text
Педрада

Завдання і напрями національно-патріотичного виховання в школі

  • 15 серпня 2016
  • 27897

Які цілі, принципи, завдання, заходи і форми національно-патріотичного виховання дітей та молоді в закладі освіти? + Банк досвіду з виховної роботи

Формування патріотизму в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому.

Основним документом про національно-патріотичне виховання є Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затв. Указом Президента від 13.10.2015 № 580/2015.

Відповідно до положень Стратегії, основними складовими національно-патріотичного виховання є:

  • громадянсько-патріотичне виховання
  • військово-патріотичне виховання
  • духовно-моральне виховання.

Що таке національно-патріотичне виховання

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління (учнів, вихованців):

  • високої патріотичної свідомості
  • почуття вірності
  • любові до Батьківщини
  • турботи про благо свого народу
  • готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку з захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Ключовий пріоритет національно-патріотичного виховання — формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Завдання закладів освіти — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.

Мета заходів національно-патріотичного виховання у навчальних закладах — сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.

Принципи національно-патріотичного виховання

  • принцип національної спрямованості виховання
  • формування у молоді:
    • національної свідомості
    • любові до України
    • свого народу
    • шанобливого ставлення до української культури
    • здатності зберегти національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави
  • принцип культуровідповідності
  • виховання — культуротворчий процес задля формування базової культури особистості на основі набутого морально-етичного досвіду людства
  • принцип гуманізації виховного процесу
  • акцент на особистості як на вищій цінності
  • принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії
  • учасники виховного процесу:
    • виступають рівноправними партнерами у спілкуванні
    • беруть до уваги точку зору один одного
    • визнають право на відмінності у поглядах
    • узгоджують свої світоглядні позиції
  • принцип цілісності
  • організація виховання як системного педагогічного процесу, спрямованого на:
    • гармонійний та різнобічний розвиток особистості
    • формування цілісної картини світу
    • забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи
  • акмеологічний принцип
  • орієнтація виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення й потенційні можливості особистості
  • створення умов для досягнення життєвого успіху
  • розвиток індивідуальних здібностей
  • принцип особистісної орієнтації
  • розуміння того, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно й неповторно
  • принцип життєвої творчої самодіяльності
  • становлення особистості як творця свого життя, який:
    • здатен приймати особисті рішення
    • нести за відповідальність за свої рішення
    • повноцінно жити і активно діяти
    • постійно самовдосконалюватися
    • адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни
  • принцип толерантності
  • інтегрованість української культури в європейський та світовий простір
  • формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів
  • здатність диференціювати спільне та відмінне в різних культурах
  • сприйняття української культури як невід’ємної частини загальнолюдської

Цілі виховних завдань патріотичного виховання:

  • утверджувати в свідомості й почуттях учня патріотичні цінності, переконання і повагу до культурно-історичного минулого України
  • виховувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки
  • укріплювати розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю
  • сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:
    • готовності до участі в процесах державотворення
    • уміння визначати форми й способи участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади
    • спроможності дотримувати законів і захищати права людини
    • готовності взяти на себе відповідальність
    • здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів
  • формувати мовленнєву культуру, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій
  • утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства
  • культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи
  • підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя
  • виховувати нетерпимість до українофобства, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму тощо.

Заходи національно-патріотичного виховання

Задля виконання завдань національно-патріотичного виховання ІМЗО рекомендує розвивати у навчальних закладах мережу історичних клубів, аби учні мали можливість глибше ознайомитися з історією рідного краю та держави. Приміром, представляючи маловідомі факти минулого українського народу, можна використовувати проекти Українського інституту національної пам’яті.

Героїчні й водночас драматичні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів.


На часі — використання всіх можливостей музейної педагогіки у музейних залах, світлицях.


Варто зауважувати також на волонтерській діяльності педагогів, учнів, батьків як такій, що сприяє встановленню соціальних зв’язків, набуттю дітьми шанобливого й відповідального ставлення, формуванню соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану — промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, обстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою від особистого заради досягнення спільної мети.

20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, рекомендовано вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, провівши в усіх навчальних закладах:


Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.


Особливою формою роботи має стати створення та популяризація діяльності регіональних Центрів військово-патріотичного виховання дітей та молоді. Головними завданнями Центрів є:

  • фізична і професійна підготовка дітей та учнівської молоді до служби в Збройних Силах України
  • патріотичне виховання на традиціях українського козацтва
  • пропаганда здорового способу життя
  • волонтерська та пошукова робота
  • проведення масових заходів, спрямованих на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України.

З огляду на те що у 2017 році відзначатимуть 100-річчя початку подій Української революції 1917-1921 років, задля збереження пам’яті про цю історичну подію, вшанування пам’яті її учасників рекомендовано провести:

  • практичні конференції, семінари, круглі столи, тематичні уроки, лекції, бесіди, присвячені подіям та постатям Української революції 1917-1921 років
  • експозиції та виставки архівних документів, речових пам’яток і фотоматеріалів задля донесення інформації про події Української революції 1917-1921 років, підвищення інтересу до історії України у молоді
  • «тижні історії» з відвідуванням учнями сучасної експозиції Музею Української революції 1917-1921 років Національного музею історії України.

Проект УІНП «Відеоісторія»

Як творилася держава. Українська революція 1917–1921 років

#ПлакАти#
«100 років боротьби:
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ. 1917–1921»

Українська революція: 100 років боротьби

«НЕЗАЛЕЖНІСТЬ.
Від 1991-го назавжди»

«НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Від 1991-го назавжди »

Форми національно-патріотичного виховання

Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання доречно обирати з огляду на вікові особливості учнів, уподобання й інтереси, традиції навчальних закладів і місцевих громад, можливості навчального закладу тощо.

З-поміж популярних форм національно-патріотичного виховання виокремлено такі, як:

  • інтерактивна патріотична зарядка
  • творчий проект «Алфавіт мого міста»
  • тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня
  • майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів
  • колективна гра зі створення панно «Україна — моя країна!»
  • авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва)
  • гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»
  • звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»
  • патріотичний флеш-моб
  • презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми
  • зустрічі з цікавими земляками-патріотами
  • акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права»
  • реконструкція історичних подій
  • виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних)
  • портфоліо родинних реліквій і чи традицій
  • написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста)
  • станційні ігри (квест «Знайди Декларацію — врятуй незалежність»)
  • створення інфографіки (шевронів, подій)
  • «живий музей»
  • реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій)
  • конкурси есе, біографічних розвідок
  • тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі)
  • флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України)
  • лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції та програвання)
  • кастинг і розучування патріотичних пісень.

За Методичними рекомендаціями
з питань організації виховної роботи у навчальних закладах

Зауважте!

Задля популяризації перспективного педагогічного досвіду на сторінці ІМЗО створено Банк досвіду виховної роботи з розділами:

У виховній роботи застосовні також проекти Українського інституту національної пам'яті, як-то:

Підписка на статті

Щоб не пропустити жодної нової статті, підпишіться на розсилку

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь
Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!

Зареєструймо наші взаємини!

І я Вам подарую цілий світ освіти:
  • допомагатиму розв’язати робочі завдання
  • запрошуватиму на освітні заходи
  • сповіщатиму про новини

Портал «Педрада»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
Реєстрація за хвилину!