Долаємо дитячі страхи дошкільників

141
Дитячі страхи є одним з найпоширеніших запитів батьків до практичного психолога. Батьки дошкільників доволі часто не знають, як реагувати на прояви дитячого страху, і своїми неправильними діями, висловлюваннями лише загострюють його

Страх є однією з найсильніших емоцій людини, що обумовлена реальною або передбачуваною небезпекою. За дослідженнями психологів і фізіологів страх належить до базових емоцій, тобто вроджених. Кожній людині, незалежно від віку, властиво чогось боятися. Утім найчастіше страхи виникають саме в дошкільному віці, що є найсприятливішим віковим періодом для їх появи. Маленьку дитину оточує такий великий і поки що невідомий світ, а все невідоме зазвичай видається небезпечним.

Знаючи таку особливість сприймання дітей дошкільного віку, пам’ятайте, що існують так звані вікові страхи, що є природним і доволі поширеним явищем у певний віковий період. За правильного ставлення дорослих до страхів дитини вони безслідно зникають, у міру того як вона дорослішає.

Найбільша кількість різноманітних страхів трапляється саме у дітей старшого дошкільного віку. Це пов’язано з дорослішанням дитини, активним розвитком її мислення.

У цей період дитина припиняє вірити у казкових персонажів та безсмертя й починає розуміти, що життя не нескінчене. Саме складність сприймання цієї реальності і породжує виникнення у старших дошкільників страху смерті. Із ним пов’язані й інші страхи, характерні для цього віку:

  • нічних жахів
  • тварин
  • вогню
  • стихії
  • війни
  • нападу
  • зараження хворобою тощо.

У віці від двох до п’яти років діти найчастіше бояться:

  • темряви
  • казкових персонажів
  • уколів
  • болю
  • висоти
  • замкненого простору
  • раптових звуків.

Трапляється, що з різних причин страхи у дитини зберігаються тривалий час і набувають форму невротичних, які характеризуються більшою інтенсивністю, тривалістю, напруженням, намаганням у будь-який спосіб уникнути об’єкта страху.

Причини виникнення дитячих страхів

Причини виникнення дитячих страхів можуть бути різні. Так, певний страх у дитини може проявитися внаслідок дії одного з чинників, як-от:

  • сильний переляк
  • «зараження» страхом від однолітків чи батьків
  • особливості сімейного виховання, сімейних взаємин.

Більш схильними до появи страхів є діти:

  • немолодих батьків
  • з неповних сімей
  • які є єдиною дитиною
  • з тих сімей, де є постійні конфлікти, де дітей надмірно опікають, або, навпаки, виховують у занадто суворій атмосфері.

Окрім цих чинників, провокувати виникнення тих чи тих страхів можуть індивідуальні особливості дитини:

  • тривожність
  • невпевненість у собі
  • вразливість
  • недовірливість
  • несамостійність тощо.

Психодіагностичне дослідження дитячих страхів

Аби виявити об’єкт страхів та зрозуміти причини їх виникнення, проведіть відповідне психодіагностичне дослідження. Його результати стануть основою для побудови майбутньої корекційної роботи.

Для діагностування дитячих страхів та виявлення найінтенсивніших із них практичні психологи дошкільних навчальних закладів використовують зокрема такі дві відомі методики:

Методика «Страхи в будиночках», запропонована російським психологом Олександром Захаровим у модифікації Марини Панфілової

Це бесіда, що містить 29 запитань про різні можливі страхи на кшталт «Скажи, ти боїшся чи не боїшся темряви?». Цей перелік запитань спрямований на виявлення у дитини тих чи тих страхів.

Завданням дитини є «розселити» страхи, про які йдеться у запитаннях, у два «будиночки»: «страшні» страхи — у чорний будинок, а «нестрашні» — у червоний.

Для наочності будинки доцільно контурно намалювати на окремих аркушах і записувати на них назви страхів. Після виконання завдання чорний будинок обов’язково слід «зачинити на замок» (замок варто намалювати), а ключ — разом з дитиною викинути.

Аналізуючи результати дослідження, підрахуйте страхи в чорному будинку й порівнює їх із віковою нормою. Із 29-ти страхів, які виокремлює автор методики, у дітей дошкільного віку спостерігають від 6 до 10. У міських дітей можлива кількість страхів сягає 15.

Проективна методика «Мої страхи» Олександра Захарова

Застосовуючи проективну методику «Мої страхи», запропонуйте дитині графічно зобразити те, що її лякає.

Це і є саме той страх, який найбільше турбує дитину. Під час малювання звертайте увагу як на сам процес малювання, так і на висловлювання дитини, а також на кольори, які вона використовує. Після завершення роботи практичний психолог просить дитину розповісти, що вона намалювала, тобто вербалізувати свій страх, а потім «посадити його в клітку» й зачинити клітку на замок.

Аналізуємо результати

У ДНЗ № 236 (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.) за допомогою описаних методик діагностували 50 вихованців старшого дошкільного віку. Оброблення та аналізування результатів проведеного дослідження засвідчило, що 23 дитини (46%) мають велику кількість страхів:

  • 9 — у хлопчиків
  • 11-12 — у дівчаток.

Така кількість страхів засвідчує межі вікової норми для старших дошкільників.

За результатами застосування методики «Страхи в будиночках», у дітей переважають ті страхи, об’єкти яких можуть становити реальну загрозу життю. Серед них страх смерті, втрати батьків, страх стихій, бандитів, пожежі, війни, тварин, страх захворіти, заразитися, страх несподіваних різких звуків, страх казкових персонажів. Найбільш вираженим у старшому дошкільному віці є страх смерті.

Ці результати засвідчує й методика «Мої страхи», за якою діти малювали те, чого вони бояться найбільше. Отримані дані показали, що найбільш вираженими страхами дітей старшого дошкільного віку є такі:

  • страх нападу тварин (собак, змій, диких тварин — вовка, ведмедя тощо) — 18 дітей
  • стихії (грози, грому, шторму, пожежі) — 16 дітей
  • казкових персонажів — 14 дітей
  • хвороб і лікарів — 5 дітей
  • темряви — 4 дитини
  • війни — 2 дитини.

Ще двоє дітей зобразили на малюнках, бандитів та великі машини. Також була виявлена закономірність: діти, у яких, за результатами методики «Страхи в будиночках», кількість страхів була на межі вікової норми, малювали декілька страхів, а діти, які мали незначну їх кількість, зображували здебільшого один страх.

Організація корекційно-розвивальної роботи

Якщо дорослі правильно ставляться до дитячих страхів, то із часом вони безслідно зникають. Утім за різних несприятливих обставин страх у дитини може закріплюватися та тривожити її упродовж тривалого часу, заважаючи гармонійному розвитку. У такому разі виникає необхідність організувати корекційно-розвивальну роботу з дитиною, націлену на допомогу їй у подоланні страху.

Корекційно-розвивальна робота має бути спрямована на реалізацію таких завдань:

  • актуалізувати почуття страху
  • допомогти дитині взяти під контроль об’єкт страху
  • підвищувати впевненість дитини у собі, її самооцінку
  • навчати дитину регулювати свій емоційний стан.

Актуалізуємо  

Для актуалізації почуття страху практичний запропонуйте дитині малювання на такі теми:

  • «Мій страх»
  • «Замок жахів»
  • «Чудовисько».

Дитина може виліпити свій страх із пластиліну чи солоного тіста. Така творча діяльність дає дитині змогу вільно виразити свої переживання та почуття.

Допомагаємо подолати страх

 Після того як дитина змогла актуалізувати свій страх, допоможіть їй взяти під контроль об’єкт страху, подолати його. Із цією метою проведіть різноманітні ігри, оскільки гра — це специфічний вид дитячої діяльності, і всі травмівні події в ній переживаються в умовному вигляді. Під час гри дитина має змогу безболісно зустрітися зі своїм страхом і перемогти його.

Які ігри можна провести?

«Знищимо свій страх» 

Дитині пропонують у будь-який спосіб знищити свій страх, зображений на малюнку. Можна зім’яти малюнок, порвати його на маленькі шматочки, зім’яти виліплену із пластиліну чи тіста фігурку страху, посадити «страх» у пляшку і закрити кришкою тощо

«Сміливі діти» 

Хтось із дітей або сам практичний психолог лякають інших дітей, уособлюючи собою страх. Діти спочатку тікають від «страху», а потім проганяють його зі словами «Не боюся!»

«Тікай, страху, тікай!» 

Дитина має уявити, що в подушці (слід обрати декоративну подушку) сидить її найбільший страх, і прогнати його словами, криками, або б’ючи пластиковою пляшкою по подушці. Під час гри грає весела музика

«Нам не страшно» 

Діти спочатку називають «страшні» слова, а потім з допомогою практичного психолога намагаються змінити їх так, щоб вони стали нестрашними

«Перетворюємо страшне на смішне» 

Спочатку діти малюють щось дуже страшне, чого вони бояться. Дорослий пропонує, доповнивши малюнок певними елементами, перетворити страшне на смішне

«Веселі плями» 

Діти розфарбовують зображені на папері чорні плями, прикрашають їх різними наліпками, малюють усмішки тощо, у такий спосіб перетворюючи страшне й похмуре на веселе й кумедне.

Найдієвішим та найбезпечнішим методом боротьби зі страхом є казкотерапія. Саме казка допомагає дитині:

  • відшукати вихід зі складної ситуації
  • набути досвіду боротьби зі страхом на прикладі персонажів казки
  • перенести цей досвід у реальне життя
  • утворити особливий зв’язок між дитиною і дорослим, що ґрунтується на довірі та впевненості.

Застосовуючи казкотерапію в роботі з корекції дитячих страхів, використайте вправи:

  • «Страшна казка по колу» — діти з допомогою дорослого складають казку, по черзі додають речення чи кілька речень доти, доки все страшне в ній не перетвориться на смішне;
  • «Казка про страх» — дітям необхідно вигадати казку про те, як страх вирішує потоваришувати з дітьми і зробити так, щоб їм було не страшно, а весело.

Окрім цього, можна читати дітям різноманітні психотерапевтичні казки, націлені на корекцію їхніх страхів.

Підвищуємо впевненість

 Працюючи над корекцією дитячих страхів, приділяйте увагу розвитку впевненості дитини у собі, підвищенню самооцінки, аби в майбутньому попередити виникнення нових страхів.

Для цього використовуйте різноманітні вправи, як-от:

«Я вмію…» 

Кожна дитина по черзі розповідає, що вона вміє робити найліпше. Варіантами цієї вправи можуть бути такі: «Мені найбільше подобається …», «Мама радіє, коли я…», «Ми з татом разом…», «Я найвправніший у…»

«Чим ми схожі й чим відрізняємося» 

Діти об’єднуються в пари й обговорюють, чим вони схожі й чим відрізняються одне від одного

«Я себе поважаю» 

Дитині пропонують намалювати себе у тій ситуації зі свого життя, у якій вона найбільше пишається собою, своєю поведінкою

«Я хочу тобі подарувати…» 

Діти по черзі дарують одне одному удавані подарунки і розповідають, як ними можна скористатися

«Компліменти по колу» 

Діти по колу говорять одне одному компліменти

Також для підвищення впевненості кожної дитини у собі корисно використовувати психогімнастичні етюди, як-от: «Капітан», «Сміливий заєць», «Зайчики і слоники» тощо.

Навчаємо регулювати емоційний стан

У межах корекційної роботи з подолання дитячих страхів обов’язково проводьте різноманітні вправи на релаксацію, що сприятимуть зменшенню емоційного напруження та м’язовому розслабленню. Такі вправи супроводжуйте заспокійливою музикою.

Ефективними щодо регуляції емоційного стану є дихальні вправи. До цієї роботи долучайте музичного керівника та інструктора з фізкультури. Також педагогів дитячого садка долучайте до роботи щодо моторної регуляції емоцій.

Насамкінець зауважимо, що окрім проведення корекційної роботи з подолання страхів безпосередньо з дитиною, практичному психологу обов’язково слід надати відповідні рекомендації її батькам. Адже найчастіше причина виникнення й закріплення дитячих страхів криється саме в особливостях сімейного виховання. І якщо батьки не змінять звичні виховні підходи, то корекційна робота, яку організує й проведе практичний психолог, найімовірніше, буде мати тимчасовий результат.

За матеріалом Вікторії Білополої,
практичного психолога комунального комбінованого ДНЗ № 236, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.,

ж. «Практичний психолог: Дитячий садок» 



Підписка на статті

Щоб не пропустити жодної нової статті, підпишіться на розсилку

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією


Книжкова полиця

«Відкриваємо інклюзивний клас» від журналу «Практика управління закладом освіти»

Електронна книга «Медіаактивний навчальний заклад»

для передплатників е-журналу «Практика управління дошкільним закладом»

Читати книгу


© Цифрове видавництво MCFR, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу


  • Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль

Зареєструймо наші взаємини!

І я Вам подарую цілий світ освіти:
  • допомагатиму розв’язати робочі завдання
  • запрошуватиму на освітні заходи
  • сповіщатиму про новини
Портал «Педрада»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
Для реєстрації потрібно лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль