від народження до трьох років) корекційно-педагогічну допомогу.

Автор книги «Після трьох уже пізно» Масара Ібуко, який вивчав досвід раннього розвитку дітей у Японії, зробив висновок: те, що дитина здатна засвоїти до трьох років, потім їй дається з труднощами або не дається зовсім.

Видатний психолог Лев Виготський довів: що раніше створюються спеціальні умови для розвитку і виховання дитини з психофізичними вадами, то менше виникає вторинних ускладнень і значно легше здійснюється процес її соціалізації. Якщо психолого-педагогічний супровід враховує рівень розвитку дитини, наявні у неї труднощі і проблеми, то дитина швидко адаптується до умов життя, у неї значно активніше компенсуються пошкоджені функції. Причиною цього є надзвичайна пластичність мозку у ранньому віці, його особлива сприйнятливість до зовнішніх впливів. 

Проблему ранньої психолого-педагогічної допомоги досліджують учені у різних країнах світу. У багатьох державах завдання ранньої комплексної допомоги дітям з вадами психофізичного розвитку є першочерговим щодо цієї категорії осіб. Проте в Україні на сьогодні не створено єдиної державної системи своєчасного виявлення і ранньої корекції порушень розвитку у дітей. Після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови «Про схвалення Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів» від 12.10.2000 № 1545 рання педагогічна допомога була дещо активізована, проте системно вона так і не організовується.

Основи ранньої корекційної допомоги

Принципи ранньої корекційної допомоги дітям з особливостями психофізичного розвитку сформульовано багатьма вченими, зокрема Девідом Брікером (David Bricker), Левом Виготським, Юлією Разенковою, Вірою Ремажевською, Оленою Стрєбєлєвою, Людмилою Шипіциною та ін. Ми виділили з-поміж цих принципів найважливіші:

  • урахування сензитивних періодів розвитку

У психолого-педагогічному супроводі необхідно враховувати онтогенетичний розвиток психічних і фізичних функцій.

Лев Виготський дослідив, що діти з порушеннями психофізичного розвитку розвиваються за тими самими закономірностями, що й здорові. Зокрема, психічний розвиток має поетапний характер, і кожен етап (сензитивний період) завершується формуванням новоутворень, які є основою для подальшого розвитку.

Динаміка розвитку здорової дитини та дитини з психофізичними вадами підпорядковується єдиним закономірностям. Тобто рання корекційно-педагогічна допомога має спрямовуватися на формування новоутворень з урахуванням проблем і можливостей дитини відповідно до її віку. Неврахування сензитивних періодів у розвитку дитини призводить до її педагогічної занедбаності. Якщо здійснювати педагогічний вплив тоді, коли сензитивний період для формування певного новоутворення вже минув, то й корекційну роботу слід спрямовувати не лише на формування функцій, не сформованих своєчасно, а й на виправлення ускладнень у розвитку дитини внаслідок педагогічної занедбаності

  • залучення сім’ї

У системі ранньої допомоги відповідальність повністю лежить на батьках або частково поділяється зі спеціалістами. Адже дитина раннього віку є емоційно пов’язаною й фізично залежною від батьків і більшість часу проводить у родині. Тому як би ефективно не працювали спеціалісти, без залучення сім’ї здійснення психолого-педагогічного супроводу є неефективним

  • загальний характер психолого-педагогічного супроводу

Психолого-педагогічний супровід має стосуватися не лише дитини, а й її найближчого оточення. Досвід російського вченого Юлії Разенкової переконливо доводить, що позитивні результати можна отримати за умови, якщо у системі ранньої допомоги працюють не лише з дитиною, а з усією родиною (з батьками, бабусями й дідусями, сестрами, братами)

  • реалізація ранньої корекційної допомоги в ігровій діяльності

Гра є провідною діяльністю у цьому віці, тому все, що набуває дитина під час гри, засвоюється міцно, швидко і значно ефективніше, ніж за інших умов

  • міждисциплінарна взаємодія

Рання корекційна допомога має бути комплексною у взаємодії лікарів, педагогів-дефектологів, психологів, вихователів, соціальних педагогів. Ці спеціалісти мають спільно планувати роботу з дитиною та, здійснюючи корекційну допомогу, періодично обговорювати та узгоджувати її

  • соціальна інтеграція та інклюзія

Діти раннього віку не здатні засвоїти досвід в ізоляції, тому важливим є соціальне середовище, включення їх у різні види діяльності. Діти з психофізичними вадами розвиваються і соціалізуються успішніше, якщо мають змогу спілкуватись і взаємодіяти зі здоровими ровесниками, сім’єю.

Досвід білоруського вченого Олени Віннікової свідчить, що діти з особливостями психофізичного розвитку, які були інклюзованими у загальноосвітні дошкільні установи у ранньому і дошкільному віці, надалі легко соціалізуються у систему суспільних стосунків. Зауважимо, що реалізація цього принципу сприяє не лише нормальній соціальній адаптації дитини, а й подоланню соціальної ізоляції як дитини, так і її родини у цілому

Наголосимо, що правильний психолого-педагогічний супровід забезпечується, якщо спеціалісти орієнтуються не лише на дитину, а на родину у цілому. Його метою є створення оптимальних умов для розвитку дитини у сім’ї.

Головною умовою ранньої корекційної допомоги є єдність психолого-медико-педагогічної діагностики, комплексної допомоги та оцінки розвитку дитини. Відповідно, ступінь ефективності корекції вторинних відхилень у розвитку дитини і формування компенсаторних механізмів залежать від певних чинників, серед яких найбільш вагомими є:

  • початок цілеспрямованої корекційно-педагогічної роботи відразу ж після виявлення проблем
  • взаємодія різних спеціалістів, що беруть участь у комплексному психолого-педагогічному супроводі дитини раннього віку з порушеннями розвитку
  • правильно підібраний зміст і методи навчання та виховання
  • своєчасне включення родини у корекційно-педагогічний процес
  • реалізація єдності вимог до виховання і навчання дитини у сім’ї та дошкільному закладі

Важливою є послідовність психолого-педагогічного супроводу. Він має здійснюватися у декілька етапів:

  • знайомство із сім’єю
  • первинна діагностика дитини і всієї родини
  • розроблення і реалізація індивідуальної програми навчання і виховання
  • неперервний контроль за розвитком дитини і стосунками у сім’ї
  • постійне внесення коректив у програму
  • переведення дитини у відповідний навчальний заклад — загальноосвітній, спеціальний, інклюзивний — залежно від можливостей дитини

Складання індивідуальної програми розвитку дитини

Зміст індивідуальної програми розробляється на основі психолого-педагогічного обстеження дитини та аналізу соціальних умов її виховання. У процесі обстеження необхідно:

  • встановити рівень актуального та зону найближчого розвитку дитини
  • визначити характер і ступінь вираженості первинного порушення
  • виявити індивідуальні труднощі дитини та її родини

Для дитини раннього віку з особливостями психофізичного розвитку не існує стандартної навчальної програми. Таким стандартом є, з одного боку, онтогенез розвитку психічних функцій, з іншого — індивідуальні особливості дитини та її родини.

Зміст програми має спрямовуватися на формування новоутворень та провідної діяльності відповідно до віку і порушення розвитку дитини, враховуючи програми виховання для дітей раннього віку з нормальним психофізичним розвитком (наприклад, «Зернятко») та програми спеціальних дошкільних закладів за категоріями порушення.

Отже, в індивідуальній програмі визначають конкретні завдання з формування у дитини знань, умінь і навичок на найближчий час за основними лініями розвитку:

  • соціальний розвиток — форми спілкування (вербальні, невербальні, вміння спілкуватись емоційно); способи засвоєння суспільного досвіду (спільні дії, вказівний жест, наслідування, дії за зразком і словесною інструкцією)
  • фізичний розвиток — основні рухи, розвиток дрібної моторики
  • пізнавальний розвиток — сенсорний розвиток, форми мислення, уявлення про навколишній світ, розвиток мовлення; предметно-ігрові дії, передумови до продуктивних видів діяльності

Працюючи з дітьми раннього віку, російські вчені-дефектологи Олена Стрєбєлєва, Юлія Бєлякова, Олександра Катаєва дійшли висновку, що індивідуальну програму для таких дітей не варто планувати на великий період часу, оптимальним є два – три місяці.


В індивідуальній програмі слід передбачати такі складові:

  • умови і правила проведення роботи з дитиною у сім’ї
  • зміст роботи з дитиною за основними лініями розвитку
  • конкретні методи і прийоми роботи з дитиною
  • види діяльності, спрямовані на формування позитивних форм взаємодії з іншими дітьми
  • регулярність занять
  • зміст допомоги, яка надається родині
  • форми роботи з батьками.

Форми організації ранньої педагогічної допомоги

Рання психолого-педагогічна допомога дитині та її сім’ї може надаватися:

  • з ініціативи батьків
  • з ініціативи спеціалістів
  • як результат дії спеціальних регіональних програм.

Психолого-педагогічну допомогу дітям раннього віку з вадами психофізичного розвитку можуть надавати, зокрема:

  • служби ранньої допомоги при ПМПК, реабілітаційних закладах, дошкільних навчальних закладах;
  • центри розвитку
  • групи тимчасового перебування при дошкільних навчальних закладах
  • патронатні служби при реабілітаційних закладах, ПМПК.

Нині в Україні дедалі частіше обговорюють варіант надання допомоги дітям раннього віку у групах тимчасового перебування при дошкільних навчальних закладах за умови консультативно-методичної допомоги відповідних ПМПК або центрів практичної психології та соціальної роботи. Це обумовлено тим, що батькам легше буде приводити дитину в заклад за місцем проживання. Відповідно, і переконати батьків у необхідності такої допомоги їхнім дітям буде простіше. До того ж у процесі корекційної роботи дитина з особливостями розвитку може взаємодіяти зі здоровими однолітками. Зрештою, такі групи є однією з форм підготовки до інклюзивного навчання, яке сьогодні активно запроваджується у нашій державі.

Зарахування у таку групу має здійснюватися на підставі заяви батьків і відповідного рішення ПМПК. Навчання у групі може тривати від одного до трьох років. Наповнюваність групи — 6–10 дітей, залежно від віку вихованців і ступеня порушення психофізичного розвитку. Основною формою роботи є індивідуальні заняття. Проте по можливості дітей об’єднують у підгрупи по 2–3 особи з метою формування у них інтересу до співпраці, колективної взаємодії.

Методи роботи з дітьми варто обирати ті самі, що і зі здоровими дітьми раннього віку, зокрема: наслідування, спільна діяльність, ігри, вправи тощо. Важливо поєднувати практичні, наочні і словесні методи впливу; співпрацювати з дитиною, налагодивши з нею позитивний емоційний контакт.

Результатом раннього психолого-педагогічного супроводу має стати переведення дитини у відповідний заклад для постійного перебування.

Комплексний підхід до раннього психолого-педагогічного супроводу

Одним із принципів надання ранньої допомоги дітям з особливостями психофізичного розвитку є міждисциплінарна взаємодія, яка виявляється у командному підході до здійснення психолого-педагогічного супроводу.

Основним фахівцем, який працює з дитиною раннього віку, є педагог-дефектолог (залежно від порушення розвитку: олігофренопедагог, логопед, тифлопедагог, сурдопедагог, ортопедагог). Його функції:

  • вивчення дитини та її родини
  • розроблення спільно з іншими спеціалістами індивідуальної програми розвитку дитини та плану роботи з родиною
  • проведення корекційних занять
  • консультування батьків з питань виховання дитини у сім’ї
  • навчання батьків педагогічним прийомам спілкування зі своєю дитиною
  • ведення відповідної документації —
    • особові справи дітей
    • індивідуальні програми розвитку
    • висновки щодо результатів корекційно-педагогічної роботи з кожною дитиною та її родиною
    • заключні психолого-педагогічні характеристики на кожну дитину та подальші рекомендації

Вагому роль у команді відіграє психолог, який:

  • вивчає особливості емоційно-особистісного розвитку дитини
  • бере участь у складанні індивідуальної програми розвитку дитини та плану роботи з родиною;
  • здійснює психологічний супровід розвитку дитини
  • консультує батьків з питань виховання дитини у сім’ї
  • надає психологічну допомогу батькам
  • веде відповідну документацію, зокрема —
    • карти психологічного обстеження дітей
    • журнал планування та обліку занять
    • звіт про результати роботи

Обов’язковими членами команди супроводу є медики: лікар відповідного фаху (дитячий психіатр, офтальмолог, отоларинголог, ортопед, лікар з лікувальної фізкультури, невролог та ін.), медична сестра. Лікарі:

  • здійснюють медичну діагностику
  • за потреби направляють на додаткові обстеження
  • призначають лікування
  • слідкують за змінами у здоров’ї дитини у процесі корекційної допомоги
  • консультують батьків та психолого-педагогічний персонал з питань здоров’я дитини

Якщо корекційна допомога організована у групах тимчасового перебування, то членами команди є вихователь, музичний керівник та інструктор з фізкультури.

Вихователь займається з дитиною у той час, коли вчитель-дефектолог або психолог консультують батьків; бере участь в організації колективної діяльності дітей.

Музичний керівник:

  • бере участь у вивченні дитини, складанні індивідуальних програм розвитку
  • проводить індивідуальні та підгрупові музичні заняття
  • організовує свята та розваги
  • консультує батьків з питань ролі музичних засобів у розвитку дитини
  • веде документацію (плани занять, звіти)

Інструктор з фізичної культури:

  • бере участь у вивченні дитини, складанні індивідуальних програм її розвитку
  • проводить індивідуальні та підгрупові заняття з фізкультури
  • консультує батьків з питань фізичного розвитку та загартовування дитини
  • веде документацію (плани занять, звіти)

Одними із найважливіших членів команди є батьки дитини. Вони мають:

  • ретельно слідкувати за змінами у розвитку дитини
  • надавати всю необхідну інформацію про її розвиток спеціалістам
  • виконувати рекомендації фахівців з виховання та корекційно-розвивальної роботи, створення необхідних для цього умов у сім’ї

Участь родини у психолого-педагогічному супроводі дитини раннього віку

Найскладнішим у психолого-педагогічному супроводі дитини раннього віку є момент залучення родини до роботи, переконання батьків у необхідності такого супроводу. Ми вже наголошували на цій проблемі раніше. Дуже важливим при цьому є своєчасне направлення батьків до необхідних фахівців. У багатьох країнах помічниками такого супроводу є лікарі (залежно від вади дитини це — педіатр, психоневролог, офтальмолог, отоларинголог чи ортопед) або соціальні працівники. На жаль, в Україні міждисциплінарна взаємодія перебуває на дуже низькому рівні, тому батьки часто з великим запізненням дізнаються, що їхня дитина вже у ранньому віці могла б одержати не лише лікування, а й належну психолого-педагогічну допомогу. Як свідчить наш досвід, спрацьовує ще й національний менталітет («Поки грім не вдарить…»): батьки нікуди не звертаються за допомогою, сподіваючись, що проблема зникне сама або її розв’яжуть учителі, коли дитина піде до школи.

Тому дуже важливо вчасно виявити сім’ї, які виховують дітей з особливостями психофізичного розвитку, і надати їм повноцінну допомогу. Батьків передусім слід переконати у тому, що дитина з психофізичними вадами незалежно від виду порушення є особистістю, яка розвивається, є індивідуальністю. І хоча розвиток такої дитини у психічному й особистісному планах здійснюється іноді повільніше і якісно інакше, він все ж підпорядковується загальним закономірностям розвитку психіки людини. При цьому вагому роль у вихованні особистості саме у ранньому віці відіграють батьки.

Робота з родиною також має бути комплексною. Насамперед свою роботу у цьому напрямі мають узгоджувати педагог-дефектолог і психолог. Для правильної роботи із сім’єю психолог має виявити наявні проблеми. Зокрема, необхідно з’ясувати такі питання:

  • як члени родини сприймають діагноз дитини
  • чи не є вада дитини джерелом негативних емоційних переживань
  • як батьки оцінюють перспективи розвитку дитини
  • як сприймають дитину інші члени родини (бабусі, дідусі, брати, сестри, інші родичі), як ставляться до неї у повсякденному житті
  • чи готові батьки психологічно і практично до виховання дитини з вадою розвитку;
  • з якими труднощами стикаються батьки у вихованні дитини

Керуючись отриманою інформацією, психолог сприятиме формуванню міжособистісних стосунків між батьками і дитиною, надасть необхідну консультативну або психотерапевтичну допомогу.

Основним завданням педагога-дефектолога у роботі з родиною є формування співпраці між батьками і дитиною. Для цього слід:

  • створити умови для активної участі батьків у виконанні рекомендацій педагога і психолога
  • допомогти створити у сім’ї необхідні умови для розвитку дитини відповідно до порушення її розвитку
  • сформувати впевненість батьків у перспективах розвитку дитини
  • навчити їх конкретним прийомам корекційного виховання

Найбільш ефективними формами роботи з батьками дітей раннього віку є консультації, практичні заняття, індивідуальні заняття з батьками та їхньою дитиною, лекції.

Головною умовою ефективності всіх форм роботи з родиною є їх адресність і конкретність, адже у результаті батьки мають оволодіти прийомами співпраці з дитиною, навчитися передавати їй життєвий досвід.

Отже, спеціалісти і батьки взаємодіють протягом усього періоду надання дитині допомоги, що і є, власне, запорукою ефективності раннього психолого-педагогічного супроводу.

Завдання психолого-педагогічного супроводу:

» раннє виявлення проблем у розвитку дитини

» комплексна діагностика психофізичного розвитку дитини

» рання корекційна допомога дитині

» психологічна допомога родині

» навчання батьків педагогіці співпраці з дитиною, методиці корекційно-розвивального виховання в умовах сім’ї



Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

«Присвоєння кваліфікаційних категорій: від А до Я» від журналу «Практика управління закладом освіти»

Електронна книжка «Присвоєння кваліфікаційних категорій: від А до Я»

для передплатників е-журналу «Практика управління закладом освіти»

Читати книгу

Розсилка



© Цифрове видавництво MCFR, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу


  • Ми в соцмережах
Будь ласка, увійдіть на сайт

Заходьте! Відкрито!
Матеріали порталу доступні зареєстрованим користувачам. Будь ласка, авторизуйтеся або зареєструйтеся. Для реєстрації потрібна лише 1 хвилина.

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

Витратіть на реєстрацію лише 57 секунд і отримайте доступ до:

форм та зразків для скачування
✓ актуальних статей від редакції
✓ докладних відповідей на складні робочі ситуації
✓ найсвіжіших новин галузі
нормативних документів



У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І отримати доступ на сайт
Знадобиться лише хвилина!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль