-

Спостереження під час прогулянки з молодшими дошкільниками

19 травня 2022
80751
Середній бал: 5 із 5

Прогулянка для дошкільників — не просто відпочинок, а й щоденні відкриття і нові враження. Дізнайтеся, як за допомогою спостереження зробити прогулянки для дітей молодшого дошкільного віку насиченими та пізнавальними — скористайтеся орієнтовними планами для спостережень

Плекаємо в дітей уміння шанувати старших

Дитячі спостереження за будь-якими проявами життя, явищами природи — важливі для розвитку мовлення, для активізації прагнення до творчості тощо. Саме під час спостереження дитина вчиться знаходити й бачити цікаве, захопливе, прекрасне, а ще — передавати іншим це бачення.

Як організувати спостереження

Спостереження проводять із невеликою групою по 4-7 дітей чи з усією групою у куточку природи або надворі. Оптимальний час для інтенсивної розумової діяльності молодших дошкільників — від 5 до 10 хв., тож і спостереження має тривати у цих межах.

Залежно від його змісту спостереження можна проводити:

  • до та після сніданку;
  • на прогулянці;
  • перед обідом;
  • увечері.

Розкажіть або нагадайте вихованцям, що є певні правила поведінки під час спостережень:

  • обрати зручне для себе місце;
  • не заважати іншим.

Для збільшення концентрації уваги дітей використайте емоційні вправи, як-от «Вітер-вітерець», «Послухаємо тишу» тощо.

Заздалегідь спроєктуйте концепцію спостереження. Власне спостереження побудуйте за такою схемою:

  • розглянути предмет, об’єкт, явище;
  • повідомити дітям цікаву інформацію про нього;
  • спрямувати дитяче сприймання відповідно до спроєктованої концепції;
  • детально проаналізувати об’єкт спостереження, стимулювати запитання від дітей;
  • узагальнити інформацію, наголосити на значенні природи в житті людей.

Об’єктами спостережень можуть бути явища природи, рослини, тварини. Зазвичай дітям найцікавіше спостерігати за представниками тваринного світу.

Спостереження у повсякденному житті менші за обсягом пізнавального матеріалу, порівняно зі спеціально організованими. 

З молодшими дошкільниками можна провести цикли спостережень за різними об’єктами упродовж року:

  • вересень — квітучі рослини, пісок у пісочниці
  • жовтень-листопад — акваріумні рибки
  • грудень — ялинки, вечірнє небо
  • січень-лютий — птахи, які зимують, та домашні птахи у клітці
  • лютий-березень — цибуля, яка росте на підвіконні, гілки дерев у вазі
  • квітень-травень — рослини, які пробуджуються навесні
  • навесні-влітку — різні комахи: сонечко, бабка, мурахи, метелики

Обсяг інформації й об’єкти спостережень визначайте відповідно до змісту програми, за якою працює ваш заклад, та інтересів дітей.

Орієнтовні плани для спостережень

Спостереження за сонячним зайчиком

Мета:

  • формувати уявлення про те, що навесні сонце гріє землю; воно яскраве, тепле
  • збагачувати словниковий запас дітей.

Хід:

Вихователь пропонує дітям підставити долоньки до сонця і відчути його тепло. Відтак за допомогою маленького люстерка пускає сонячного зайчика, аби діти пограли з ним. Гру супроводжують віршиком:

Сонячні зайчики грають на стіні.
Помани їх пальчиком —
Утечуть чи ні?

Спостереження за голубами і горобцями

Мета:

  • навчати розрізняти голуба й горобця за зовнішнім виглядом; помічати, як вони пересуваються: ходять, стрибають, літають, клюють корм, п’ють воду з калюжі
  • активізувати словник.

Хід:

Вихователь пропонує розглянути голубів і горобців, що прилетіли на ділянку, і послухати їхні голоси. Хто голосно цвірінькає? А хто воркує? Відтак пропонує порівняти, як птахи пересуваються по землі.

Вихователь читає вірш:

Серед сизих голубів,
Що дзьобають крихти,
Скаче шустрий горобець,
Щоб поїсти встигти.
Горобець-стрибунець —
Дуже спритна пташка.
Обскакає голубів,
Хитра сіромашка.

Спостереження за кішкою

Мета:

  • формувати бережливе ставлення до тварин;
  • навчати помічати живі об’єкти під час прогулянки;
  • збагачувати словник.

Хід:

Вихователь звертає увагу дітей на різні частини тіла кішки — голова, мордочка, вуса, хвіст, лапки, на лапках — кігтики і подушечки. Вона пухнаста, має м’яку, теплу шерсть. Кішка граційно ходить, любить ловити мишей, нявкає, хлебче молоко. Коли її гладять, вона муркоче. Коли світить тепле сонечко, вона лежить і гріється.

Вихователь читає дітям вірш Емілії Саталкіної «Мурмурнявська мова»:

Я цікаву мову знаю.
– А яку? – спитаєш ти.
Ту, що нею розмовляють
В цілім світі всі коти.
Не японська, не іспанська,
Мова дуже ця проста.
Дуже гарна мурмурнявська
Мова нашого кота.
«Няв» — це значить «хочу їсти»,
«Няв-няв-няв» — «іду гулять»,
«Мур» — «на ручки хочу сісти».
«Мур-мур-мур» — «лягаю спать».
Щоб несли коти і киці
Радість, затишок у дім,
Мурмурнявську мову вчити
Треба змалку нам усім.

Спостереження за комахами

Мета:

  • навчати розрізняти і називати комах — мураху, муху, метелика, сонечко, клопа-солдатика тощо;
  • стимулювати бажання спостерігати за комахами;
  • виховувати бережливе ставлення до природи;
  • збагачувати знання про комах;
  • активізувати словник.

Хід:

Вихователь звертає увагу дітей на мурах. Діти розглядають їх, спостерігають, як вони повзають. Вихователь читає дітям вірші:

Жив на світі цар Мурах,
І цариця Мурашиця,
І царівна Мурахівна.
Ох-ох! Ах-ах!
Знають всі: мурашки —
Корисні комашки.
(за Софією Майданською)

Побачиш муху — геть жени!
Бруднулі страшнії вони.

Вихователь звертає увагу дітей на метеликів, жуків сонечко, клопів-солдатиків. Діти спостерігають за ними. Вихователь читає вірші:

Метелик на стеблинку сів —
І вже незрозуміло:
Чи то метелик там сидить,
Чи, може, квітка біла.
(Надія Кир’ян)

У червоного малятка
На спині чорненькі цятки:
Чорні вуса і голівка,
Звати — божая корівка.
(Наталя Гуркіна)

У червоному мундирі
Він крокує: три-чотири.
Але сонечку не братик —
Це маленький клоп-солдатик.

Сонечко, сонечко,
Полети на небо,
Принеси нам хліба,
Чорного та білого,
Тільки не горілого.

Спостереження за працею дорослих

Мета:

  • формувати уявлення про те, що у весняний період у людей багато різних справ — вони прибирають сміття, копають і розпушують землю, садять дерева, овочі, квіти, доглядають їх;
  • ознайомлювати зі знаряддями праці для городу — лопата, граблі, лійка;
  • активізувати словник дітей.

Хід:

Вихователь читає вірш Михайла Стельмаха «Сонце стукає в віконце»:

Сонце стукає в віконце.
Ти не спи, як сходить сонце,
Прокидайся — й на зарядку,
Через кладку на лужок,
А з лужечка та в садок.
Там лежать граблі, лопата —
То ямки берись копати.
Треба вчасно навесні
Посадити яблуні,
Груші, персики, горіхи —
Добрим людям для утіхи.
І для цвіту, і для плоду, —
На здоров’ячко народу.

Діти коментують, про яку працю людей у весняний період вони почули, із власного досвіду розповідають, чи спостерігали за такою працею.

Спостереження за сонцем

Мета:

  • формувати уявлення про те, що сонце гріє все сильніше, стає тепло, спекотно; деякі рослини ростуть у тіні, бо туди не світить сонце, там прохолодніше;
  • активізувати словник.

Здраствуй, сонце променисте,    
(шлемо вітання однією рукою)

Сяй яскраво в небі чистім,            
(шлемо вітання другою рукою)

Посилай своє тепло

(тримаємо дві руки вгорі)

Нам на радість, на добро!            
(рухаємо руками до себе)

Спостереження за папугою

Мета:

  • навчати розглядати й описувати живу істоту — папугу в клітці
  • закріплювати уміння розрізняти кольори
  • розвивати зв’язне мовлення, увагу, логічне мислення; дрібну моторику
  • активізувати словник: папуга, пір’я, дзьоб, тулуб, овальний, голова, очі, крильця, хвіст, літає, стрибає, насіння.

Обладнання:

  • різнобарвне пір’я
  • тарілочки з насінням соняшника, змішаним із квасолею.

Хід:

Діти знаходять у груповому приміщенні пір’їнку. Вихователь запитує дітей: «Що це, діти? Якого кольору? Як ви думаєте, чиє воно?» (Відповіді дітей.)

Діти дмухають на пір’їнки.

Обговорення: Звідки взялося у нас це пір’ячко? (Відповіді дітей.) Мабуть, його залишила якась пташка. Але де ж вона? (Діти шукають папугу у груповому приміщенні. Вихователь демонструє дітям клітку з птахом.)

Вихователь: «Подивіться, яка гарна пташка. Як вона називається?». (Папуга.)

Відтак діти розглядають папугу за запитаннями вихователя: «Що це у папуги? (Голова.) Що у нього на голові? Якого кольору очі? У папуги є тулуб? Якої форми тулуб? (Схожий на яйце, овальний.) А що це у папуги? (Крила.) Для чого вони йому? Покажіть, як він ходить. А як стрибає? Що ще є у папуги? (Хвостик.) Подивіться, який він гарний, барвистий».

Вихователь пропонує погодувати папугу, але для цього просить дітей посортувати насіння. Діти виймають з тарілочки з дрібним насінням крупне насіння гороху на другу тарілку. Вихователь годує пташку, а діти спостерігають.

Вихователь: «Що робить папуга? (Дзьобає, клює.) Клює чим? (Дзьобом.) Який у нього дзьоб? (Міцний, маленький.) Покажіть, як він дзьобає зернята». (Діти імітують рухи.)

За якою пташкою ми спостерігали? Чи сподобалася вона вам? Чим саме? Чим ми її годували? (Відповіді дітей.)

За матеріалом Ганни Бєлєнької, завідувача кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту
Київського університету імені Бориса Грінченка, д-ра пед. наук,

Олени Половіної, доцента кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту
Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. пед. наук

logo