Терапевтичні казки допомагають дитині впоратися зі страхами й тривогами, виправити негативні риси і вивчити соціально прийнятні способи виявлення власних емоцій. Педагоги і психологи ДНЗ можуть застосовувати терапевтичні казки для дошкільників з урахуванням кількох принципів казкотерапії та покрокового алгоритму створення казок
Казкотерапія — найдавніший напрям практичної психології, але термін виник тільки наприкінці ХХ століття. Основоположник аналітичної психології Карл Юнг і його послідовники стверджували, що в казці й міфі відображається психічна реальність людини, її внутрішні ритми, суперечності, сценарії духовних пошуків, а також давні підказки.
Мета казкотерапії
Визначте, які саме результати мають принести терапевтичні казки у вашому випадку. Метою застосування казкотерапії може бути:
- передача досвіду з вуст у вуста та прищеплення норм і правил поведінки потрібних для соціалізації дошкільника
- розвиток особистості дитини та її здібностей — впливає на здатність фантазувати, розвиває творче мислення й уяву, розкриває внутрішній світ дитини
- психотерапія допомагає малюку подолати страхи, надмірну тривожність, попрацювати над виправленням негативних рис характеру.
Завдання психолога дитсадка чи вихователя — підібрати чи створити казку відповідно до потреб дитини. Якщо її підібрано вдало — дитина «вбудовує» послання у свій життєвий сценарій. Особливо корисно, коли дитина попросить повторити їй цю казку кілька разів. Адже саме так відбуваються глибокі зміни в душі дитини.
Принципи казкотерапії:
- усвідомлювати свої можливості
- усвідомлювати цінності власного життя
- розуміти закон причини й наслідку
- пізнавати різні стилі світовідчуття
- пізнавати світ власних емоцій та переживань
- свідомо творчо взаємодіяти зі світом
- відчувати внутрішню силу й гармонію.
Корисні статті
Як працюють терапевтичні казки
Коли дитина «проживає» казку, утворюються зв’язки між казковими подіями і поведінкою у реальному житті.
Обговоріть з дитиною прочитані казки— і вони ліпше запам’ятаються, сприятимуть гармонійному розвитку дитини та її самореалізації. Якщо їх не обговорювати —життєві уроки та цінності засвоюватимуться пасивно.
Коли починати розповідати казки дошкільникам
|
З перших місяців зародження |
Під час внутрішньоутробного розвитку дитина звикає до спокійних і радісних голосів батьків, реагує на їхні позитивні емоції. Для новонародженого малюка сюжет казки не має значення. Головне, щоб у ній були:
|
|
1,5–3 роки |
Казка може стати поштовхом до розвитку зв’язного мовлення, образного мислення та пізнавального інтересу, розширить словниковий запас |
|
3–4 роки |
Дитина вже розпізнає основні емоції, тож потребує казок з простими і яскравими сюжетами. На цьому етапі обговорюйте емоції героїв, їхню поведінку тощо |
|
4–6 років |
Через казку дошкільник найліпше засвоює соціальний досвід. Будь-яке завдання дитина виконає краще й із задоволенням, якщо захопити її казковим сюжетом |
Покроковий алгоритм створення терапевтичної казки
(за Стівом Баранчаком)
|
1. Визначте проблему або ситуацію, |
Це можуть бути:
|
|
|
2. Пригадайте, як дитина виявляє |
Найхарактерніші приклади запишіть, а потім використайте у сюжеті казки |
|
|
3. Проаналізуйте можливі наслідки |
Наприклад, із жадібною дитиною інші діти можуть не захотіти дружити |
|
|
4. Оберіть героя казки |
Головний герой має бути:
Ім’я або прізвисько героя казки може бути кумедним, адже гумор позитивно налаштує дошкільника |
|
|
5. Розкажіть про те, яким щасливим був герой, доки не почав погано поводитися |
Наприклад, скільки у нього було друзів, як вони до нього ставилися тощо |
|
|
6. Опишіть у казці, як герой |
Найкраще — у трьох різних ситуаціях. Для казок властиві повтори. Зазвичай герой має:
Так дитина ліпше засвоїть та запам’ятає казку. Необхідно показати, як з кожним поганим вчинком герой стає менш щасливим, щоб дитина зрозуміла, до чого може призвести погана поведінка |
|
|
7. Уведіть у казку персонажа — доброго чарівника |
Також це може бути мудрий учитель або поважний старець. Він підкаже головному герою вихід з проблемної ситуації та підштовхне його до змін, навчить, як слід поводитися |
|
|
8. Розкажіть, як герой казки |
Наприкінці казки герой:
|
За матеріалами Катерини ЄГОРУШКІНОЇ,
філолога, психолога, казкотерапевта, письменниці
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»