Як застосовувати мнемотехніку в роботі з дошкільниками

17 лютого 2021
49772
Середній бал: 5 із 5

Чому мнемотехніка корисна для дошкільників? Чим допоможе мнемотехніка в корекційних групах? Як застосовувати логопедичні казки-зв'язки на основі мнемотаблиць?

Є чимало дітей (надто — дітей з особливими освітніми потребами), які швидко сприймають, але не надовго запам’ятовують інформацію. Використання мнемотехніки під час корекційної роботи дає змогу розвивати асоціативне мислення та пам’ять дошкільників. А опрацювання логопедичних казок-зв’язок на основі мнемотаблиць — автоматизувати вимову певних звуків у мовленні дітей.

Мнемотехніка (або мнемоніка, з грецької «mnemonikon» — мистецтво запам’ятовувати) — це сукупність прийомів та способів, які спрощують запам’ятовування і збільшують обсяг пам’яті. Це відбувається завдяки утворенню асоціацій, упорядкуванню інформації у вигляді комплексних візуальних образів.

Бачити, чути, говорити: розвиток мовлення дітей з порушеннями зору

Чому мнемотехніка корисна для дошкільників

Використання прийомів мнемотехніки задіює спостережливість і образне мислення: діти усвідомлено створюють асоціативні зв’язки між об’єктами. Фахівці-мнемоністи наголошують: мозок людини найліпше запам’ятовує візуальні образи, позаяк основою психічних процесів є візуальне (образне) мислення, а також зв’язки між об’єктами (текстом, цифрами тощо).

Мнемотехніка допомагає дітям:

  • керувати процесом запам’ятовування
  • удосконалювати своє мовлення
  • сприяє розвитку асоціативного й образного мислення, уваги.

Найчастіше запам’ятовування відбувається мимоволі, коли якийсь предмет або явище потрапляє в поле зору дитини і зумовлює жваву реакцію

Інформація «обростає» асоціативними зв’язками й закріплюється в пам’яті.

Якщо ж дитина намагається вивчити й запам’ятати щось абстрактне, не підкріплене картинкою, асоціацією, — на успіх розраховувати не варто. Звичайно, у дітей із ЗНМ та ЗПР ці особливості виражені яскравіше, ніж в інших дітей, і сильніше впливають на процеси пізнання та загального розвитку.

Використання в корекційній логопедичній роботі прийомів мнемотехніки допомагає педагогам:

  • розширювати словниковий запас дітей, розвивати навички словотворення, закріплювати правильну звуковимову
  • сприяти розвитку в дітей —
    • зв’язного, експресивного та імпресивного мовлення
    • уміння працювати за зразком, правилами; слухати дорослого й виконувати його інструкції — це одне зі складних завдань для дітей з особливими освітніми потребами
    • навичок «перекодовування» інформації, «переведення» візуальних символів у зв’язний усний текст
    • уміння самостійно застосовувати мнемотехнічні прийоми.

Як застосовувати мнемотехнічні прийоми в корекційних групах

У корекційних групах використовуємо такі прийоми мнемотехніки:

  • мнемоквадрати
  • мнемодоріжки
  • мнемотаблиці для складання —
    • простих та складних речень
    • описових розповідей, казок тощо.

Спочатку ознайомлюємо дітей із мнемоквадратами — зрозумілими зображеннями, які позначають одне слово, словосполучення або просте речення.

Коли діти звикають до застосування мнемоквадратів, вводимо у практику мнемодоріжки — послідовності мнемоквадратів (зазвичай чотирьох), за допомогою яких можна скласти розповідь із двох-трьох речень.

Використовуючи мнемотехнічні прийоми в навчанні дітей, треба враховувати особливості пам’яті дітей дошкільного віку. З огляду на переважання мимовільного запам’ятовування і короткотривалого збереження інформації в пам’яті дошкільника, для міцного запам’ятовування потрібні:

  • враження
  • повторення
  • асоціації.

Аби діти щось запам’ятали, потрібно викликати в них «живі» враження, задіяти в процес запам'ятовування якомога більше органів чуття. При цьому зорові враження є найсильнішими. Також потрібне систематичне повторення. Аби забезпечити запам’ятовування, треба пов’язати для дітей потрібну інформацію з якоюсь іншою, уже їм відомою так, аби вона сприймалася цілісно.

Зрештою, найскладніший прийом — це мнемотаблиці, які складаються із декількох мнемодоріжок. За допомогою мнемотаблиць можна запам’ятати й відтворити доволі довге оповідання, казку, вірш.

На застосуванні мнемотаблиць заснований метод, який розглянемо докладніше, — казки-зв’язки.

Казки-зв’язки на основі мнемотаблиць

Дітям подобається слухати казки, утім часто буває складно переповідати їх — це завдання зумовлює швидку втомлюваність, дратівливість дітей. Аби зарадити цьому, використовуйте казки-зв’язки. Текст такої казки подайте у вигляді мнемотаблиці, де кожному слову казки-зв’язки дібрана  картинка.

Коли розповідаєте казку, супроводжуйте її демонстрацією відповідної мнемотаблиці.

Наприклад, для автоматизації звуку [р] створюємо та опрацьовуємо з дошкільниками з використанням мнемотаблиць казки «Морозний день», «Троє поросят».

Закріпленню вимови звуків [з], [с], [ж], [ч], [ц], [щ ] сприятиме робота з казками «Лисиця і гуси», «У гостях у бабусі та дідуся», «Маша і три ведмеді» тощо.

Діти швидко запам’ятовують послідовність сюжетних подій, коли бачать мнемотаблицю. Так їм значно простіше переказувати текст казки.

Використання казки-зв’язки дає змогу зосередити дітей на автоматизації вимови певних звуків у зв’язному мовленні, які попередньо протягом корекційної роботи опрацьовували з дошкільниками ізольовано.

Слова для тексту казки-зв’язки обирайте відповідно до звуків, над автоматизацією вимови яких збираєтеся працювати.

Формулюйте з цими словами прості речення, аби їх було нескладно «перекодувати» в мнемотаблицю. Для кожного слова доберіть максимально доступні розумінню дітей картинки.

Принципи й алгоритм створення

Як змінити сюжет казки-зв’язки

У певний момент опрацювання казки, коли дітям стає нескладно переповідати сюжет, користуючись мнемотаблицею або без неї — змініть сюжет.

До зміни сюжету залучіть самих дітей і спільно створіть нову мнемотаблицю вже для оновленої казки. У такому разі використання мнемотехніки впливає на розвиток не лише пам’яті й мовлення дітей, а й фантазії, образного мислення, креативності тощо.

Щоб змінити сюжети казок, використовуємо такі способи:

  • калькування — обираємо персонажів певної казки і створюємо нову історію за їхньою участю. При цьому може змінюватися вид, наприклад казка про тварин перетворитися на фантастичну тощо
  • перефантазування — змінюємо певні деталі, наприклад Червона Шапочка стає Жовтою
  • фантастичне поєднання — до персонажів казки додаємо персонажа з іншої казки та/або епохи — наприклад, до Червоної Шапочки, Бабусі та Вовка приєднується Літак. Відтак складаємо нову казку за участю цих персонажів
  • казка навиворіт — полярно змінюємо характери персонажів і з огляду на це будуємо сюжет казки. Наприклад, Бабу Ягу описуємо доброю, а Василину Премудру — хитрою й підступною
  • зміна автора — ведемо розповідь від імені когось із персонажів (зокрема, негативних) або навіть від імені речі (камінця на перехресті доріг, голки, у якій смерть Кощія, тощо).

Казки-зв’язки з використанням мнемотаблиць для автоматизації вимови звуків у дітей дошкільного віку

Звуки [з], [ш], [ж], [ч], [щ]

Зайчик і дощик

  1. Сидів зайчик на галявині під сонечком.
  2. Набігла хмаринка й закрила сонечко.
  3. Із хмаринки дощик пішов.
  4. Зайчик утік під кущ.
  5. Хмаринка пішла за ліс.
  6. Вийшло сонечко.
  7. Зайчик вибіг на галявину.

Мнемотаблиця до казки "Зайчик і дощик"

Їжачок і кішка

  1. Їжачок прийшов у двір.
  2. Їжачок знайшов (побачив) грушу.
  3. Їжачок почав їсти грушу.
  4. Руда кішка підійшла до їжачка.
  5. Кішка стрибнула на їжачка.
  6. Кішка вколола лапку, занявкала й побігла додому.

Мнемотаблиця до казки "Їжачок і кішка"

Наталія Коршенко, учитель-дефектолог ЗДО № 34,
м. Жовті води, Дніпропетровська обл.

logo