Обдаровані діти у початковій школі: виявлення та етапи роботи

3089
Дітей невтомно називають національним надбанням та майбутнім країни. А обдарованих дітей визнають основним творчим та інтелектуальним потенціалом. Але в роботі з обдарованими дітьми та розвитку обдарованості загалом більше питань, ніж відповідей

Процес виявлення здібних дітей досить складний. Яскраві дитячі таланти, помітні «неозброєному оку», зустрічаються зрідка.

Здебільшого перед педагогами постає завдання виявити схильності дітей та створити сприятливі умови навчання, щоб допомогти учням досягти високих результатів у відповідних видах діяльності.

Обдарованість — це комплекс якостей, що дають людині змогу досягати високих результатів в одній або багатьох видах діяльності.

Що раніше вчитель зуміє розгледіти в дитині певний тип обдарованості, то більше ймовірності спрямувати її здібності в потрібне русло, дати можливість реалізувати себе в тому чи тому напрямку.

Класифікація обдарованості

Серед багатьох методичних класифікацій типів обдарованості популярною в сучасній практичній психології є американська, за якою виділяють типи обдарованості:

  • інтелектуальний
  • академічний
  • творчий
  • соціальний
  • художній
  • психомоторний.

Таку класифікацію часто використовують й в українських школах.

Організація роботи з обдарованими дітьми в початковій школі

Крім безпосереднього виявлення дітей, які мають особливі здібності, перед педагогом стоїть завдання організації роботи з ними. У початковій школі ці процеси важко розділити.

Основні етапи організації роботи з обдарованими дітьми в початкових класах

1.

Збір первинної інформації про високі успіхи у будь-якій діяльності

  • Відбувається на початку навчання в початковій школі
  • Джерелами інформації є батьки та вихователі

2.

Індивідуальна оцінка творчого потенціалу й особливостей дитини

  • Цей етап триваліший за часом та полягає в застосуванні низки методів педагогом і психологом:

– спостереження

– тестування

– аналіз продуктів творчої діяльності тощо

3.

Формування та поглиблення дитячих здібностей

  • Для розвитку дитячих здібностей застосовують низку методичних прийомів і форм навчальної та позакласної роботи
  • Другий і третій етап можуть відбуватися паралельно, адже специфічні здібності дітей можуть виявлятися вже в процесі творчої діяльності

4.

Формування банку даних про особливості обдарувань дітей

  • Зазвичай до випуску з початкової школи вчитель уже має повну характеристику здібностей учнів
  • Зібрана інформація має бути надійною для прогнозування можливого напрямку розвитку учня

Чи існує універсальна методика виявлення обдарованості

Класичний діалог між педагогом та психологом, коли постає завдання виявити обдарованих дітей в початковій школі, виглядає приблизно так:

Вчитель: Прийдіть до нас у клас на цьому тижні, проведіть щось, щоб виявити обдарованих дітей, бо через два тижні треба списки подати.

Психолог: Це не можливо.

Вчитель: Ну є ж якісь тести?

Психолог: Немає універсального методу виявлення обдарованих дітей. Для такої роботи потрібно більше часу.

Вчитель: Ви, певно, некваліфікований психолог. Чи вам досвіду бракує?

Психолог: А ви ліпше самі заповніть оцей опитувальник, хто там у вас в класі обдарований, і здайте мені до післязавтра…

Можуть бути й інші варіації, але в цілому суть та, що:

  • педагог надто покладається на психолога, який за допомогою чудодійних тестів складе списки обдарованих дітей
  • психолог, у свою чергу, робить педагога експертом з обдарованості, від чого той відчуває розчарування та нівелює професію психолога взагалі

Поетапна робота з обдарованістю в початковій школі

Феномен обдарованості достатньо складний і тесту, який швидко й безпомилково виявить обдаровану дитину, не існує. Тож оглянемо роботу задля виявлення обдарованості учнів у початковій школі за чотирма етапами, визначеними у таблиці вище.

Етап 1
Методики для роботи

Методом, яким педагог і психолог можуть скористатися для визначення напряму обдарованості на першому етапі, є спостереження за допомогою спеціальних карт. Наприклад «Карти обдарованості Хаана та Каффа» розраховані на дітей молодшого шкільного віку.

Отже, методика начебто є та певні орієнтири вона визначить. Але суть методики в тому, що сам учитель не отримує інформації ззовні, а власне спостерігає та систематизує те, що бачить.

Ця та подібні методики базуються на методі експертизи, де експертом є вчитель. Саме вчитель має відповісти на питання щодо особливостей кожної дитини, а після обробки результатів — отримати вираження різних типів обдарованості та певний профіль на дитину.

На першому етапі, коли самому вчителю варто зорієнтуватися в інтересах дітей, їх здібностях, краще зібрати про це інформацію за допомогою бесід або анкет.

Етап 2
Діагностика різних типів обдарованості в початковій школі

Виходячи з того, що загальноприйнятного методу діагностики обдарованості немає, а в кожному випадку вибір методу залежить від мети вивчення, проаналізуймо, які методи можна використати разом педагогу та психологу для виявлення різних типів обдарованості на другому етапі роботи.

Академічна обдарованість

Цей тип обдарованості потребує найменшої індивідуальної діагностики, адже мова йде про дітей, які мають високі здібності до оволодіння основними навчальними дисциплінами.

У цілому картину можна побачити, проаналізувавши оцінки учнів, контрольні роботи, їхню успішність.

У першому класі, коли ще немає бальних оцінок, учитель для діагностики може використати тести та завдання, щоб оцінити:

  • базові навички читання
  • письмові навички
  • математичні навички
  • словниковий запас тощо.

Інтелектуальна обдарованість

Академічна та інтелектуальна обдарованість пов’язані, проте не тотожні:

  • дитина з високим рівнем інтелекту може бути неуспішною в школі, особливо якщо її розвитком в дошкільному дитинстві не займалися
  • академічно успішна дитина може бути добре навчена й розумна, але не інтелектуально обдарована.

В інтелектуально обдарованих дітей можуть бути високі оцінки з одних предметів, та низькі з інших.

Більш показовими тут будуть не академічні успіхи, а результати тестів на вимірювання ІQ (наприклад, тести Біне, Векслера, Равена тощо). Завдання в методиках побудовані таким чином, що якщо навіть дитина не вміє читати, але має високий рівень розвитку мисленнєвих процесів, вона може отримати високі бали з тестування.

Недоліками практичного використання цього методу є часозатратність, адже для якісної оцінки інтелектуальних здібностей кожної дитини потрібно декілька індивідуальних сесій. Тому доречність масового вимірювання IQ в початковій школі варто визначити в кожному закладі індивідуально.

Побачити високий інтелектуальний рівень дитини вчитель може й самостійно після певного періоду спостереження за тим, як дитина виконує завдання. Дуже важливо при цьому враховувати мотивацію дитини. Якщо завдання дитині не цікаві, вона може їх робити неуважно чи нестаранно та демонструвати таким чином невисокі результати. Натомість там, де дитина має мотивацію, вона буде завжди показувати високий рівень успішності.

Креативна обдарованість

Особливим видом обдарованості є творча. Під нею розуміють, перш за все:

  • нестандартне сприйняття світу
  • оригінальність мислення.

Хоча творчий тип обдарованості може поєднуватися й з інтелектуальною, й з академічною, проте його виділяють окремо.

Дослідник феномену креативності Еліс Торренс вважав, якщо виявляти обдарованих дітей за допомогою тестів інтелекту, 70% творчих дітей «відсіються».

Зауважте!

Саме креативність, а не академічну та інтелектуальну обдарованість, багато дослідників вважають запорукою успіху дитини в дорослому житті

Торренс розробив методику виявлення креативності, яку можна застосовувати для діагностики молодших школярів. За результатами тестування через формули вимірюють гнучкість, швидкість та оригінальність творчого мислення.

«Побачити» креативність вчитель може й під час навчального процесу без тестів. Показовими завданнями для виявлення креативного мислення можуть бути будь-які завдання, які мають не репродуктивний характер, а побудовані на технології мозкового штурму.

Наприклад

У завданні знайти максимальну кількість можливостей для використання предмета (скріпки, м’яча, тарілки тощо) творчо обдаровані діти видаватимуть:

  • більшу кількість відповідей
  • незвичні та оригінальні відповіді

Соціальна обдарованість

Методи діагностики соціальної обдарованості розроблені меншою мірою, ніж тести на визначення рівня інтелекту та креативності.

Більшість методик, що вивчають сферу спілкування, спрямовані на дослідження окремих її компонентів — комунікативних, організаторських, лідерських здібностей тощо.

Найскладнішим є те, що опитувальники не призначені для дітей молодшого шкільного віку, адже базуються на рефлексії та вмінні оцінювати себе.

В експертизі соціальної, зокрема лідерської, обдарованості в початковій школі допоможуть спеціальні карти-опитувальники для педагогів. Наприклад, шкалу з характеристиками лідерської обдарованості має методика Джозефа Рензуллі.

За тестом Рене Жіля 

Психолог показує дитині картинки, які зображують проблемну ситуацію спілкування, та пропонує знайти з неї вихід

За результатами тесту можна виявити у дитини:

  • проблеми

  • відлюдкуватість
  • конфліктність
  • агресивність
  • сильні сторони

  • схильність до лідерства, домінування в групі
  • пріоритет спілкування у великих групах тощо

Зауважте!

Хоча лідерські здібності є індикатором соціальної обдарованості, проте не єдиною його ознакою.

Говорити про соціальну обдарованість можна, коли в дитини, окрім лідерських здібностей (у новому колективі навколо неї швидко починають гуртуватися інші діти), проявляються:

  • ініціативність
  • вміє заохотити інших до спільної діяльності
  • емпатійні здібності
  • помічає настрій однолітків
  • готова відгукуватися на пропозиції
  • вміє узгоджувати бажання інших з власними задля певної мети

Отож повну інформацію про соціальну обдарованість у молодшому шкільному віці вчитель отримає після тривалого спостереження за поведінкою дитини в колективі.

Художня обдарованість

Складнощі виявлення майбутніх митців у тому, що немає чітких критеріїв цієї обдарованості. Її важко виміряти, відсутні об’єктивні критерії та формалізовані тести.

Певним чином критеріями можуть бути дитячі:

  • оригінальність мислення
  • уява
  • фантазія.

Наприклад, вміння придумувати історії, малювати неіснуючі істоти, інші світи тощо. Хоч ці характеристики часто притаманні художникам, але здебільшого виявляють людей креативного, а не художнього типу.

Художники не обов’язково вигадують інші світи та сюрреалістичні форми. Вони мають особливе, чутливе бачення світу та повсякденних речей, не спотворюючи його. Оригінальність може бути рисою художньої обдарованості, але не є її показником.

Крім оригінальності мислення, діагностуючи цей вид обдарованості можна дослідити певні специфічні здібності, потрібні для заняття певним видом мистецтва.

Наприклад, у музиканта мають бути звуковисотний слух, почуття ритму; художник має досконало розрізняти відтінки кольорів тощо. І все ж самі по собі ці якості не можуть говорити про художню обдарованість.

Цей вид обдарованості педагоги виявляють скоріше покладаючись на досвід та інтуїцію.

Психомоторна обдарованість

Якщо говорити про психомоторну обдарованість, тут, як і в попередніх двох типах, діагностувати можна лише окремі складові:

  • координацію рухів тіла
  • координацію роботи очей та рук
  • швидкість реакції
  • орієнтування в просторі
  • м’язовий тонус
  • спритність тощо.

Оскільки більшість дослідників ідентифікують психомоторну обдарованість зі спортивною, спостерігати її виявлення можна саме під час виконання фізичних вправ. За зрозумілими причинами, провести комплексну діагностику всіх складових спортивної обдарованості в школі складно.

Найчастіше психологи та педагоги використовують діагностику, пов’язану з ручною умілістю, яка може бути складовою не лише спортивної обдарованості, але й:

  • музичної (гра на інструменті)
  • художньої (графічні навички)
  • будь-якого напряму декоративно-прикладної творчості.

В арсеналі психолога наявні тести з вивчення зорово-моторної координації (наприклад, Бендер-тест), але вони в основному направлені на вивчення порушень і відхилень у цій сфері, а не обдарованості.

У навчальній практиці показовими щодо розвитку зорово-моторної координації для вчителя можуть бути завдання на:

  • малювання за зразком
  • проходження лабіринту
  • орієнтацію в просторі
  • штрихування різними лініями
маніпулювання з предметами (нанизування намиста, вишивки, вирізання та наклеювання деталей тощо).

Етап 3
Розвиток різних типів обдарованості

Академічно та інтелектуально обдаровані учні

Нема єдиної думки щодо взаємозв’язків між цими видами обдарованості. Деякі дослідники вважають, що академічна обдарованість є видом інтелектуальної. Тому форми роботи в школі з академічно та інтелектуально обдарованими дітьми схожі.

Класні форми роботи, які допомагають й дітям з інтелектуальною та академічною обдарованістю розвиватися:

  • факультативні курси
  • дослідницька діяльність на уроках
  • інтелектуальні ігри
  • вікторини тощо.

Питання про те, чи потрібно якимось чином селекціонувати дітей за інтелектуальними ознаками, є дискусійним. Для розвитку обдарованості потрібне певне середовище, зокрема позитивним є спілкування та діяльність з дітьми, схожими за інтересами й здібностями. Проте діти з високим інтелектом вчаться зазвичай у звичайному класі та мають успішно соціалізуватися в цьому середовищі. Тому доцільно поєднувати класну роботу з обдарованими дітьми з груповою

Найчастіше формами групової роботи в початковій школі є:

  • гурткова (позаурочні заняття з предметного напрямку)
  • командна (підготовка команди для участі в інтелектуальному конкурсі).

Звісно, слід приділяти увагу й індивідуальній роботі з обдарованими дітьми — давати їм додаткові завдання на уроках, індивідуальні позаурочні проекти тощо.

Креативні та соціально обдаровані учні

Ці види обдарованості об’єднані не тому, що схожі за змістом, а тому, що окремо ці групи для урочної та позаурочної роботи зазвичай неподільні. Вважають, що ці навички мають розвиватися у всіх учнів в межах виховного процесу.

Щодо розвитку креативності, то тут є певні принципи педагогічної роботи:

  • підвищена увага до нестандартних питань учнів та завдань
  • повага до незвичайних учнівських ідей
  • формування впевненості у дітей, що їхні ідеї цінні
  • домінування практичних завдань над теорією
  • перевага творчих завдань над репродуктивними, індивідуальних — над масовими.

Розвивати соціальну обдарованість дитини під час навчального процесу можна так:

  • співпрацювати з соціально обдарованою дитиною, певним чином «користуватися» її лідерськими та організаторськими якостями на уроках (наприклад, назначати керівником групи під час групової роботи над проектом)
  • ввести в актив, доручати максимум позакласної організаторської роботи
  • давати значимі ролі у виховних публічних проектах (бути ведучим на сцені, організувати флеш-моб під час виступу та інше).

Зауважте!

Хоч соціальні якості та творче мислення безпосередньо не оцінюють балами в навчальному процесі, педагог має пам’ятати, що бальна оцінка в початковій школі є дуже важливим мотиваційним інструментом

Для молодших школярів, на відміну від підлітків та юнаків, оцінка є певною базою для особистісної самооцінки як учня. Тому, якщо вчитель оцінює тільки репродуктивні завдання, не враховуючи оригінальні відповіді учнів та їхні вміння працювати в групі, це негативно впливає на мотивацію і розвиток особливих здібностей

Також варто пам’ятати: якщо здібності учнів не скеровувати в позитивне, соціально прийнятне, русло, вони знайдуть вихід деінде.

Учні з художньою та психомоторною обдарованістю

Ці типи обдарованості з точки зору їх включення в освіту мають спільні риси:

  • по-перше, представлені в системі освіти навчальними предметами «музичне мистецтво» та «образотворче мистецтво» (або інтегрований курс «мистецтво») і «фізична культура»
  • по-друге, коли мова йде саме про обдарування в цих сферах, а не загальний фізичний або естетичний розвиток, дітей намагаються спрямувати в позашкільні заклади освіти чи в профільні школи з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу.

Тобто можна стверджувати, що школа може розвивати художній і спортивний потенціал дитини лише до певного рівня.

В учнів, які мають значні спортивні чи художні досягнення, вже у початкових класах часто інтереси та коло спілкування сформованія поза школою. Однокласники та вчителі більше захоплюються їхніми досягненнями начебто здалеку. У школі таких дітей часто (якщо не постійно) залучають до конкретних заходів:

  • концертів
  • конкурсів
  • виставок
  • змагань.

Це позитивно для соціалізації, але творчим середовищем для розвитку обдарованості дитини лишається позашкільний заклад.

Етап 4.
Що враховувати під час формування банку даних обдарованих дітей

А чи була у дитини можливість?

Щоб виявити здібності, завжди потрібен експеримент, творча проба.

Учні мають спробувати себе в максимально великій кількості видів діяльності. Інакше дитина потім сумніватиметься, а чи не стався з нею той самий випадок, коли «талант не зміг пробити собі шлях».

Чи зауважено на віковій сензитивності?

Відкриття обдарувань дитини тісно пов’язана з віком. У кожному віковому періоді дитина сприйнятлива (сензитивна) до розвитку певної грані своєї універсальної природи.

Сензитивний період схожий на хвилю, яку потрібно вчасно спіймати. Часто такі періоди називають «вікнами, які згодом закриваються».

Молодший шкільний вік у цілому сензитивний до навчання, на відміну від підліткового, коли соціальні навички засвоюються ліпше, аніж навчальні.

Відзначають, що в початковій школі діти:

  • найпродуктивніше засвоюють іноземні мови
  • найкраще розвивають художнє сприйняття.
Чи не поставлено діагноз «Обдарованість»

Є дві суттєві педагогічні помилки щодо обдарованості дитини:

  • перша — здібності не помічають або недооцінюють
  • друга — на дитину навішано ярликів, переоцінено її здібності.

Обидві помилки обмежують дитину. Та якщо в першому випадку талант може «пробитися» сам, то в другому процеси відбуваються інакше.

Дитину вже в початковій школі визнали («призначили») музикантом, художником або поетом і систематично відправляють на всі конкурси, навіть якщо дитина і не бажає брати в них участь. Такий «педагогічний аванс» часто не лише необґрунтований, а й провокує певні психологічні проблеми в майбутньому:

  • спотворює уявлення дитини про саму себе
  • обмежує в інших сферах діяльності.

За матеріалами Ганни Колесової,
психолога, м. Славутич Київської обл.

Для роботи у старших класах



Підписка на статті

Щоб не пропустити жодної нової статті, підпишіться на розсилку

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

«Відкриваємо інклюзивний клас» від журналу «Практика управління закладом освіти»

Електронна книга «Медіаактивний навчальний заклад»

для передплатників е-журналу «Практика управління дошкільним закладом»

Читати книгу




© Цифрове видавництво MCFR, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу


  • Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І користуйтеся матеріалами порталу «Педрада»!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль

Зареєструймо наші взаємини!

І я Вам подарую цілий світ освіти:
  • допомагатиму розв’язати робочі завдання
  • запрошуватиму на освітні заходи
  • сповіщатиму про новини
Портал «Педрада»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
Для реєстрації потрібно лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль