text
Педрада

Діагностика психологічної готовності учнів до вибору профілю навчання

  • 11 травня 2015
  • 276

Психологічний супровід профільного навчання і допрофільної підготовки учнів передбачає психологічну діагностику під час відбору учнів до профільних класів

Психологічний супровід профільного навчання і допрофільної підготовки учнів передбачає психологічну діагностику під час відбору учнів до профільних класів

Відповідно до пункту 4.3 Положення про психологічну службу системи освіти України, затв. наказом Міністерства освіти України від 03.05.1999 № 127, практичний психолог навчального закладу:

Профільне навчання:

  • дає змогу різним категоріям учнів здобувати освіту відповідно до їхніх здібностей, схильностей і потреб
  • розширює можливості соціалізації підлітків
  • забезпечує процес їхнього професійного самовизначення
  • спрямовує до здійснення свідомого професійного вибору в школі.

Психолого­-педагогічний супровід допрофільної підготовки учнів

Створення ефективних моделей профільного навчання в старшій школі може бути марним, якщо учні до закінчення дев’ятого класу не зможуть обрати профіль навчання відповідно до своїх побажань і здібностей.

Особливо турбує учнів та їхніх батьків помилковість і несамостійність вибору профілю навчання.

За результатами дослідження, проведеного Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти МОН України, більше половини учнів самостійно обирають профіль навчання, що свідчить про те, що у період життєвого самовизначення вони потребують консультативної допомоги психологічної служби навчального закладу, класного керівника тощо.

Психологічний супровід учнів під час допрофільної підготовки — 1–9-й класи — здійснюють шляхом відстеження в їхній динаміці розвитку таких важливих показників:

  • стану адаптації до нових умов навчання

1 клас

5 клас

  • зміни соціального статусу в класному колективі

1–9-й класи

  • сталості/несталості інтересів і спеціальних здібностей
  • особливостей проявів вольових рис характеру та рис, що проявляються у ставленні до себе, оточення, трудової діяльності

1 клас

5 клас

9 клас

Для визначення показників готовності до вибору профілю навчання важливо фіксувати індивідуальну освітню траєкторію кожного учня з 1-го по 9-й класи:

  • поглиблення знань на факультативних заняттях, курсах за вибором, гуртках, секціях
  • рівень успішності під час участі в загальношкільних, районних, регіональних і всеукраїнських освітніх заходах (олімпіади, конкурси, змагання) тощо.

Такий підхід забезпечує діагностичну основу поетапної роботи з учнями, а саме:

  • здійснення пропедевтичної діяльності в 1–4-х класах
  • формування певного ставлення кожного учня до власного Я, суспільства і професійної діяльності в 5–7-х класах (на пошуково-зондувальному етапі)
  • формування профільної спрямованості, усвідомлення ними власних інтересів, здібностей, цінностей, пов’язаних із вибором профілю навчання, а також формування професійної свідомості в 8–9-х класах з урахуванням наявних психологічних і психофізіологічних ресурсів.

Саме на етапах допрофільної підготовки шкільний психолог разом із педагогами має змогу об’єктивно оцінити професійні інтереси і схильності учнів, рівень їхнього інтелектуального розвитку і певні здібності, відповідно надати допомогу під час вибору профілю навчання. Однак варто пам’ятати, що науковий підхід передбачає дотримання таких принципів проведення діагностування:

  • тривалість
  • комплексність
  • участь фахівців різного профілю.

Тож метою реалізації діагностичного мінімуму в 8–9-х класах є оцінювання психологічної готовності учнів до профільного навчання для прогнозування професійної успішності та профілактики дезадаптації у профільних класах старшої школи.

Основними завданнями, а відтак і напрямами діагностики під час допрофільної підготовки, є визначення:

  • інтересів і нахилів, здібностей і особистих якостей учнів
  • рівня їхньої готовності до самостійного і свідомого вибору профілю навчання.

Добираємо профорієнтаційний діагностичний мінімум

Під час розроблення комплексу діагностичних методик до уваги бралося те, що в шкільному віці про професійні здібності учнів не йдеться, — лише про їхні індивідуальні психологічні особливості як передумову формування професійних здібностей.

Для забезпечення діагностичного мінімуму і поглибленої діагностики у 8–9-х класах можна використовувати методики, подані в Таблиці.

Комплекс діагностичних методик щодо вивчення
індивідуальних психологічних особливостей учнів 8–9-х класів

Напрями діагностики

Діагностичний мінімум

Поглиблена діагностика

Діагностика інтересів і схильностей

  • методика «Профіль» (методика карти інтересів за Галиною Рєзапкіною)
  • опитувальник Галини Рєзапкіної «Визначення професійних схильностей»

  • активізаційні профорієнтаційні методики Миколи Пряжнікова
  • орієнтаційно-діагностична анкета інтересів–2 (ОДАНІ–2) Бориса Федоришина і Світлани Карпіловської

Діагностика здібностей
і особистісних якостей

  • методика «Ерудит» (за Галиною Рєзапкіною)
  • методика «Тип мислення» (за Галиною Рєзапкіною)
  • особистісний опитувальник для дітей Ганса Айзенка J.Е.Р.І.

  • опитувальник Галини Рєзапкіної «Характер і професія»
  • опитувальник професійних переваг Джона Голланда
  • тест структури інтелекту Рудольфа Амтхауера

Визначення основних мотивів вибору профілю

  • Анкета щодо встановлення мотивів професійного самовизначення старшокласників

  • Анкета життєвого та професійного самовизначення учнів (за Павлом Лернером і Миколою Родічевим)

Аналізування результатів профорієнтаційного діагностичного вивчення

Після обробки результатів кожної методики психолог має їх проаналізувати й узагальнити.

Методика «Профіль»

У Таблиці подано результати методики «Профіль» за Галиною Рєзапкіною, що дає змогу виявити учнів із вираженим інтересом до одного або декількох профілів навчання:

Порівняння шкал методики «Профіль» та профілів навчання в старшій школі

Методика «Профіль»

Профілі навчання

1. Фізика і математика

2. Хімія та біологія

3. Радіотехніка і електроніка

4. Механіка і конструювання

5. Географія і геологія

6. Література і мистецтво

7. Історія та політика

8. Педагогіка і медицина

9. Підприємництво та домоводство

10. Спорт і військова справа

1. Фізико-математичний

2. Природничо-науковий (фізика та хімія, біологія та географія)

3. Соціально-економічний

4. Гуманітарний

5. Філологічний

6. Інформаційно-технологічний

7. Агротехнологічний

8. Індустріально-технологічний

9. Художньо-естетичний

10. Спортивний

Аналізування результатів діагностики спрощує те, що шкали цієї методики майже повністю відповідають профілям навчання.

Опитувальник «Визначення професійних схильностей»

Результати роботи над опитувальником «Визначення професійних схильностей» уточнюють і конкретизують дані, отримані за методикою «Профіль».

Приміром

Якщо в учня виражений інтерес до спорту і військової справи (колонка 10 за методикою «Профіль»), який підкріплюється схильністю до екстремальних видів діяльності (п’ята шкала за опитувальником «Визначення професійних схильностей»), то є підстави рекомендувати йому спортивний напрям

Інтерес до педагогіки і медицини (восьма колонка за методикою «Профіль»), підтверджений схильністю до роботи з людьми (перша шкала за опитувальником «Визначення професійних схильностей»), вказує на гуманітарну спрямованість підлітка

Методика «Ерудит»

Результати методики «Ерудит» оцінюють ступінь засвоєння окремих циклів навчальної програми та рівень сформованості основних розумових функцій учня.

Результати визначення структури інтелекту мають уточнювальний характер:

  • виражене абстрактно-символічне мислення вказує на схильність до предметів фізико-математичного циклу
  • словесно-логічне мислення — предметів гуманітарного циклу
  • наочно-образне — естетичних видів діяльності
  • предметно-дієве — практичної роботи та екстремальних видів діяльності.

Результати певних методик можна розглядати ізольовано: інформацію, отриману за допомогою одних методик, зазвичай «накладають» та уточнюють результати інших. Поєднання кількох різнопланових методик достовірно відображає професійні інтереси і схильності учнів та дає можливість рекомендувати їм певний профіль навчання.

Тож висновком психологічної служби щодо проведення комплексу діагностичних методик може бути стислий психологічний портрет учня із зазначенням основних результатів діагностики, суттєвих для прийняття рішення про вибір профілю навчання.

Висновок має спиратися на об’єктивні дані тестування, тому практичному психологу слід уникати домислів і гіпотез. Окрім того, оформлювати його варто грамотно і коректно, використовуючи однозначні поняття, доступні самим учням.

Основні правила профорієнтаційного діагностування учнів

Фахівець, який проводить відбір у профільні класи за запитом адміністрації навчального закладу, має дотримуватися основних етичних принципів діагностики — добровільність і конфіденційність. У разі рекомендування учням певного профілю навчання це рішення може вплинути на їхню долю. Саме тому обговорення результатів діагностики один на один із практичним психологом дає учневі відчуття своєї значущості, відповідальності за свій вибір, знижує напруженість, неминучу в умовах відбору і конкуренції.

Практичний психолог має інформувати батьків про мету діагностичного дослідження: зазвичай ліпше отримати від них дозвіл на проведення цього виду роботи.

Дорослих також варто ознайомлювати з результатами відбору і за потреби з технологією його проведення, продемонструвати заповнені бланки. Важливо, щоб батьки та практичний психолог закладу діяли злагоджено і відповідально під час профільної орієнтації, оскільки учень, який може отримати суперечливу інформацію, дезорієнтується.

Результати діагностичного дослідження дають змогу доволі точно прогнозувати успішність учнів у профільному класі, який їм рекомендують. Однак однієї психологічної діагностики недостатньо для ухвалення рішення про зарахування в профільний клас: необхідно враховувати об’єктивні успіхи кожного учня в опануванні профільних предметів.

Рішення учня щодо вибору профільного класу можна вважати обґрунтованим, якщо результати тестування практичного психолога:

  • підкріплені спостереженнями вчителів, опитуваннями батьків
  • не суперечать бажанню самого учня, його життєвим планам і уявленням про свою майбутню професію.

За матеріалами Людмили НЕКРАШ,
методиста з питань психологічної служби,
завідувача центру соціально-педагогічної та психологічної діагностики
і моніторингу районного методичного кабінету освіти
Ставищенської РДА, Київська обл.

Підписка на статті

Щоб не пропустити жодної нової статті, підпишіться на розсилку

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь
Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль

Зареєструймо наші взаємини!

І я Вам подарую цілий світ освіти:
  • допомагатиму розв’язати робочі завдання
  • запрошуватиму на освітні заходи
  • сповіщатиму про новини

Портал «Педрада»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
Реєстрація за хвилину!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль