Сучасна ігрова педагогіка

220
Педагоги-практики помітили, що до організації гри та ігрової взаємодії готова лише п’ята частина сучасних дошкільників. І саме ці діти є потенційними лідерами

За допомогою гри дитина засвоює, що «призове» місце в житті завжди є, його здобувають у конкурентній боротьбі і передусім — із самим собою.

Кожна гра є прототипом повноцінного й змістовного життя, що передбачає такі вміння:

Педагог-організатор гри є співучасником формування нового типу культурної свідомості, провідником нових технологій і форм виховання, розвитку дітей і їхнього дозвілля. Така діяльність потребує постійної готовності до самовдосконалення.

Роль педагога в організації гри

Професійна майстерність управління дитячою грою виявляється в таких уміннях вихователя:

  • педагогічно доцільно організовувати ігровий простір та всі його компоненти
  • забезпечувати реалізацію гри за допомогою різних ресурсів
  • бути готовим до ефективного розв’язання непередбачуваних ігрових і поведінкових ситуацій.

Технологію організації і проведення ігор розглядайте через призму:

  • вікових особливостей
  • потреб і цінностей дітей
  • психічних процесів сприймання і засвоєння інформації
  • закономірностей поведінки й комунікації дітей у групі.

Гра й ефект, якого вдалося досягти за її допомоги, здатні впливати як на окремих гравців, так і на всю групу в цілому, змінювати свідомість і поведінку кожної дитини.

Педагог, який працює на високому рівні — це майстер організації та проведення гри, або ігромайстер. Оволодіння майстерністю організації та проведення гри передбачає наявність звички мислити і створювати нові продукти, послуговуючись наявними ресурсами. Справжній «маестро» гри заради ігрового результату часто мислить і діє всупереч канонам, нормам і наявним у його розпорядженні засобам.

Неможливо точно спрогнозувати, передбачити поведінку групи дітей і кожної дитини зокрема в ігровій ситуації. Тобто кожна гра містить значну частину імпровізованого, стихійного, непередбачуваного, непідвладного осмисленню заздалегідь. Саме це й надає їй ефекту новизни, інтриги, робить її незмінно привабливою для дітей навіть за багаторазових повторень.

Структура гри

Гра містить кілька етапів:

  • цілепокладання — постановка мети гри й визначення комплексу відповідних завдань для її втілення
  • проектування — передбачення ланцюжка подій у розвитку гри, вибудовування дій, що відповідатимуть етапам гри, системи процесів, операцій
  • реалізація гри — досягнення педагогом поставленої мети з максимальним дотриманням попередньо обраного основного вектора гри
  • аналізування результатів гри — підбиття підсумків наприкінці гри разом з дітьми та аналізування ефективності власного керівництва грою.

Цілепокладання

Дорослому може здатися, що дитяча гра — це довільний процес, дії без цілей, однак навіть вільними іграми дітей управляє мета, зумовлена потребою.

Вільні ігри мають часто змінювані ситуативні ігрові цілі, що виглядають як каскад цілей. Досвідчений педагог бачить та розуміє такі мінливі цілі дітей-гравців і, граючи з ними, коригує ці цілі під час спільного ігрового процесу, намагаючись максимально наблизити такі до власних значимих цілей освітньої діяльності.

Актуальним для ігрової педагогіки є розглядання у кожній грі двох цілей.

  • Зовнішня ціль — власне ігрова. Вона є стимулом. Її педагог повідомляє дітям: «Будемо грати так», «Слід домогтися того, щоб…», «Переможцем стане той, хто...» тощо. Така ціль забезпечує хід самої гри, роботу механізму її реалізації.
  • Внутрішня ціль — завуальована, дітям зазвичай її не повідомляють. Вона є метою діяльності самого педагога. Він знає, навіщо вводить саме цю гру в педагогічний процес: яку освітню цінність вона має, який чинитиме розвивальний чи виховний вплив, чим буде корисною дітям тощо.

Проектування

Під час проектування гри уникайте зайвої дидактичності, повчальності й сухого раціоналізму,
а в самому ланцюжку очікуваних подій передбачте і прямі, і супутні грі події. Таке системне мислення (за британським психологом Едвардом де Боно (Edward de Bono) — «латеральне мислення», тобто, уміння думати, ходити, діяти навколо проблеми або мети) допомагає педагогу розв’язувати не лише одне ігрове, а одразу кілька педагогічних завдань. Це дає змогу значно підвищити ефективність педагогічного впливу на вихованців, оптимізувати процес цілеспрямованого педагогічного спілкування.

Реалізація гри

Саме на цьому етапі гра розгортається в реальному часі й «проживає» своє життя. Дуже важливо, аби вона мала емоційно-чуттєве і духовно-моральне наповнення.

Як писав німецький письменник, філософ Герман Гессе у своїй книжці «Гра в бісер»: «Істина має бути пережитою, а не викладеною».

Ігрові перипетії мають реально заволодіти кожною дитиною, залишаючи потрібний, тобто педагогічно доцільний, «шлейф комети» у свідомості та пам’яті кожного гравця, змушуючи дітей знову й знову повертатися у світ цієї гри, переживати заново її позитивні моменти (у цілому чи фрагментарно), мотивуючи дітей до включення в нові ігри чи ігрові процеси.

Мінімізуйте педагогічні обмеження та кліше на кшталт:

  • «А зараз ми пограємо» — усе життя дитини — гра. Її не можна дозволити, її можна лише прожити
  • «Ви хочете пограти?» — безглузде запитання, особливо тоді,
    коли педагог і так запланував провести гру
  • «Стоп, це порушення правил» — гра допускає, окрім прямого смислу, ще й латеральний, і навіть периферійний. І кожен гравець у цих смислах правий по-своєму. Навіть коли один гравець істотно впливає на результат гри, варто запитати в інших: «Чи не заважає щось чи чиясь поведінка грі?»
  • «Перемогла дружба» — вона не може перемогти, бо не є метою гри і не може нею бути

Аналізування результатів гри

Під час аналізування результатів з’ясуйте, чи викликала вона в дітей захват від пережитого в грі емоційного підйому, чи зафіксували почуття задоволення від отриманих у грі результатів, надайте результатам важливості й цінності. Кожен учасник гри має зрозуміти: що саме він виграв, у чому його виграш, який він.

Під час рефлексії з’ясуйте для себе ефективність педагогічного керівництва грою:

  • чого вдалося досягти, а чого — ні
  • що вдалося ліпше і чому
  • які були цікаві знахідки
  • яких помилок припустилися і як уникнути їх надалі тощо.

Відповівши собі на ці запитання, ви «кристалізує» отриманий досвід.

За матеріалом Миколи Шутя,
доцента Харківського національного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, канд. пед. наук,
ж. «Методична скарбничка вихователя»



Підписка на статті

Щоб не пропустити жодної нової статті, підпишіться на розсилку

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

«Відкриваємо інклюзивний клас» від журналу «Практика управління закладом освіти»

Електронна книга «Медіаактивний навчальний заклад»

для передплатників е-журналу «Практика управління дошкільним закладом»

Читати книгу




© Цифрове видавництво MCFR, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу


  • Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І користуйтеся матеріалами порталу «Педрада»!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль

Зареєструймо наші взаємини!

І я Вам подарую цілий світ освіти:
  • допомагатиму розв’язати робочі завдання
  • запрошуватиму на освітні заходи
  • сповіщатиму про новини
Портал «Педрада»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
Для реєстрації потрібно лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль