text
Педрада

Методи навчання

  • 14 червня 2018
  • 4553

Методи навчання: традиційні, інноваційні, інтерактивні, активні та інші. Як навчати учнів і дошкільників

Ефективність освіти в сучасній школі чи дитсадку залежить від уміння педагога правильно вибрати методи і прийоми навчання в конкретних умовах для кожного заняття чи уроку.

Метод навчання — це взаємопов’язана діяльність педагога й учнів, яка спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання та загальний розвиток. Дослідники виокремлюють близько п’яти десятків різноманітних методів.

Кожен метод у  конкретних обставинах реалізується за допомогою поєднання кількох прийомів – структурно-функціональних складових методів навчання як певної системи.

Прийом навчання — складова частина методу. Вона поєднує в собі конкретні навчальні ситуації, що сприяють досягненню проміжної мети конкретного методу. Наприклад, метод розповіді можна втілити в описі, міркуванні, поясненні, доведенні, оповіданні. А бесіда може мати характер відтворення або евристичного пошуку. 

Методи навчанняСкачайте презентацію «Методи навчання»

Презентація "Методи навчання"

Аби вибрати спосіб роботи з дошкільниками, учнями чи педагогами, дізнайтеся, які методи існують, у чому особливості тих чи інших методів і прийомів.

Класифікація методів навчання

Педагоги застосовують різноманітні методи навчання, основні класифікації розглянемо нижче.

Дидакти поділяють методи навчання на такі:

  • загальні (використовують під час викладання будь-яких навчальних предметів)
  • спеціальні (послуговуються під час викладання окремих дисциплін).

У педагогіці поширені такі класифікації:

залежно від походження інформації

 (С. Петровський, Є. Голант)

  • словесні
  • наочні
  • практичні методи

за подачею навчального матеріалу

  • методи готових знань (учні чи дошкільники пасивно сприймають і запам’ятовують подану педагогом інформацію)
  • дослідницький метод (учні самостійно працюють під час засвоєння знань: аналізують явища, формулюють проблеми, висувають і перевіряють гіпотези, самостійно формулюють висновки), його найкраще реалізувати в умовах проблемного навчання

з огляду на мету навчання

(М. Данилов, Б. Єсипов)

  • методи здобуття нових знань
  • метод формування умінь і навичок
  • метод застосування знань на практиці
  • методи творчої діяльності
  • методи закріплення знань, умінь і навичок
  • методи перевірки і оцінювання знань, умінь і навичок

За характером навчально-пізнавальної діяльності учнів методи навчання поділяють на такі:

  • пояснювально-ілюстративний: педагог організовує сприймання та усвідомлення інформації, а учні її сприймають, осмислюють і запам’ятовують
  • репродуктивний: педагог дає завдання, учні вчаться застосовувати знання за зразком
  • проблемного виконання: вчитель формулює проблему і сам її вирішує, а учні уважно стежать за ходом його творчого пошуку
  • частково-пошуковий (евристичний): педагог формулює проблему, а учні поетапно вирішують її під його керівництвом (при цьому поєднується репродуктивна й творча діяльність учнів)
  • дослідницький: вчитель ставить перед учнями проблему, а вони самостійно вирішують її (висувають ідеї, перевіряють їх, підбирають необхідні для цього джерела інформації, матеріали прилади, тощо.

Найпоширеніша серед педагогів класифікація, яку створив відомий дидакт Юрій Бабанський. Він розділив усі методи на три групи:

Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

І підгрупа

За джерелом інформації

  • словесні: розповідь, пояснення, бесіда, лекція, інструктаж
  • наочні: ілюстрація, демонстрація, самостійне спостереження
  • практичні: досліди, вправи, практичні роботи, лабораторні роботи, графічні роботи

ІІ підгрупа

За логікою передачі і сприймання навчальної інформації

  • індуктивні
  • дедуктивні
  • аналітичні
  • синтетичні

ІІІ підгрупа

За ступенем самостійності мислення школярів при засвоєнні знань

  • репродуктивні
  • проблемно-пошукові
  • дослідницькі

ІV підгрупа

За ступенем керування учінням

  • навчальна робота під керівництвом учителя
  • самостійна робота з книгою
  • письмова робота, лабораторна робота, виконання трудових завдань

Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності

І підгрупа

Методи стимулювання інтересу

  • пізнавальні ігри, навчальні дискусії
  • створення ситуацій емоційно-моральних переживань
  • створення ситуації пізнавальної новизни
  • створення ситуацій зацікавленості

ІІ підгрупа

Методи стимулювання обов’язку і відповідальності в учінні

  • переконання в значущості освіти
  • вимоги, вправи з виконання вимог
  • заохочення, покарання

Методи контролю і самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності

І підгрупа

Методи усного контролю

  • індивідуальне опитування
  • фронтальне опитування
  • усні заліки, усні іспити
  • програмоване опитування

ІІ підгрупа

Методи письмового контролю

  • контрольні письмові роботи
  • заліки
  • іспити
  • програмовані письмові роботи

ІІІ підгрупа

Методи лабораторно-практичного контролю

  • перевірочні практичні та лабораторні роботи, машинний контроль

Залежно від активності на уроках, методи поділяють на активні й пасивні.

Активні методи навчання сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вони спираються на творче, продуктивне мислення. Їх класифікують на:

  • неімітаційні
    • проблемна лекція
    • дискусія
    • мозковий штурм
    • практикум
  • імітаційні
    • неігрові: аналіз конкретних ситуацій, аналіз педагогічних завдань
    • ігрові: рольова гра, ігрове проектування, ділова гра, тренінг.

Пасивні методи навчання — застосування яких дає змогу учням сприймати навчальну інформацію на слух або зір. У школярів чи дошкільників задіяні лише процеси сприймання, пам’яті й уваги.

У педагогіці існує чимало класифікацій методів навчання за різними ознаками, кожна з яких все ж має свої недоліки. Тому на практиці під час занять інтегруйте методи різних груп, утворюйте універсальні методи, які найліпше підійдуть саме вашим вихованцям.

Зупинімося на окремих важливих для сучасного освітнього процесу методах навчання детальніше.

Традиційні методи навчання

Методи, які педагоги застосовували протягом багатьох століть і продовжують використовуватися в сучасній навчальній практиці, називають традиційними. До них належать:

  • словесні
  • наочні
  • практичні
  • самостійні
  • контрольні.

В основі традиційних методів навчання —інформаційно-ілюстративна діяльності вчителя (розповідь, демонстрація, лекція) і репродуктивна діяльність учнів. Педагог дає знання у вже «готовому» вигляді. Основний недолік — учні отримують знання-копії, які вони досить швидко забувають і не застосовують у наступних класах.

Інноваційні методи навчання

Інноваційні педагогічні технології – це цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в освітню практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів. Вони охоплюють освітній процес від визначення мети до результатів.

Важливими складовими інноваційного навчання є індивідуалізоване та кооперативне навчання, розвиток критичного мислення вихованців тощо.

Індивідуалізоване навчання – це інноваційний метод навчання, у якому педагоги враховують внесок кожного дошкільника чи учня до навчального процесу, дотримуються думки, що не може бути двох учнів, що беруть участь у заняттях повністю однаково.

Методи індивідуалізованого навчання спираються на принципи толерантності та рівноваги в освітньому середовищі, сприяють підвищенню ефективності навчання. Учитель приймає розбіжності як соціальну цінність.

Кооперативне навчання — метод, що застосовують у навчальній роботі учнів у групах. Учасники стають відповідальними за навчання одне одного і підзвітними за власне.

Чому використання кооперативного навчання важливе:

  • установлює партнерські стосунки між педагогом і вихованцем
  • організовує співпрацю тих, хто навчається
  • реалізовує суб'єкт-суб'єктний і особистісно зорієнтований підхід до організації педагогічного процесу.

Методи навчанняЯк організувати проектне навчання на межі дисциплін?

Педагог, що прагне застосовувати інноваційні підходи, має поєднувати різні ролі, зокрема:

  • фасилітатора
  • тренера
  • менеджера
  • консультанта
  • дослідника агента змін та ін.

Інтерактивні методи навчання

Інтерактивні методи навчання, на відміну від традиційних, ґрунтуються на активній взаємодії учасників навчального процесу. Основна вага надається взаємодії слухачів між собою.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має на меті створити комфортні умови, за яких усі учні активно взаємодіють, кожен з них відчуває себе успішним, а вчитель і учень, вихователь і дошкільник — рівноправні суб’єкти навчання. Під час таких занять використовуються рольові ігри, відбувається моделювання життєвих ситуацій, спільно розв'язуються проблеми.

Найпоширеніші види інтерактивних методів навчання:

  • метод мозкової атаки (учні висловлюють щонайбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорюють їх, а також класифікують)
  • круглий стіл (слухачі ставлять обґрунтовані питання з теми, що обговорюється, аргументують підходи до їхнього вирішення, а також розповідають про досягнення та помилки)
  • дискусія (вчителі застосовують цей активний метод проведення занять для мобілізації практичних і теоретичних знань учнів, їх поглядів на конкретні спірні питання, що розглядаються)
  • ситуаційний аналіз (учні ознайомлюються з описом проблеми, самостійно аналізують ситуацію, діагностують проблему й висловлюють власні ідеї та рішення в дискусії з рештою учасників)

Інтерактивні методи ефективні як для дошкільнят, так і для учнів різних вікових категорій.

Активні методи навчання

Активні методи навчання — це методи навчання в ДНЗ, школі, університеті тощо, які спонукають до активної розумової і практичної діяльності. Таке навчання використовує систему методів, що зорієнтовує учнів і дошкільників оволодівати знаннями і вміннями під час активної розумової і практичної діяльності.

Обираючи такі методи, враховуйте:

  • вік вихованців
  • їх життєвий досвід
  • знання.

Розгляньмо кілька способів застосування активного навчання.

Метод

Короткий опис

Знайомство

Учні стоять у колі, по-черзі  називають (на вибір):

  • своє ім’я
  • улюблене заняття
  • побажання сусіду тощо

Релаксаційні вправи 

Потрібні, коли діти втомились . Це можуть бути рухливі вправи, фізхкультхвилинки, масаж один одному, слухання спокійної музики та інше

Дерево цілей

«Вершина дерева» — головна мета, «гілки дерева» —  додаткові цілі. Дозволяє школярам побачити свої цілі в колективі, у групі. Додаткові цілі ведуть дитину до головної. У ході уроку група аналізує до чого можуть привести додаткові цілі, наприклад, закріплення попередньої теми дасть можливість гарно написати контрольну роботу тощо

Мозковий штурм 

Спосіб створювати нові ідеї і шукати нетрадиційні шляхи вирішення проблем, організовуючи колективну розумову діяльність.

Школярі творчо засвоюють матеріал, знаходять місточки між теорією і практикою.  

Важливо, щоб можна було вибрати багато неоднозначних варіантів вирішення проблеми, яка висувається перед учнями

Автобусна зупинка

Матеріал розподіляється по «зупинках». На кожній з них учні виконують індивідуальні або групові завдання.

Щоб завершити урок, використайте якийсь із цих методів:

  • «Мудра порада»
  • «Лист до самого себе»
  • «Коло висновків» тощо.

Методи навчання у школі

Під час вибору методів навчання у школі враховуйте дидактичні принципи:

  • навчайте учнів поступово і, водночас, систематично
  • подавайте їм навчальний матеріал доступно та наочно
  • дбайте, щоб вони були активними, виявляли самостійність і засвоювали інформацію свідомо.

Як правильно обрати метод навчання у школі

Вибирайте метод навчання залежно від навчальної дисципліни, яку викладаєте. Деякі з них можна використовувати, вивчаючи всі шкільні предмети (до таких належать бесіда, робота з книгою, пояснення), до інших звертайтеся лише для певної групи дисциплін (скажімо, лабораторні заняття в основному проводять на уроках біології, хімії та фізики).

У кожному випадку вчитель попередньо обирає для свого уроку найефективніший, як на його думку, метод. При цьому, під час вибору зважайте на такі чинники.

  • Передусім враховуйте тему і мету конкретного уроку. Якщо на уроці фізики починаєте вивчати нову тему, то використовуйте методи розповіді, бесіди, демонстрування досліду. Вправи використовуйте, коли закріплюєте і застосовуєте набуті знання.
  • Кожен урок складається з кількох послідовних етапів, на кожному з яких потрібно вирішити конкретні завдання. Це також впливає на вибір методів навчання школярів. Аби перевірити домашнє завдання використовуйте індивідуальне, ущільнене чи фронтальне опитування, в той час як для вивчення нової теми уроку знадобляться інші методи.
  • Під час вибору методу враховуйте й вікові особливості дітей. Так, на уроках у молодших і середніх класах не потрібно читати лекцію, а самостійну роботу з книгою використовуйте тільки тоді, коли в учнів уже сформувалися навички такої роботи.
  • Навчально-матеріальна база закладу освіти також впливає на вибір методу навчання. Якісні наочні посібники та обладнані навчальні кабінети допоможуть поєднувати наочні й практичні методи зі словесними.
  • Обираючи методи, не забувайте змінювати види діяльності учнів. Так протягом уроку підтримуватимете їхню зацікавленість та увагу. Адже коли дітям набридає одноманітність викладу, їм стає нецікаво і вони перестають засвоювати матеріал, що погано впливає на ефективність навчання.
  • Методи навчання залежать і від часу, відведеного на проведення уроку. Обирайте ті, які допоможуть досягти навчальної мети якомога меншими затратами часу.
  • Особистість учителя також впливає на вибір методів. Одні педагоги гарно розповідають, другі – можуть вправно організувати дискусію між учнями, а третім – легко зробити зі звичного уроку цікаву і, водночас, результативну гру. Це не означає, що вчитель у навчальній практиці застосовує тільки ті методи, які йому найбільше подобаються і найлегше  вдаються. Майстерність педагога полягає в досконалому володінні сукупністю методів.

Саме правильний вибір і доцільне застосування методів навчання у школі здатні забезпечити високий рівень знань учнів, а також виховати в них потребу в систематичній, свідомій, творчій навчальній праці.

Методи навчання в початковій школі

Проведіть із учнями початкової школи такі види занять:

  • уроки-мандрівки
  • віршовані (римовані) уроки
  • інтегровані уроки
  • уроки-теле- та радіопередачі
  • уроки-дискусії
  • уроки-змагання
  • уроки-дослідження
  • уроки-сюжетні замальовки.

Серед нетрадиційних форм роботи із молодшими школярами зверніть увагу на такі:

  • урок як інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?»
  • урок як «Клуб веселих і кмітливих»
  • урок із використанням «мозкового штурму»
  • урок-вікторину
  • урок-аукціон
  • урок-екскурсію
  • урок-спостереження тощо.

Для молодших школярів більше, ніж для учнів середніх і старших класів, підходить розповідь.

Щоб розповідь була ефективною в роботі, у ній мають бути:

  • достовірні й обґрунтовані факти
  • яскраві приклади, що доводять твердження
  • логічний і доказовий виклад
  • образи й емоції
  • ставлення педагога до змісту матеріалу.

Дізнайтеся більше про методи навчання в початковій школі:

Інтерактивні методи навчання у старшій школі

Ольга Дудар, доцент кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти і виховання
ІППО КУ імені Бориса Грінченка, канд. істор. наук

Запропоновані методи подаємо на прикладі підготовки до ЗНО.

World Cafe

World Cafе, або Світове Кафе, — це метод невимушеного обміну ідеями й досвідом щодо певної проблеми. Залучає до обговорення колективи та привчає до багаторівневого діалогу. А дружня атмосфера під час обговорення сприяє розслабленню та відкритості, знімає тривожність і скутість.

Правила World Cafe:

  • дотримуйтеся обраної для обговорення проблеми
  • готуйте додаткові запитання, що сприятимуть активізації процесу генерування ідей
  • створіть дружню атмосферу
  • заохочуйте кожного з учасників обговорення
  • дослухайтеся як до звичних, так і до несподіваних, неординарних ідей

Передусім учитель об’єднує учнів у три групи. Кожна з них отримує проблемне запитання для обговорення.

Для обговорення слід обирати відкриті запитання, тобто такі, що передбачають розгорнуту відповідь, а не лише «так» або «ні». Зокрема, випускники мають сформулювати рекомендації, поради, виділити певні ключові моменти. Їх доцільно оформити на окремих аркушах.

Під час цієї ділової гри вчитель лише контролює дотримання учасниками регламенту та хід обговорення проблемних запитань, не втручаючись у нього.

Орієнтовні проблемні запитання для обговорення:

  • Як правильно організувати процес підготовки до ЗНО?
  • Що потрібно зробити, аби ліпше засвоїти інформацію?
  • Як налаштувати себе на успішне складання ЗНО?

Завдання груп на першому етапі — окреслити максимально корисні поради для випускників, обговоривши отримане від учителя проблемне запитання. Тривалість обговорення — 10-12 хв. Далі кожна група має обрати представника, який залишиться за столом ознайомлювати представників інших груп із напрацьованими ідеями. Він також фіксує нові ідеї, запропоновані цими групами. Учитель має заохочувати учасників записувати або навіть замальовувати свої ідеї, аби інші групи могли з ними швидко ознайомитися.

На другому етапі, переходячи від столу до столу, групи мають обговорити проблемні запитання двох інших груп. Відтак, повернувшись за свій стіл, кожна група протягом 5 хв. обирає найліпші поради.

На третьому етапі групи презентують обрані поради в довільній формі. Учитель може ставити додаткові запитання, аби стимулювати дискусію.

Мозковий штурм

Ділову гру також можна провести із застосуванням мозкового штурму. Він передбачає такі етапи:

  • генерація ідей усіма учасниками
  • вибір найліпшої ідеї
  • аналізування найліпшої ідеї.

Розглянемо детальніше кожен з етапів мозкового штурму.

На першому етапі мозкового штурму необхідно обрати запитання для обговорення.

На другому етапі учасники обирають найліпшу ідею. При цьому важливо не акцентувати увагу на тому, хто є її автором. Адже найліпша ідея — це результат колективної творчості.

На третьому етапі учасники об’єднуються у дві групи — прибічників і противників найліпшої ідеї. Вони мають проаналізувати аргументи «за» і «проти» цієї ідеї.

Учитель є модератором. Його завдання — розмістити учасників по колу, аби вони бачили одне одного й були рівноправними під час обговорення, та контролювати його тривалість. Аналізування має тривати не більше 15-20 хв.

Прибічники мозкового штурму вважають, що дефіцит часу породжує стрес і стимулює діяльність мозку, а отже — правильні рішення вдається прийняти оперативно.

Квест

Під час підготовки до ЗНО доцільно також провести квест. Його мета — в нестандартній формі донести до випускників інформацію щодо особливостей процедури ЗНО.

Для проведення квесту клас слід об’єднати у дві команди. Кожна командна має виконати запропоновані вчителем завдання, що роз’яснюють ключові моменти перебування випускників на пункті тестування. Попередньо учні мають ознайомитися з порядком проведення ЗНО.

Методи навчанняСкачайте опис квесту «Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання»

Ділова гра на опанування способів запам’ятовування

Щоб ознайомити учнів з різними способами запам’ятовування інформації, їм можна запропонувати дослідити один з асоціативних прийомів мнемотехніки та провести невеличкий майстер-клас для інших учнів.

На початку роботи варто розповісти учням, що існує чимало асоціативних прийомів запам’ятовування, зокрема, аби запам’ятати:

  • дату, слід пов’язати її з особистими асоціаціями — знаковими цифрами в житті, датою, коли відбулася певна подія, тощо;
  • формулу, необхідно прочитати її як слово або вигадати кумедну асоціацію з нею, що триматиметься в голові. Що кумеднішою вона є, то ліпше запам’ятається;
  • ті чи ті визначення, явища, події, слід звести їх до вже відомого. Визначення варто спростити, зрозумівши його суть, а не завчати;
  • термін чи поняття, треба проговорити чи проспівати його з різною інтонацією не менше 12 разів.

До асоціативних прийомів запам’ятовування можна віднести і шпаргалки, адже під час їх написання повторно опрацьовується матеріал.

Ознайомлення учнів з кількома найпростішими асоціативними прийомами дасть змогу розв’язати такі завдання:

  • розвантажити учнів психологічно
  • допомогти обрати для себе дієві способи засвоєння інформації
  • нагадати учням у ненав’язливій формі про їхню зацікавленість якнайліпше скласти ЗНО.

Методи навчанняУ роботі зі старшими школярами стане в пригоді метод сторітелінгу. Дізнайтеся, як із його допомогою  навчити дітей комунікативної взаємодії, розширити їхні інтелектуальні та пізнавальні можливості.

Підписка на статті

Щоб не пропустити жодної нової статті, підпишіться на розсилку

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь
Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!
Зареєструюся

Зареєструймо наші взаємини!

І я Вам подарую цілий світ освіти:
  • допомагатиму розв’язати робочі завдання
  • запрошуватиму на освітні заходи
  • сповіщатиму про новини

Портал «Педрада»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
Реєстрація за хвилину!
До світу освіти