Ґендерні відмінності VS. ґендерні стереотипи: де межа у школі

13 січня 2022
2803
Середній бал: 5 із 5

Серед багатьох якостей, які відрізняють одну людину від іншої, перше, на що звертають увагу так чи інакше, — це стать. У суспільстві найбільшу цікавість викликає не схожість, а відмінність статей

Гендерна соціалізація учнів: як забезпечити у школі

Україна отримала офіційний статус учасниці «Партнерства Біарріц» 11 вересня 2020 року. Це міжнародна ініціатива рівних прав і можливостей для всіх.

Кабмін видав розпорядження, де Україна взяла на себе зобов’язання в п’яти сферах. План заходів передбачає:

  • розвиток безбар’єрного публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення; 
  • навчання дітей принципів рівності жінок і чоловіків; 
  • запобігання насильству; 
  • зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків; 
  • створення більших можливостей для чоловіків піклуватися про дітей.
  • розроблення та затвердження Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року;
  • затвердження плану заходів з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року;
  • запровадження антидискримінаційної експертизи освітнього контенту.

Коли завважувати на відмінності, то на гендерні — психологічні та поведінкові. Найбільш відомими є такі:

  • у чоловіків пізніше наступає пубертатний період

У середній школі дівчата часто поводяться як жінки, а хлопці «​ще як діти»​. Різниця в розвитку в цей час сягає року-двох

  • дівчата більш схильні до рольових ігор, які імітують відносини; хлопці — до ігор змагального характеру
  • хлопці активніше займаються пошуковою діяльністю та висувають нові ідеї; дівчата більш старанні та акуратні у виконанні завдань
  • дівчата починають говорити раніше за хлопців та відрізняються більш активними комунікаціями в старшому віці

В цілому дівчата експресивніші (зовні емоційні) та більш схильні до тривожності

  • у хлопців ліпше розвинуті просторові уявлення, орієнтація в просторі тощо.

Чому існують психологічні відмінності між статями

Теорія еволюційного походження гендерної відмінності між статями визначає, що ці відмінності обумовлені різними функціями жіночого та чоловічого організму в процесі еволюції:

  • мета чоловічої статі — прогрес, набуття нових генетичних ознак, що допоможуть вижити наступним поколінням
  • завдання жіночої статі — зберегти в генетичній пам’яті надбання еволюції, закріпити вигідні для виживання ознаки, не допустити змін, адаптуватися.

Тобто природа «експериментує» на чоловічій статі та «береже» жіночу. На представниках чоловічої статі відпрацьовуються усі «новинки» еволюції. Тож генотипи (вроджені ознаки) більш різноманітно представлені в саме чоловічій статі у вигляді мутацій та вроджених вад (чоловіки частіше мають вроджені захворювання, зокрема зору, слуху та мовлення). Саме це, стверджують представники еволюційної теорії, спричиняє схильність чоловіків шукати прогресивні ідеї, націлені на завдання, а жінок — їх вдосконалювати, бути уважнішими до деталей тощо.

У дослідників гендерних відмінностей завжди виникало побоювання, що виявлення цих відмінностей призведе до зміцнення гендерних стереотипів. Коли казати, що щось краще розвинуте в однієї статі, а в іншої гірше, — виникає підозра, що одна стать в чомусь неповноцінна.

Та це не так!

Тим більше, що дослідження стосуються середньостатистичних представників, індивідуальні ж показники можуть різнитися від показників більшості.

Але гендерне питання в наш час залишається дискусійним і в суспільстві, і в освіті зокрема. Експерти з гендерних питань говорять про те, що статева нерівність в школах існує, але в прихованому вигляді, як потурання гендерним стереотипам.

Що таке «гендерні стереотипи»

Гендерні стереотипи — це узагальнені уявлення про поведінку чоловіка і жінки, які склалися історично. Сучасні гендерні стереотипи стосуються особистої та професійної сфери.

За усталеними стереотипами жінки більш пасивні, слухняні, емоційні, орієнтовані на спілкування. Жіночі риси називають «фемінінністю».

