Медіаграмотність як питання національної безпеки

20 квітня 2015 28
Як захиститися від пропаганди та розвинути навички медіаграмотності? Українські медіапедагоги, бібліотекарі, науковці, представники громадських організацій спробували розібратися.

Днями у Києві відбулася третя міжнародна науково-методична конференція «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи», на якій було продемонстровано практичні моделі та практики медіаграмотності, яка стала життєво необхідною навичкою в контексті російської інформаційної агресії.

Організатори конференції: Академія української преси (АУП) спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (ІІТЗО), Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, Інститутом журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, відділом кіномистецтва і ТБ Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії НАН України.

У межах конференції понад 150 учасників продемонстрували практичні моделі і практики впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися: Валерій Іванов, президент АУП, Ігор Лисенко, головний спеціаліст відділу післядипломної педагогічної освіти департаменту вищої освіти МОН України; Володимир Різун, директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка; Вейн Шарп, керівник проекту «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк; Наталя Доманська, координатор проекту NIRAS в Україні та Білорусі; Ярослава Титаренко, заступник директора програми «Бібліоміст» / IREX-Україна; Сергій Томіленко, перший секретар Національної спілки журналістів України.

Володимир Різун, зокрема, у своєму виступі звернув увагу на те, що в Україні впродовж багатьох років системно знищувалася інформаційна та військова безпека. Завдання системи медіакультури має бути спрямовано не стільки на роз’яснення дітям, що медіатехнології можуть бути маніпулятивними, скільки на виховання дітей, переформатування їхньої свідомості. «Першу скрипку грає не медіа, а школа, сім’я — спільноти, де формується особистість людини», — зауважив Володимир Різун.

Під час пленарного засідання з доповідями виступили відомі науковці у сфері освіти. Так, Тетяна Іванова, професор, провідний науковий співробітник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, розповіла про специфіку, психологію та менеджмент екранної комунікації «screen-screen». Любов Найдьонова, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, висвітлила питання медіапсихології як ресурсу долання наслідків воєнних дій, зокрема визначила актуальні напрями роботи — патріотично-пацифістське наповнення медіаосвітніх курсів, застосування медіації для розв’язання конфліктних ситуацій, формування інформаційного громадянства, розвиток рефлексії і критичного мислення. Емілія Воронцова, начальник відділу науково-педагогічних технологій і проектів відділення стратегії розвитку освіти ІІТЗО, у свою чергу представила синергетичну модель медіаосвіти у школі І–ІІІ ступенів.

Найбільший інтерес для педагогів шкіл викликали теми з маніпуляцій масмедіа та медіавпливу.
На секційних засіданнях педагоги представили свої напрацювання, досвід уже апробованих методик і технологій викладання основ медіаграмотності у вишах, школах. 

У конференції взяли участь і представники Цифрового видавництва МЦФЕР — Лариса Ільченко, керівник тематичного напряму «МЦФЕР: Освіта», та Катерина Алєксєєнко, головний редактор методичних видань напряму «МЦФЕР: Освіта». Під час виступу Катерина Алєксєєнко окреслила способи підвищення медіаактивності навчальних закладів та запросила учасників конференції до співпраці щодо поширення перспективного педагогічного досвіду з питань медіаосвіти.

Насамкінець роботи учасники конференції прийняли резолюцію, у якій звернулися до профільного міністерства щодо широкої підтримки медіаосвіти у навчальному процесі. 

 

Для довідки

Медіаосвіта упроваджується в Україні з 2010 року. Одним з перших заходів стали школи для викладачів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, вишів та вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Заняття цих шкіл проходили за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та програми «У-Медіа» Інтерньюз-Нетвок.

Відповідно до проведеного Інтерньюз Нетворк улітку 2014 року опитування слухачів школи медіаграмотності протягом 2,5 років загальна кількість слухачів ОІППО становила більше 73 тис., серед яких 53 тис. — вчителі загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. За цей час 680 вчителів пройшли поглиблене навчання за різними курсами з медіаосвіти, зокрема, 200 осіб вивчали 48-годинний спецкурс з медіаграмотності для координаторів експериментальних шкіл у Дніпропетровській області, 260 вчителів пройшли навчання зі створення творчих груп з медіаграмотності та 220 вчителів взяли участь у майстер-класах медіафестивалю у Запоріжжі. 60 психологів та соціальних працівників прослухали 18-годинний спецкурс з медіаграмотності у Полтаві. Слухачі Харківської академії неперервної освіти слухали спецкурс з медіакомпететності педагога. Три інститути — у Києві, Чернівцях, Чернігові — викладають поглиблений модуль з медіаграмотності.



Підписка на новини

Підпишіться на розсилку, аби не пропустити жодної важливої та цікавої новини. Це БЕЗПЛАТНО. Ми триматимемо вас у курсі всіх освітніх подій

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

«Присвоєння кваліфікаційних категорій: від А до Я» від журналу «Практика управління закладом освіти»

Електронна книжка «Присвоєння кваліфікаційних категорій: від А до Я»

для передплатників е-журналу «Практика управління закладом освіти»

Читати книгу

Розсилка



© Цифрове видавництво MCFR, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу


  • Ми в соцмережах