Вихователь у розрізі становлення дошкільної освіти: наскрізний огляд

2664
До Дня дошкілля пропонуємо короткий огляд «історії життя» професії вихователя крізь призму історії дошкільної освіти

Найчастіше, коли в суспільстві торкаються критичних ситуацій у системі освіти, то, як правило, мова йде про середню або про вищу освіту, і, на жаль, набагато менше уваги приділяють дошкільній освіті. Такий «недогляд» дуже болючий...

Завданням дошкільної освіти є:

  • формування навиків соціальної адаптації
  • становлення життєвих компетентностей
  • усталення світогляду, основ етичного й естетичного виховання.

Усі ці завдання сповна покладені на вихователя дошкільного навчального закладу.

Сучасний вихователь:

Для довідки

У «Словнику-довіднику назв осіб за видом діяльності» (Інститут української мови НАНУ, К., 2009) поняття «вихователь» тлумачено так:

  • це працівник дошкільного закладу, педагог, який виховує, навчає дітей, прищеплює їм навички й правила поведінки, певні погляди.

Поряд із цим визначено поняття:

  • гувернантка — вихователька, домашня вчителька дітей у заможних родинах
  • нянька/няня — особа, яка у заможній родині доглядає дитину за платню; працівниця дошкільного дитячого закладу, яка допомагає вихователеві доглядати за дітьми

За статистикою, на ​кінець 2015 року у 14 813 тис. дошкільних навчальних закладах України працювало 92 812 вихователів із 1 291 207 дітьми.

Професія вихователя в історичному контексті

Хоча саме поняття «вихователь ДНЗ» є досить новим, все ж його коріння сягають у давні часи.

Ще в Стародавній Греції серед багатьох заможних родин було популярним призначати або наймати для виховання своїх дітей спеціально навчених рабів, які мали слідкувати за формуванням особистості у вихованця, коригувати його поведінку та розвиток.

Слід зауважити, що ніяких спеціалізованих навчальних закладів для дітей молодшого віку не існувало аж до початку ХІХ ст. До того часу діти отримували домашнє виховання. Привілейовані ж верстви населення часто винаймали для дітей гувернера, який, як правило, походив зі збіднілого дворянства, мав гарну освіту і заробляв цим на життя.

Перші заклади для дітей дошкільного віку

Перші навчальні заклади постають із початком індустріальної епохи — вони мали вирішити проблему зайнятості батьків. У Європі 1767 року в селі Вальдерсбах лютеранський пастор Жан-Фредерік Оберлін створив «залу притулку», де перебували діти, поки їхні батьки працювали у сільському господарстві.

Прототип дитячого садка («школу для малих дітей») створив реформіст Роберт Оуен 1816 року в Шотландії. На своєму підприємстві він відмовився від звичної тоді практики — дитячої праці. Натомість найняв двох учителів за критерієм «велика любов і необмежена терплячість до дітей» і запровадив «навчання без примусу». Приміщення, де перебували діти, оздобили зображеннями тварин, мапами, об’єктами з природнього довкілля (садів, полів та лісів).

Роберт Оуен склав 10 правил для своїх учителів:

  • Не сварити і не карати дітей
  • Необмежена доброта до кожної дитини
  • Навчати, розмовляючи з дітьми, дозволяючи ставити запитання
  • Запитання дітей сприймати раціонально, приймаючи їхнє природне бажання знань
  • Немає ніяких постійних годин перебування в школі. Коли розум стомлюється — час зайнятися фізичними вправами
  • Військові вправи покликані привчати до порядку, виховувати послух і точність виконання. Танці — щоб поліпшити поставу, манери та здоров’я
  • За перших ознак фізичної втоми — час повернутися до розумових вправ
  • Прогулюйтеся з дітьми, ознайомлюйте їх із природнім довкіллям
  • Навчайте дітей мислити й діяти раціонально
  • Ставтеся до дітей з належною пошаною, незважаючи на їхнє походження та клас

Власне назва «дитячий садок» з’явилася у 1837 році в Німеччині. Засновником дитсадка був педагог Фрідріх Фребель. Заклад призначався для дітей дошкільного віку бідняків. Важливим акцентом цього закладу була орієнтація на всебічний розвиток дитини, який реалізовувався через дидактичні ігри, навчання, працю та красу. Виховательками в ньому могли працювати жінки з належною освітою та вихованням.

Дошкільні заклади на території України

Можна сказати, що досвід Ф. Фребеля дуже швидко поширювався по світу. Подібні заклади з’явилися і на території нинішньої України. Так, у 1839 році на кошти Полтавського земства відкрито дитячий заклад для дітей віком від трьох років. Причому діти, яких приймали до садка, походили виключно з бідних родин. Такі заклади зрештою постали у Києві, Одесі та Миколаєві.

1871 року стараннями Марії та Софії Ліндфорс (дівоче прізвище Софії Русової) відкрито перший приватний дитячий садок. Навчання там велося за найсучаснішими на той час методиками. До того ж у закладі пропагували національне виховання. Щоправда, дозволити собі виховання дітей у подібних закладах могли лише представники заможних родин.

Одним із цікавих фактів є створення у 1907 році Київського товариства народних дитячих садків. Сприяннями членів цього товариства, а особливо Наталії Лубенець, відкрито три дитячі садки у робітничих районах Києва. Оскільки місцева влада відмовилася навіть частково фінансувати ці навчальні заклади, то садки утримували з пожертвувань або на кошти меценатів (найбільш відчутну допомогу надав Микола Терещенко). Звичайно, коштів було все одно замало, тому до садків добирали дітей із найбільш бідніших родин.

Проблема дошкільного виховання ставала дедалі актуальнішою в тогочасному суспільстві. Ознакою цього можна вважати заснування у 1911 р. в Києві першого періодичного видання — журналу «Дошкільне виховання». Також у Києві почав діяти Фребелівський дворічний педагогічний інститут.

Після остаточного встановлення радянської влади, у 1921 році, в дошкільній освіті відбулися значні зміни. Одним із принципів була безкоштовність та доступність. Поступово створили мережу дошкільних навчальних закладів різних типів. У них коливався час перебування дітей у садку, існували сезонні садки. Працювали за методиками Ф. Фребеля та М. Монтессорі.

Станом на 1924 рік в Україні діяло 136 дошкільних закладів (бл. 6000 дітей), а вже 1940-го — 3384 ДНЗ.

Паралельно набирала оберти політика ідеологізації та русифікації, Наркомос видавав ж. «За комуністичне виховання дошкільника», працювали факультети дошкільного виховання у педінститутах Києва, Полтави, Одеси та Харкова.

Українське національне виховання було забуте, перевагу віддавали вихованню цінностей соціалістичного суспільства:

  • інтернаціоналізм
  • орієнтація на зв’язок із виробництвом.

У той час відзначають діяльність такого вихователя, як Ольга Дорошенко. У своїй праці «Дитячий садок» (1922) вона досліджувала питання організації діяльності дошкільного навчального закладу:

  • приміщення
  • обладнання
  • режимні моменти
  • дисципліна
  • методики виховання та проведення ігор
  • основи гігієни.

Ще один відомий вихователь Варвара Чередниченко обстоювала принципи:

  • вікового розподілу
  • урахування місцевих і побутових особливостей вихованців.

Звичайно, не обійшлося і без негативних моментів, особливо в 1930-х рр. Освіта, зокрема й дошкільна, ставала занадто заідеологізованою, з процесу, як псевдопедагогічні, вивели ігри, казки, заборонили використання ляльок.

1940 року освітній процес у дошкіллі провадило понад 10 тис. вихователів для більш як 170 тис. дітей (один вихователь на 17 дітей).

Друга світова війна стала страшним лихом для вітчизняної дошкільної освіти: втрачено значну кількість педагогічних кадрів, будівлі дитсадків зруйновані, майно втрачене. Завдання стояло не з легких — швидко відновити роботу дошкілля, адже багато дітей після війни або втратили батьків, або залишились напівсиротами. Та й навіть діти, чиїм батькам пощастило повернутися з фронту, потребували значної уваги, оскільки дорослі значну частину часу проводили на роботі.

Можна сказати, що завдання виконали 1958 року, коли:

  • дитячих садків нараховувалось у півтора рази більше, ніж у довоєнний період
  • значно поліпшилась підготовка працівників дошкільних закладів
  • до дитячих садків переводять ясла.

У повоєнний час відзначають роботу педагога Любові Артемової, яка значну увагу приділила таким напрямам, як:

  • розвиток ігрових методів навчання
  • дослідження впливу середовища на розвиток дитини.

Засвоєнню мовлення у дошкільнят присвятила свої праці науковець Алла Богуш; Зоя Богуш та Ніна Савельєва — питанням розвитку математичних здібностей у дитини; Едуард Вільчковський — розвитку фізичного виховання малечі. Також визнані в дошкільному вихованні імена Ірини Баскіної, Галини Лози, Катерини Щербакової, Тамари Поніманської та багатьох інших видатних педагогів.

За матеріалами Ігоря Алєксєєнка,
вчителя історії та правознавства
Гімназії біотехнологій № 177, Київ



Підписка на статті

Щоб не пропустити жодної нової статті, підпишіться на розсилку

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

«Відкриваємо інклюзивний клас» від журналу «Практика управління закладом освіти»

Електронна книга «Медіаактивний навчальний заклад»

для передплатників е-журналу «Практика управління дошкільним закладом»

Читати книгу



© Цифрове видавництво MCFR, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу


  • Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І користуйтеся матеріалами порталу «Педрада»!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль

Зареєструймо наші взаємини!

І я Вам подарую цілий світ освіти:
  • допомагатиму розв’язати робочі завдання
  • запрошуватиму на освітні заходи
  • сповіщатиму про новини
Портал «Педрада»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
Для реєстрації потрібно лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль