Інклюзивні цінності в дошкільному закладі

705
Розвиток дошкільної освіти в напрямі гуманізації потребує системних змін, які реалізовуються завдяки втіленню інклюзивних цінностей

Важливо, аби зміни та оновлення дитячих садків не закінчувалися на зовнішньому «покращенні», а враховували такі аспекти:

  • загальна психологічна атмосфера дошкільного закладу
  • система взаємин між педагогами, дітьми та батьками
  • увага до кожної дитини
  • опікування умовами успішного розвитку всіх дітей
  • можливість участі громади в розвитку дошкільного закладу тощо.

Зорієнтуйтеся, в якому напрямі варто рухатися і які зміни вносити передусім. Скористайтеся індексом інклюзії —механізмом самомоніторингу, мета якого — допомогти кожному педагогічному колективу стати ефективним та сучасним завдяки збагаченню педагогічної практики інклюзивними цінностями.

Авторами індексу інклюзії є науковці Відкритого університету Великобританії — Тоні Бут і Мел Ейнскоу. Початково авторський колектив орієнтувався на умови англійської школи, згодом матеріали було адаптовано для використання в інших країнах, зокрема і в Україні.

За допомогою індексу інклюзії можна:

  • проаналізувати стан справ у своєму закладі
  • побачити додаткові можливості, віднайти нові ресурси
  • подолати виявлені бар’єри
  • організувати належну підтримку кожної дитини та створити умови для плідної співпраці педагогів.

Інклюзивні цінності в системі освіти

Інклюзивні цінності — це соціально схвалювані уявлення та підходи, що забезпечують:

  • можливість успішного навчання й розвитку всіх дітей за місцем проживання
  • підтримку відмінностей між дітьми й дорослими як освітній ресурс
  • допомогу кожному відчувати себе частиною цілого
  • сприяння розвитку творчої ініціативи дітей, батьків, педагогів
  • зіставлення української освіти зі світовими реаліями освіти тощо.

Такий підхід потребує зміни низки пріоритетів у роботі на основі цінностей, серед яких:

  • структурні цінності — рівність усіх учасників освітнього процесу, забезпечення прав кожного, опора на спільноту, забезпечення сталого розвитку
  • цінності, пов’язані зі взаєминами — повага до різноманітності, відсутність насильства, довіра, співчуття, чесність, мужність
  • моральні якості — домінування радості в закладі, любов і повага одне до одного, надія та оптимізм, щирість у стосунках, краса в навколишньому середовищі.

Вони знайшли своє відображення в індикаторах індексу інклюзії, а індикатори деталізуються конкретними запитаннями. Включити ту чи ту цінність в практику закладу дошкільної освіти для насичення життя закладу новим змістом можна лише завдяки її обговоренню з працівниками, батьками, а в деяких моментах — і з дітьми.

Рівність усіх учасників освітнього процесу

Готовність сприймати всіх як однаково цінних, до яких варто прислухатися, бо кожний здатний зробити свій внесок у розвиток дошкільного закладу.

Протилежними є поняття нерівності, несправедливості, упередженості, що може виявлятись у характері оцінок, завдань, реакцій на поведінку тощо.

Права людини, які виражають її рівноцінність

Наділення людини правами не може залежати від її поведінки. Вона володіє правами в силу того, що вона є людиною. На ґрунті такого підходу видається переконливою теза щодо визнання прав дітей на якісну освіту та розвиток за місцем проживання.

На практиці концепція прав викликає значні суперечності.

Коли підтримка прав однієї людини призводить до нехтування правами іншої —дошкільний заклад має розв’язувати питання на благо дітей, педагогів та батьків.

Можливість повноцінної участі всіх у житті закладу

Мають стати постійною практикою такі форми роботи з колективом та громадськістю:

  • засідання круглого столу
  • «місцеві референдуми», коли важливі питання розвитку дошкільного закладу виносять на загальне обговорення педагогів та батьків.

Повага до різноманітності

Ціннісне й приязне ставлення до всіх, адже кожна людина збагачує спільноту своєю індивідуальністю і своїми позитивними діями. Часто такі відмінності видимі, інколи — невидимі, але вона стосується кожного, а не лише тих, хто не відповідає критеріям ілюзорної нормальності. Різноманітність є величезним ресурсом для життя і навчання.

Це не означає що варто приймати як норму деструктивні вчинки.

Спільнота як цінність

У її основі — співпраця в дусі колегіальності та солідарності. Об’єднання людей у спільноті дає змогу акумулювати зусилля й максимально ефективно поліпшувати роботу дошкільного закладу. Відчуття спільноти тісно пов’язується з відповідальністю за інших і співзвучне з ідеями служіння суспільству, громаді, Батьківщині.

Сталий розвиток

Сталий розвиток — це така організація життя суспільства, коли задоволення сьогоденних потреб людей не становить загрози для майбутніх поколінь у їхній життєдіяльності. Відданість інклюзивним цінностям передбачає готовність забезпечувати умови для благополуччя майбутніх поколінь.

Формування основ індивідуальної та колективної відповідальності:

  • збереження природних ресурсів
  • захист довкілля
  • ощадливість
  • збереження свого здоров’я та здоров’я близьких
  • опікування позитивними взаєминами.

Відсутність насильства

У розвинених спільнотах усі суперечки розв’язують шляхом обговорення. це не означає, що зникає необхідність доводити свою думку. Навпаки, різні підходи є стимулом до рефлексії та творчого пошуку. Системна агресивна поведінка з особою є там, де люди зловживають своєю владою, щоб змусити її відчути свою вразливість, фізичну і моральну.

На жаль, саме в дошкільному віці досить часто діти проходять «початкову школу» насилля, коли вони є якщо не об’єктом, то свідком ситуацій приниження, зневаги, демонстрування низьковартісності.

Довіра

Ця цінність тісно пов’язана з відповідальністю та особистою надійністю. Вільне висловлювання думок можливе лише там, де панує шанобливе ставлення одне до одного, де кожен має право бути самим собою.

Чесність

Добросовісність і щирість у стосунках між людьми.

Навмисне приховування інформації та створення в інших хибного уявлення про ситуацію шкодить справі.

Чесність необхідна педагогам у різних ситуаціях, наприклад:

  • в оцінюванні власних внесків у спільну справу
  • у визнанні справедливості вимог батьків
  • у баченні проблем у дошкільній освіті і власної причетності до їх розв’язання.

Особливо делікатними в цьому питанні потрібно бути у взаєминах з дітьми, допомагаючи їм сформувати об’єктивні уявлення про світ.

Співчуття

Виявляється у розумінні почуттів інших людей, готовності бути з ними на одній «хвилі». Особисте благополуччя завершується там, де починається занепокоєння благополуччям іншого.

Воно веде до відмови від каральних заходів щодо порушників правил і заміни їх професійними обов’язками турботи і послідовної вимогливості. Якими не були б непорозуміння між працівником і керівником, керівник має повсякчас виконувати свій професійний обов’язок — задовольняти професійні й особистісні потреби працівника.

У взаєминах з дітьми співчуття є готовністю зрозуміти дитячі проблеми, серйозно поставитися до їх розв’язання.

Оптимізм

Професійний обов’язок педагогів і батьків вселяти впевненість і віру у можливості розв’язання як особистих локальних, так і глобальних труднощів.

Це не означає, що дорослі мають заплющувати очі на реальні ситуації та загрози.

Оптимістична позиція дорослих у поєднанні з високою довірою до них дітей поступово трансформується в спокійну впевненість, життєрадісність та життєлюбність дошкільників.

Створення інклюзивного освітнього простору

Основні напрями створення інклюзивного освітнього простору в закладі дошкільної освіти:

  • опікування організаційною культурою закладу
  • реалізація інклюзивної освітньої політики на рівні закладу (внутрішні нормативні документи)
  • збагачення інклюзивними підходами існуючої практики організації освітнього процесу.

Проаналізуємо сутність кожного з напрямів та ті конкретні кроки, що здатні змінити «інклюзивне обличчя» дошкільного закладу.

Опікування організаційною культурою

Організаційна культура:

— відображає взаємини:

  • між педагогами та дітьми
  • між дітьми
  • між педагогами та батьками;

— демонструє істинні цінності та переконання, що лежать в основі прийняття рішень щодо освітньої політики дошкільного закладу та практики роботи з дітьми.

Реалізація інклюзивної освітньої політики

Побудуйте чітку зрозумілу інклюзивну стратегію та врахуйте інклюзивні аспекти у всіх локальних документах закладу:

  • розпорядженнях
  • планах
  • програмах
  • статутах.

Проявом інклюзивної політики визнають підхід, за якого:

  • до розроблення планів, програм, прийняття рішень заохочують усіх членів колективу
  • організовують обговорення
  • використовують анкетування та опитування.

При цьому в центрі уваги має бути основне питання — створення оптимальних умов для задоволення освітніх потреб дітей.

Збагачення інклюзивними підходами практики, що існує

  • Посилюйте особистісну зорієнтованість під час ігор та спілкування з дітьми, на групових та індивідуальних заняттях
  • враховуйте інтереси та досвід дітей
  • заохочуйте до активної участі
  • підтримуйте їхні починання
  • стимулюйте творчість.

Робота з індексом інклюзії

Філософія індексу інклюзії жорстко не унормовує процеси оновлення дошкільного закладу і залишає простір для власної ініціативи та творчості. Пропонуємо орієнтовні етапи роботи з індексом інклюзії:

розпочинаємо роботу

  • формування координаційної групи
  • попередній аналіз планування
  • ознайомлення з цінностями

вивчаємо та аналізуємо стан справ

  • інформування батьків
  • вивчення думки батьків, педагогічного колективу
  • визначення пріоритетів
  • започаткування консультацій для батьків та педагогів

розробляємо план інклюзивного розвитку

  • інтегрування визначених пріоритетів у чинний план діяльності закладу
  • реалізація визначених пріоритетів
  • моніторинг та оцінювання окремих етапів реалізації плану

оцінюємо зміни

  • оцінювання процесу впровадження інклюзивних підходів у діяльність закладів дошкільної освіти
  • аналізування процесу роботи з індексом інклюзії
  • розроблення програми подальшої роботи з упровадження інклюзивних підходів.

Склад та функціонування координаційної групи по роботі з індексом інклюзії

До складу координаційної групи входять:

  • керівник закладу
  • вихователь-­методист
  • авторитетні педагоги
  • молоді педагоги
  • батьки дітей, що мають особливі освітні потреби
  • батьки, чиї діти почали відвідувати дошкільний заклад нещодавно.

Можна залучати й інших зацікавлених осіб.

Важливою умовою є те, що координаційна група має бути моделлю інклюзивної практики, тобто працювати на засадах співпраці, уваги й поваги до думки кожного учасника незалежно від його статі, посади чи соціального статусу. Перетворення співрозмовників на критичних друзів, перехід від дискусії до діалогу — це і є інклюзивний процес.

Заохочуйте дискусію, щирість в оцінках, нестандартні пропозиції. Розбіжності в поглядах вітайте і сприймайте як ресурс, що рухає колектив уперед.

Члени групи:

  • вивчають індекс інклюзії
  • ознайомлюють колектив педагогів та батьків із сутністю та цінностями індексу інклюзії
  • збирають та аналізують інформацію від працівників закладу, батьків, дітей, членів наглядової ради
  • складають план інклюзивного розвитку закладу.

Способи збирання інформації відповідно до індексу інклюзії

У педагогічних працівників, які звикли покладатися на власне бачення й розуміння ситуації в освіті, може виникнути хибна думка: «Нам і так все відомо, ми й без опитувальників добре знаємо, що у нас добре, а що не дуже». Не поспішайте з висновками. Терпляча й наполеглива робота, збереження анонімності може надати багато неочікуваної інформації про роботу дошкільного закладу. Доказом цієї думки може стати зміст відгуків щодо роботи дошкільних закладів, які батьки залишають на форумах.

Запропонуйте батькам відповісти на запитання опитувальників, скажімо, під час батьківських зборів, днів відкритих дверей, після святкових зібрань тощо. Наголосіть, що ви очікуєте на щирі й відверті відповіді.

Координаційна група, що працюватиме з індексом інклюзії й визначатиме пріоритетні напрями роботи, покладатиметься у своєму рішенні не лише на власні погляди, а й на думку всього педагогічного колективу й батьків.

Проаналізуйте опитувальники, насамперед щодо позиції «не згоден». Якщо потрібно:

  • уточніть інформацію у причетних осіб
  • виявіть розходження в поглядах
  • зіставте їх із власною оцінкою
  • визначте пріоритетні позиції в роботі дошкільного закладу.

Розглянемо можливий фрагмент роботи з індексом інклюзії

У багатьох батьківських опитувальниках навпроти позиції «усіх дітей однаково цінують» з’явилася позначка «не згоден». Це стурбувало членів координаційної групи й було вирішено провести додаткові консультації та опитування. Із ким варто вести обговорення в таких ситуаціях? Насамперед, з родинами, стосовно яких частіше спостерігаються певні упередження. Можливо, це батьки дітей з особливими потребами, батьки багатодітних родин чи батьки з «кризових» родин. На таких зустрічах намагаємось обережно з’ясувати турботи родини. Наприклад:

  • що особливо подобається в дошкільному закладі, а що ні
  • які зміни варто внести для поліпшення умов перебування дитини в закладі
  • яким батьки бачать ідеальний дошкільний заклад та ідеальне ставлення до їхньої дитини тощо.

Якщо з’ясується, що у закладі справді є певні проблеми з цим питанням, координаційна група визначає його одним з пріоритетних напрямів роботи і вносить до плану інклюзивного розвитку закладу. У контексті вказаного пріоритету плануються різні форми роботи в закладі:

  • організація спільного тренінгу для вихователів та помічників вихователів на тему: «Що означає «шанувати дитину» і як можна виявити до неї шанобливе ставлення?
  • розповсюдження серед вихователів тесту «Чи шанобливо Ви ставитесь до своїх вихованців?»
  • проведення батьківських зборів: «Обережно: зростає особистість!», «Як плекати самоповагу дитини в родині?»
  • реалізація проекту з дітьми старшого дошкільного віку: «Пишемо книжку про себе»
  • ініціювання розмов з дітьми про повагу і самоповагу тощо.

Орієнтовний алгоритм роботи з індексом інклюзії

Крок 1. Формуємо координаційну групу

Крок 2. Ознайомлюємося з концепцією індексу інклюзії та інклюзивними цінностями

Крок 3. Вивчаємо та аналізуємо стан справ у дошкільному закладі за допомогою індексу інклюзії

Крок 4. Розробляємо план інклюзивного розвитку дошкільного навчального закладу й діємо

Крок 5. Оцінюємо зміни, вносимо корективи в план розвитку ДНЗ

За матеріалом Наталії Дятленко,
доцента кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти ІППО
Київського університету імені Бориса Грінченка,
ж. «Вихователь-методист дошкільного закладу»



Підписка на статті

Щоб не пропустити жодної нової статті, підпишіться на розсилку

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

«Відкриваємо інклюзивний клас» від журналу «Практика управління закладом освіти»

Електронна книга «Медіаактивний навчальний заклад»

для передплатників е-журналу «Практика управління дошкільним закладом»

Читати книгу




© Цифрове видавництво MCFR, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу


  • Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І користуйтеся матеріалами порталу «Педрада»!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль

Зареєструймо наші взаємини!

І я Вам подарую цілий світ освіти:
  • допомагатиму розв’язати робочі завдання
  • запрошуватиму на освітні заходи
  • сповіщатиму про новини
Портал «Педрада»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
Для реєстрації потрібно лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль