Порядок моніторингу успішності у загальноосвітньому навчальному закладі

17 січня 2022
20979
Середній бал: 5 із 5

До моніторингу якості знань учнів звертаються, прагнучи з року в рік виконувати основні освітні завдання школи, оперативно реагувати на виклики часу, вчасно й виважено ухвалювати рішення

Держбюджет-2022: основ­ні показники

Зазвичай адміністрація закладу освіти проводить локальний моніторинг, аби знайти способи поліпшення успішності учнів, навчально-виховного процесу, діяльності педагогів.

Результати моніторингу у навчальному закладі дають змогу:

  • визначати якість навчальних досягнень вихованців та учнів
  • встановлювати рівень соціалізації дітей
  • аналізувати зв’язок між рівнем успішності вихованців, учнів із соціальними умовами життя, рівнем соцзахисту, моральними установками та запитами, результатом роботи вчителів тощо
  • оцінювати якість кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного забезпечення й оснащення закладу
  • визначати дієвість державних освітніх стандартів, навчальних програм
  • з’ясовувати рівень впливу методичного, технічного обладнання на навчальний процес
  • аналізувати ефективність роботи навчального закладу у забезпеченні доступності освіти та покращенні її якості
  • виявляти чинники, що негативно впливають на хід і результати освітніх реформ
  • встановлювати способи і методи послаблення або нейтралізації цих чинників
  • порівнювати результати діяльності навчального закладу за певний період і визначати оптимальні шляхи подальшого розвитку.

Моніторинг у закладі освіти не призначений для пошуку й покарання винних. Не плутайте його з контролем.

Особливості здійснення моніторингу якості знань

Моніторинг навчальних досягнень учнів та моніторинг окремих елементів навчально-виховного процесу містить у тій чи тій мірі етапи:

  • організаційний

  • передбачають створення у методичних центрах, об’єднаннях спецпідрозділів, які визначають:

– мету

– розробляють концепцію, програму майбутнього моніторингу

– здійснюють інформаційно-аналітичний супровід

  • технологічний

  • перед здійсненням моніторингу на локальному рівні розробляють:

– алгоритм роботи

– правила, спільні для всіх учасників

– способи технічного оброблення результатів

  • аналітичний

  • проводять аналіз отриманих даних, зокрема:

– установлюють причинно-наслідкові зв’язки

– порівнюють нові дані з отриманими за попередніх моніторингових заходів

  • управлінський

  • приймають відповідне управлінське рішення з огляду на результати моніторингу

Останні два етапи дають змогу:

  • отримати об’єктивні дані про роботу навчального закладу
  • спрогнозувати майбутні тенденції його функціонування.

Види моніторингу

У навчальному закладі звертаються до таких видів моніторингу, як-от:

  • адміністративний
  • соціологічний
  • психолого-педагогічний
  • педагогічний
  • комплексний.

В Україні готуються до міжнародного тестування учнів PISA-2018.

На визначення рівня знань і вмінь учнів звичайно провадять педагогічний або комплексний моніторинг.

Ознаки моніторингу

комплексного

педагогічного

  • безперервність

  • епізодичність
  • багатоетапність

  • фрагментарність
  • системність

Комплексний моніторинг

Спрямований на:

  • виявлення тенденцій розвитку певного явища
  • дослідження соціальних і психологічних складників навчально-виховного процесу
  • збір і оброблення інформації, яку можна використати для ухвалення виважених рішень.

Педагогічний моніторинг

Тут вивчають окремі аспекти та чинники. Приміром, очікують:

  • здійснити аналіз якості знань учнів за певний період
  • оцінити, наскільки володіють педагоги інноваційними технологіями
  • вивчити ефективність управлінських механізмів.

Етапи моніторингу

Підготовку до моніторингу розпочинають організаційними питаннями, як-от:

  • визначення мети і завдань, об’єктів моніторингу
  • формулювання проблеми, яку вивчити
  • планування подальших дій та побудова графіка моніторингу
  • установлення термінів
  • добір і навчання координаторів моніторингових заходів
  • обрання методів.

Після організаційних питань створюють засоби, необхідні для проведення моніторингу. Зокрема, розробляють інструментарій відповідно до визначених методів, завдань та об’єктів. Для моніторингу знань учнів:

  • використовують тести й анкети — стандартизовані чи власні апробовані
  • готують інструктивно-методичні матеріали для координаторів та учасників моніторингу
  • добирають статистичні й математичні методи оброблення результатів.

Основна частина

У власне моніторингу умовно можна виокремити дві частини:

  • підготовка координаторів та учасників, проведення з ними інструктажу
  • основне дослідження.

Поширені методи отримання даних:

  • спеціально організоване спостереження
  • опитування (анкетування та інтерв’ювання)
  • робота з фокус-групами
  • тестування.

Насамкінець

Після завершення моніторингу починається етап збору та оброблення здобутих результатів.

Наприкінці аналізують та інтерпретують його результати — тобто:

  • узагальнюють статистичну інформацію
  • виявляють чинники, що вплинули на отриманий результат.

Підводячи підсумки моніторингу, до уваги беруть дані, отримані під час моніторингу, а також ураховують:

  • зовнішню статистичну звітність (державну, відомчу тощо)
  • звітні документи за результатами досліджень, які певним чином стосуються напрямів проведеного моніторингу тощо.

Усі дані є основою для складення рекомендацій щодо:

  • розвитку досліджуваних процесів
  • внесення необхідних корективів.

На завершення моніторингу укладають рекомендації для коригування, усунення негативних чинників та формування подальшої освітньої політики.

І порядок проведення, і результати моніторингу обговорюють на засіданнях педагогічної ради.

logo