До чоловічих рис відносять лідерство, раціональність, змагальність. Чоловічі психологічні якості називають «маскулінністю».

В професійній сфері за чоловіками закріплений стереотип прагнення до:

  • професійної самореалізації
  • успішності в роботі
  • забезпечення сім’ї.

За жінками досі закріплений стереотип реалізації в сім’ї — ролі дружини та матері. В суспільстві часто й оцінюють чоловіків за професійними успіхами, а жінок — за наявністю сім’ї та дітей.

Також існують гендерні стереотипи за видами праці:

  • чоловікам відводять сфери діяльності, пов’язані з керуванням та фізичним навантаженням
  • жіночою вважають працю виконавського, обслуговуючого характеру.

Гендерні, еволюційно здобуті, відмінності статей, а тим більше гендерні, історично сформовані, стереотипи, не є сталими. Ті еволюційні надбання, які були потрібні людині сто років тому, в наші дні часто втрачають сенс і необхідність. Захисні емоційні реакції та шаблони поведінки теж можуть з часом змінюватися.

Гендерні переплетіння

Дослідники стверджують про тенденцію до фемінінності чоловічої статі та маскулінності жіночої. Цей процес обумовлений прогресом та стрімким суспільним розвитком останніх століть. З’являються нові обставини, до яких чоловіки та жінки пристосовуються, використовуючи нові механізми й шаблони.

Гендерне питання в освіті

Яку позицію займає в гендерному питанні освіта, важко сказати однозначно. Законодавчо визначено однакові права статей на навчання, що є спільним та універсальним для хлопців та дівчат. За деяким виключенням... Проте експертиза навчального матеріалу та виховного процесу в закладах освіти виявляє гендерну нерівність у прихованому вигляді.

Неприхованим гендерним стереотипом експерти вважають розподіл деяких предметів за статтю без належного обґрунтування. Наприклад, трудове навчання поділяють на:

  • «Обслуговуючу працю» — для дівчат
  • «Технічну працю» — для хлопців.

Приховані стереотипи у шкільному середовищі можна знайти в навчальному матеріалі, плакатах, підручниках, шкільних ритуалах тощо.

Наочність

Плакати на шкільних стінах часто є наочністю з правил дорожнього руху чи безпеки праці. Час від часу вони зображають небажані чи навіть небезпечні форми поведінки, але бешкетниками здебільшого виступають хлопці. Дівчата ж на цих плакатах — ті, хто повчає чи зупиняє порушників, або жертви трагічних випадків.

Психологи вважають, що ситуації, де дівчата виступають слухняними помічницями дорослих, а хлопці — розбишаками й порушниками правил, схильними до ризикованої поведінки, конструюють соціальну поведінку статей.

Ритуали

Часто неусвідомлено педагоги звертаються до дітей:

  • розділяючи їх за статтю у вітанні «Добрий ранок, хлопчики та дівчатка!»
  • ділячи на групи за статевою ознакою під час ігрових моментів.

А це сприяє засвоєнню гендерних стереотипів.

Прийнято, що під час першого дзвоника хлопчик-старшокласник несе маленьку дівчинку, що має певний символічний характер. Оптимальний варіант з позиції гендерної рівності — нести дзвоник дівчині і хлопцю разом, піднімати прапор на лінійках абощо.

Задачі в підручниках

Професійні стереотипи експерти знаходять у навчальних підручниках, наприклад в математичних задачах для початкової школи:

  • жінки та дівчата на ілюстраціях до завдань часто виконують хатню роботу — накривають на стіл, миють вікна
  • хлопці, чоловіки займаються рухливою діяльністю — грають у піжмурки, ходять в походи, беруть участь у змаганнях.

Отже, з одного боку, в освіті гендерна нерівність існує в прихованому вигляді, як потурання професійним стереотипам та стереотипам діяльності, жіночої та чоловічої, тощо. З іншого боку, самі навчальні підходи під час вивчення предметів розраховані в більшості на середню безстатеву дитину, без урахування її науково обґрунтованих гендерних відмінностей.

Є над чим замислитись!

За матеріалами Ганни Колесової,
психолога, м. Славутич Київської обл.

logo