Творчі ігри для дошкільників

29 вересня 2021
25010
Середній бал: 5 із 5

У які творчі ігри грають діти молодшого, середнього та старшого дошкільного віку та як це пов’язано з їхнім розвитком

Творча гра як засіб розвитку особистості

Провідним видом діяльності у дошкільному віці є творча гра, адже саме в ній зароджуються та розвиваються такі новоутворення дошкільного дитинства, як-от:

  • знаково-символічна функція свідомості
  • активна уява
  • здатність до самостійної діяльності — уміння самостійно планувати та контролювати власну діяльність
  • засвоєння норм суспільної поведінки та партнерської взаємодії
  • елементи довільної поведінки — вміння підпорядковувати свої бажання логіці сюжету гри та вимогам ігрових правил.

Альтернативні комунікації для особливих дітей

Класифікація ігор

  • за участю дорослого —
    • самодіяльні
    • навчальні
  • за наявністю сюжету та ролей —
    • дидактичні
    • творчі
  • за проявом ініціативи гравців —
    • з ініціативи дитини
    • з ініціативи дорослого
  • народні ігри

До творчих ігор насамперед відносять:

  • сюжетно-рольову гру
  • режисерську гру.

У сюжетно-рольовій грі є реальна взаємодія між її учасниками. Тоді як режисерська, хоч і має форму розгорнутої рольової гри, та дитина не бере на себе ролей, а розподіляє їх між іграшками і сама ж їх послідовно виконує.

Крім сюжету й ролей, які є і в інших іграх, сюжетно-рольова і режисерська ігри створюють умови для розвитку у дошкільника ігрового задуму, фантазії та творчості.

Діти, граючи в сюжетно-рольові ігри, повною мірою реалізують свої потенційні можливості щодо створення власної картини світу та розвитку базових здібностей. Завдяки тому, що сюжетно-рольові ігри є колективними, діти мають змогу набути досвіду комунікативної поведінки у процесі взаємодії з однолітками.

Ігри для молодшого дошкільного віку

Четвертий рік життя характеризується становленням спільних ігор з однолітками. На ранніх етапах зародження творчої гри ігрові правила відсутні, але діти навчаються узгоджувати свої дії з діями інших дітей, розуміти бажання партнера. Логіка дій легко порушується без протесту з боку інших учасників.

Бажання грати разом перемагає, тож ігри «поряд» замінюються іграми «разом». Діти вже готові грати разом з однолітками, для них стає важливим не лише відтворення ігрових дій, а й спілкування у грі. Діти ще не беруть на себе рольові функції, гра не має рольового характеру.

Предмет виступає опорою для уявного образу: діти починають використовувати предмети-замінники. Головним у розвитку гри на цьому етапі є збагачення її змісту: зростають вимоги не лише до предметних дій, а й до характеристики самої ролі (мама не просто будить доньку, вона робить це лагідно). Тобто дитина асоціює роль з певним образом: мама — лагідна.

Творити чи витворяти

Ігри для дітей середнього дошкільного віку

Ігри дітей п’ятого року життя безпосередньо пов’язані з формуванням рольової поведінки. Поступово діти починають замінювати предмети словами-назвами, а дії — жестами, які супроводжують поясненнями.

У ході цих процесів формується словесно-образне мислення. Ігрові дії, замінені словом чи жестом, поступово переходять у внутрішній план і стають більш символічними. Діти навчаються діяти в межах ролі у певній послідовності, відтворюючи ігрові дії за зразком. Порушення логіки дій вони розуміють, але не опротестовують. Діти поступово навчаються підпорядковувати свої дії правилам, хоча правила ще не повністю визначають поведінку. В розгортанні ігрового задуму можуть перемагати безпосередні власні бажання дітей.

Ігри для дітей старшого дошкільного віку

На шостому році життя роль стає центром гри. Діти не лише послідовно змінюють ігрові ролі в межах одного сюжету, а й використовують поєднані ролі.

У сюжетно-рольовій грі «Сім’я» роль тата діти можуть поєднувати з роллю водія, будівельника тощо. А мама може бути водночас, скажімо, лікарем чи кухарем. Йдучи на роботу, вони виконують взяті на себе додаткові ролі водія, будівельника, лікаря, кухаря тощо.

Що дорослішими стають діти, то гнучкішими є переходи від однієї ролі до іншої. У старших дошкільників з’являється здатність не програвати дії, а позначати їх у внутрішньому плані. Це дає дітям змогу дотримуватися внутрішньої логіки ігрових дій, не переходячи до реальності. При цьому гра зберігає свою динаміку, а діти отримують додаткову можливість змінювати ролі та виконувати в межах одного сюжету кілька ролей. Розвивається процес сюжетоскладання (аглютинація). У таких іграх діти опановують внутрішнє мовлення, що є ознакою розвитку словесно-логічного мислення, розвивається внутрішній план дій, здатність до рефлексії.

Мама поклала доньку спати, пішла на роботу і стала продавцем, але вона не забуває про свою попередню роль і в певний момент повертається з роботи додому. Вдома вона знову виконує роль мами.

Поступове оволодіння правилами гри та логікою дій дає змогу дітям самостійно підпорядковувати свою поведінку ігровим правилам та вимогам:

  • узгоджувати свій задум із бажанням гравців
  • відтворювати ігрові дії за зразком
  • діяти за правилами гри
  • змінювати сюжет, не порушуючи логіки загальної сюжетної лінії
  • доводити розпочату гру до кінця.

У старших дошкільників розвивається уміння виділяти цілісні сюжетні події, визначати їх для партнера по грі та комбінувати в різній смисловій послідовності. Поступово творчі ігри з відкритим сюжетом та прихованими правилами переходять на новий етап розвитку — ігри з прихованим сюжетом та відкритими правилами, що створює передумови для оволодіння дітьми новими продуктивними видами діяльності.

У таких іграх не лише проявляються та розвиваються новоутворення дошкільного дитинства, а й засвоюються різні форми спілкування з однолітками.

Роль дорослого в розвитку ігрової діяльності дітей

Розвиток ігрової діяльності передбачає поетапну передачу дітям ігрових умінь та навичок партнерської взаємодії, і на кожному етапі роль дорослого визначається потребами дитини. Пам’ятайте, що ваша опосередкована допомога не має порушувати природності дитячої гри, адже гра є провідним видом діяльності дошкільників.

У грі створюється зона найближчого розвитку, проявляються та розвиваються психічні процеси та новоутворення дошкільного віку, відбувається оволодіння соціальним простором через спілкування з дорослими та однолітками.

Тамара Піроженко, завідувач лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, д-р психол. наук,
Катерина Карасьова, провідний науковий співробітник лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, канд. психол. наук

Читайте також

logo