text
Педрада

НУШ: від початку до 2029 року

  • 15 червня 2018
  • 16914

Навчальний рік 2018/2019 упевнено можна назвати роком Нової української школи. Адже першокласників навчатимуть за новим Державним стандартом початкової освіти, складеним згідно з Концепцією Нової української школи та новим Законом про освіту. А що буде далі?

Щоб окреслити, що буде далі, заглянімо в недалеке минуле НУШ.

Наприкінці грудня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів України був представлений проект «Нова українська школа (НУШ)» — концепцію глобального реформування системи загальної середньої освіти в Україні на 2017–2029 роки.

Кілька місяців потому — на початку квітня 2017 року — проект НУШ підтримала Національна рада реформ в Україні та рекомендувала його обговорити й прийняти у Верховній Раді в якнайшвидші строки. Відтак розпочинається відлік принципово нового періоду в історії української системи загальної середньої освіти — Нової української школи.

Проект Концепції Нової української школи

Розроблення та обговорення проекту Концепції Нової української школи тривали більше трьох років.

Під час підготовки концептуальних засад реформування середньої школи брали до уваги три концепції:

  • розвитку освіти України на період 2015–2025 роки, підготовлену Стратегічною дорадчою групою «Освіта» в рамках спільного проекту Міжнародного фонду «Відродження» та БФ «Інститут розвитку освіти»
  • середньої загальноосвітньої школи України від Національної академії педагогічних наук України
  • «Візія нової української школи», підготовлена спільнотою відповідального вчительства EdCamp Ukraine.

Ще 2013 року проголошено курс на впровадження пропозицій і рекомендацій у зміст НУШ та проект нового Закону України «Про освіту». За цей час відбулися десятки відкритих слухань, обговорень і конференцій — спочатку на базі парламентського комітету з питань освіти і науки, а потім у профільному Міністерстві.

До обговорення долучилося фактично все українське суспільство — педагоги, батьки, учні, громадськість, представники владних структур, бізнесу, незалежних експертних груп, а також міжнародні освітні організації та фонди.

Для ознайомлення була видана версія 1.0 «Нова українська школа: Основи стандарту освіти»

2016 року проведено фокус-групи всеукраїнського рівня з цільовими аудиторіями — вчителями, адміністраціями шкіл, батьківською громадськістю, учнями та ін.

Презентація візії НУШ,
де окреслено завдання і перспективи

Зрештою, 2017 року проект НУШ вступив в активну фазу свого розвою. У серпні, до початку нового навчального року, провели управлінські наради всіх рівнів для активного провадження ідей НУШ перш за все в початковій школі та донесення цих ідей до педагогічних колективів.

Презентація Концепції НУШ

З прийняттям нового Закону «Про освіту» 5 вересня 2017 року (вступив у дію 28.09.2017) ідеї та концепції НУШ отримали нормативно-правове підґрунтя.

Протягом січня–березня 2018 року в районах через відділи та управління освіти здійснено чимало заходів з практичної підготовки вчителів початкової ланки до нового Державного стандарту початкової школи згідно НУШ, онлайн-наради, семінари та вебінари, розроблена та втілюється в життя концепція підвищення кваліфікації вчителів-початківців.

Структура НУШ
(відеовиступ Лілії Гриневич)

13 даних про сутність Нової української школи

Що ж передбачає Концепція Нової української школи?

Щоб дати відповідь на це питання, необхідно коротко проаналізувати зміст Концепції та її ключові положення:

1. Визначення мети загальної середньої освіти — всебічний розвиток, виховання й соціалізація особистості, яка:

  • усвідомлює себе громадянином України
  • здатна до життя в суспільстві та оптимальної взаємодії з природою
  • має прагнення до самовдосконалення, навчання і розвитку впродовж всього життя
  • готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності в суспільстві.

2. Утвердження формули нової школи, яка виглядає так:

Нова українська школа = новий зміст освіти + умотивований вчитель + постійний процес виховання для формування гуманістичних цінностей + ефективне управління на основі децентралізації + педагогіка партнерства + принцип дитиноцентризму + нова структура школи + справедливий розподіл коштів за принципом «гроші йдуть за дитиною»

Формула Нової української школи

3. Нова модель випускника НУШ, який має бути справжнім патріотом України, усебічно розвиненою особистістю та інноватором, що позитивно змінює світ і самого себе.

4. Ключові компетентності, які визначає новий Закон України «Про освіту» та впроваджує НУШ:

  1. спілкування державною мовою та у разі потреби мовою національних меншин
  2. ґрунтовне вивчення та спілкування іноземними мовами
  3. математична компетентність
  4. компетентність у природничих науках і технологіях
  5. інформаційно-цифрова компетентність
  6. навчання впродовж усього життя
  7. соціалізація та громадянська компетентність
  8. підприємливість
  9. полікультурна грамотність
  10. екологічна грамотність та задатки здорового способу життя.

5. Провідною у новій школі має стати педагогіка партнерства — об’єднуюча позитивна співпраця вчителя, учня та батьків, яка прийде на зміну авторитарній педагогіці.

6. Вмотивований учитель, який стане коучем, тьютором, фасилітатором, модератором освітньої траєкторії учня.

7. Орієнтація освітньої системи на учня, в першу чергу на його потреби, інтереси та здібності.

8. Наскрізний невід’ємний процес виховання загальнолюдських цінностей через плекання національної ідентичності.

9. Нова структура здобуття загальної освіти в НУШ — три рівні:

  • початковий (1–4 класи)
  • базова середня гімназійна освіта (5–9 класи)
  • профільна середня освіта в професійному або академічному ліцеї (10–12 класи).

10. Підвищення автономії закладів освіти через делегування повноважень:

  • адміністративно-владних
  • навчально-методичних.

Така автономія передбачає, що освітні заклади зможуть самостійно:

  • формувати освітні програми
  • складати навчальні плани загалом та з окремих навчальних дисциплін зокрема
  • обирати навчальні підручники, методи, методики та технології навчання
  • розвивати свою матеріальну базу тощо.

11. Реформування системи контролю над якістю освіти в першу чергу через:

12. Справедливе фінансування та рівний доступ за принципом «гроші ходять за дитиною» для забезпечення свободи вибору в освіті.

13. НУШ — це довготривала і довгострокова стратегія розвитку української загальної середньої освіти та її виведення на аналогічний рівень провідних країн світу.

Лілія Гриневич докладно про Концепцію НУШ
(відео онлайн-курсу для вчителів початкової школи від EdEra)

План заходів НУШ

НУШ — це Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти на 2017–2029 роки, яка передбачає реалізацію конкретних заходів у 23-х напрямах, зокрема:

  • розроблення нових проектів державних стандартів загальної середньої освіти та типових навчальних програм
  • запровадження нових державних програм у системі початкової освіти
  • розроблення нових професійних стандартів для вчителя
  • профілізація старшої школи.

Детально він має такий вигляд

ПЛАН
заходів на 2017–2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»

завдання

строки/терміни реалізації

1.

Розробка та внесення в установленому порядку на розгляд КМУ проектів державних стандартів загальної середньої освіти

внесений і затверджений
у I кв. 2018 р.

  • Державного стандарту базової середньої освіти

II кв. 2019 р.

  • Державного стандарту профільної середньої освіти

II кв. 2020 року

2.

Розробка типових освітніх програм відповідно до нових державних стандартів,
зокрема

розроблені і внесені
у II кв. 2018 р.

III кв. 2019 р.

  • Типові освітні програми профільної середньої освіти

грудень 2020 р.

3.

Розробка, апробація та запровадження навчальних програм на основі нового Державного стандарту початкової освіти

  • навчальні матеріали до нових навчальних програм Державного стандарту початкової освіти

запроваджені
у I кв. 2018 р.

  • навчальні програми і матеріали в експериментальних школах

1 клас —
запроваджено у 2017/2018 н. р.

2 клас —
2018/2019 н. р.

3 клас —
2019/2020 н. р.

4 клас —
2020/2021 н. р.

  • освітні програми за новим Державним стандартом початкової освіти

1 клас —
з 01.09.2018

2 клас —
з 01.09.2019

3 клас —
з 01.09.2020

4 клас —
з 01.09.2021

4.

Підготовка нових підручників та інших навчальних матеріалів,
а також забезпечення

  • друку та апробації навчальних матеріалів у початкових класах експериментальних шкіл

до 2022 р.

  • навчання укладачів програм, авторів підручників і посібників, підготовки експертів для урахування питань доступності для дітей з порушеннями психофізичного розвитку

до 2020 р.

  • підготовки та видання підручників (враховуючи етап апробації)

1, 5, 10 класи —
III кв. 2018 р.

2, 6, 11 класи —
у III кв. 2019 р.

3 та 7 класи —
у III кв. 2020 р.

5.

Удосконалення навичок вчителів початкової школи
через:

  • підготовку тренерів, які будуть допомагати педагогам-початківцям застосовувати в роботі принципи нової школи

до 2021 р.

  • підвищення кваліфікації вчителів початкової школи щодо впровадження нового Держстандарту початкової освіти

здійснюється —
до ІІІ кв. 2018 р.

6.

Упровадження концептуальних засад нової системи підготовки та професійного розвитку педагогічних працівників
через:

здійснюється —
до кінця 2018 р.

  • розроблення та затвердження стандартів вищої освіти для педагогічних спеціальностей

до кінця 2018 р.

  • розроблення та впровадження обов’язкового курсу для всіх вчителів щодо особливостей роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в рамках інклюзивного навчання

здійснюється —
до кінця ІІІ кв. 2018 р.

7.

Розроблення професійних стандартів педагогічної діяльності

здійснено —
у І кв. 2018 р.

  • керівника школи

ІІІ кв. 2018 р.

  • вчителів-предметників

до кінця ІІІ кв. 2019 р.

8.

Забезпечення професійного розвитку вчителя і керівника школи
шляхом:

  • розроблення нової процедури атестації вчителя та керівника школи

III кв. 2018 р.

  • схвалення процедури визнання різних форм професійного розвитку у системі підвищення кваліфікації вчителів

III кв. 2019 р.

  • змін у системі фінансування процедури підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечить свободу вибору місця і форм професійного розвитку

III кв. 2020 р.

9.

Остаточне формування мережі профільних шкіл
згідно з результатами:

  • інвентаризації наявних профільних шкіл та закладів професійної освіти

III кв. 2019 р.

  • інвентаризації наявної мережі загальноосвітніх шкіл-інтернатів та їх реформування з метою створення на їх базі гімназій і ліцеїв

2019–2020 рр.

10.

Забезпечення створення мережі ЗЗСО

  • перспективної карти мережі академічних ліцеїв

III кв. 2019 р.

  • мережі профільних закладів загальної середньої освіти

2020–2023 рр.

11.

Остаточне формування мережі опорних шкіл
та забезпечення:

  • розроблення орієнтовної карти мережі опорних шкіл з урахуванням перспективних планів створення ОТГ

II кв. 2025 р.

  • проведення навчальних семінарів для керівників шкіл та розроблення відповідних методичних матеріалів для роботи в умовах децентралізації

2018–2019 рр.

  • розбудови мережі опорних шкіл

розпочато —
орієнтовно 100 опорних шкіл щороку, 2017–2020 рр.

12.

Забезпечення різноманітності форм здобуття освіти
шляхом:

  • розроблення необхідних нормативно-правових актів з метою забезпечення реалізації Закону України «Про освіту» щодо різноманітності форм здобуття початкової освіти

виконується 
2017–2018 рр.

  • підготовки методичних матеріалів та навчання вчителів щодо особливостей організації нових форм початкової освіти

13.

Розвиток управлінського потенціалу ОТГ у сфері освіти
шляхом:

  • підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення серії семінарів для керівників виконавчих органів у сфері освіти рад ОТГ

виконується —
протягом 2018 р.

  • формування бази даних найкращих практик з управління у сфері освіти рад ОТГ

IV кв. 2018 р.

14.

Забезпечення ефективного управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи,
через такі заходи:

  • розвиток спроможності закладів освіти розробляти і розвивати власні освітні програми відповідно до Державного стандарту повної середньої освіти
    (т. зв. академічна автономія)

2018–2019 рр.

  • надання можливості ЗЗСО змінювати статус бюджетної установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових пільг і отримання фінансової автономії

III кв. 2019 р.

  • забезпечення функціонування механізму громадського нагляду за діяльністю школи (наглядова або піклувальна рада)

IV кв. 2018 р.

15.

Зменшення бюрократичного навантаження на школу
шляхом:

  • розроблення оновленої Типової інструкції з діловодства для загальної середньої освіти

III кв. 2018 р.

  • проведення експерименту з дебюрократизації освіти у Львівській, Харківській областях та м. Київ

IV кв. 2018 р.

  • спрощення системи документообігу, оптимізація відповідної звітності, запровадження електронних форм документообігу
  • створення системи освітньої статистики і аналітики

16.

Створення системи моніторингу якості середньої освіти
через:

  • розроблення та апробацію відповідного інструментарію моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи

розпочато —
II кв. 2018 р.

  • проведення 1-го циклу моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи
  • проведення моніторингових досліджень якості базової середньої освіти

протягом 2020 р.

  • проведення 2-го циклу моніторингових досліджень стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи

протягом 2022 р.

  • проведення моніторингових досліджень якості профільної середньої освіти
  • проведення 3-го циклу моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи

17.

Участь у міжнародних моніторингових дослідженнях якості освіти
та забезпечення

розпочато 
II кв. 2018 р.

  • підготовки національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA–2018

IV кв. 2019 р.

18.

Удосконалення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової та профільної середньої освіти
через:

  • розроблення засобів професійної орієнтації базової та профільної школи

III кв. 2018 р.

  • розроблення спеціальних процедур та відповідних інструментів для оцінювання і підтвердження результатів навчання учнів закладів освіти поза школою

протягом 2020 р.

  • створення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової середньої освіти

протягом 2023 року

  • створення системи незалежного оцінювання випускників профільної середньої освіти

протягом 2026 року

19.

Підвищення соціального статусу вчителя
через:

  • формування політики та розробки відповідного механізму підвищення соціального статусу вчителя на основі системи його добровільної сертифікації

IV кв. 2018 р.

2019–2020 рр.

20.

Забезпечення принципу свободи вибору в освіті,
зокрема:

  • забезпечення доступу учнів з ООП до освітніх послуг у закладах освіти всіх форм власності через механізм надання субвенцій з державного бюджету

постійно

  • розроблення й затвердження у наказі МОН Концепції розвитку приватної освіти в Україні

IV кв. 2018 р.

21.

Забезпечення прозорого розподілу публічних коштів
через:

розпочато —
протягом 2018 р.

триває —
з грудня 2017 р.

22.

Розроблення національної електронної платформи «Нова українська школа»,
зокрема:

  • розроблення й забезпечення запуску експериментальної версії національної електронної платформи «Нова українська школа» (далі — НЕП)

III кв. 2018 р.

  • розроблення й розміщення на НЕП інноваційних навчальних матеріалів для апробації на базі

початкової школи —
2018–2022 рр.

базової школи —
2022–2027 рр.

  • розроблення й запровадження дистанційних курсів підвищення кваліфікації педагогів

початкової школи —
II кв. 2018 р. (виконується)

базової школи —
III кв. 2020 р.

  • розроблення й розміщення на НЕП дистанційних курсів для підготовки до ЗНО

виконується —
2018 р.

  • розроблення й розміщення на НЕП дистанційних курси для 9–11 класів з української мови і літератури, історії та географії України, правознавства

III кв. 2018 р.

  • забезпечення переходу до повноцінного функціонування НЕП

IV кв. 2018 р.

  • розроблення інноваційних навчальних матеріалів для профільної школи та забезпечення наповнення ними НЕП

2019–2022 рр.

  • розроблення й забезпечення реалізації дистанційних курсів для підвищення кваліфікації педагогів старшої профільної школи

протягом 2022 р.

23.

Створення нового оптимального освітнього середовища
через:

виконується —
II кв. 2018 р.

протягом 2018 р.

виконується —
2018–2020 рр.

Реалізація плану дій НУШ

Реалізація плану дій хронологічно має три ключові фази:

  1. 2016–2018 роки — початок впровадження НУШ в систему освіти, розроблення та втілення в життя нового Державного стандарту початкової освіти та відповідних програм; містить такі завдання:
  • перегляд навчальних планів, програм, їх ґрунтовний аналіз для розвантаження учнів середньої школи та запровадження компетентнісних підходів в освітній процес у початковій школі
  • пілотний проект щодо створення 100 опорних базових шкіл у сільській місцевості для практичного відпрацювання взаємодії з громадами та початковими школами
  • розроблення і прийняття нового Закону України «Про освіту»
  • розроблення конкретного довгострокового плану дій із виконання заходів НУШ
  • розроблення та затвердження нових державних стандартів початкової освіти, побудованих на компетентнісній основі
  • розроблення заходів з підвищення кваліфікації педагогів початкової школи
  • підготовка до створення підручників для учнів нового покоління, навчання їх авторів, експертних груп
  • оформлення національної електронної е-платформи електронних курсів та підручників
  • дебюрократизація школи — впровадження електронної документації, спрощення обігу документації, створення баз даних нормативної документації у школах
  • розроблення проекту нового Закону України «Про загальну середню освіту»
  • забезпечення діяльності через створення належних умов для роботи освітньої аналітики та освітньої статистики
  • забезпечення участі освітніх закладів у системі міжнародного обстеження якості освіти PISA–2018
  • початок реформування системи інспекційного контролю через створення системи забезпечення якості освіти
  • державна підтримка різних форм здобуття початкової освіти
  • початок освітнього процесу в початковій школі в Україні за новими державними стандартами, що передбачено в новому Законі про освіту.
  1. завдання 2019–22 років:
  • розроблення, обговорення та затвердження нових стандартів базової середньої освіти
  • створення нової системи підвищення кваліфікації педагогічного та управлінського рівнів
  • огляд та інвентаризація мережі шкіл та освітніх закладів професійної підготовки для подальшого проектування мережі закладів профільної освіти (ІІІ рівень)
  • забезпечення умов для якісного вивчення іноземних мов у відповідності до Стратегії сталого розвитку держави «Україна-2020»
  • формування мережі опорних закладів базового рівня освіти (чи не найважливіше завдання)
  • обговорення й затвердження професійних стандартів педагогів у початковій та базовій школі
  • створення оптимальної мережі органів незалежної сертифікації педагогів
  • створення регіональних, обласних установ забезпечення якості освіти
  • формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти в ЗЗСО (до 2022 р.)
  • створення системи незалежного оцінювання результативності освітнього процесу у базовій школі
  • початок діяльності базової школи за новими державними стандартами освіти (з 2022 р.)
  1. завдання на 2023–29 роки:
  • розроблення, обговорення і затвердження державних стандартів профільної освіти в Україні (з 2023 р.)
  • формування оптимальної мережі освітніх закладів профільного рівня (не пізніше 2025 р.)
  • створення незалежної системи професійного оцінювання кваліфікації випускників старшої профільної школи
  • початок роботи профільної школи в країні за новими стандартами старшої школи (не пізніше 2027 р.)
  • перший випуск НУШ (12-й клас) — не пізніше 2029 року.

Нова українська школа — початкова школа

Державний стандарт початкової освіти впроваджується в освітній процес уже з 2018/2019 навчального року.

Оглянемо ключові аспекти освітньої діяльності початкової ланки освіти в ідеях НУШ:

1. чинники забезпечення якості початкової освіти:

  • охоплення навчанням всіх учнів молодшого шкільного віку в державі
  • різнобічне застосування успіхів і досягнень дитини, здобутих у дошкільному віці, в освітньому процесі у 1–4-х класах
  • створення здоров’язберігального, сучасного та ефективного освітнього середовища молодших школярів
  • запровадженя технологій і методик особистісно зорієнтованого, компетентнісного та інтегрованого навчання, виховання й розвитку учнів
  • високотехнологічність методів, технік і методик освітнього процесу
  • постійний моніторинг та психологічний супровід освітнього процесу в 1–4-х класах
  • відповідність професійної підготовки вчителів початкової ланки освіти.

2. місія початкової школи:

  • усебічний розвиток особистості дитини відповідно до вікових та психофізіологічних особливостей
  • формування в учня 1–4-х класів загальнолюдських цінностей моралі, етики та культури
  • розвиток компетентностей та соціальних і життєвих навичок, що нададуть змогу дитині далі жити в соціумі та навчитися в основній школі

3. основні складники парадигми НУШ:

  • визначення нового змісту початкової освіти, заснованого на формуванні життєвих суспільно необхідних компетентностей дитини
  • покращення професійної мотивації вчителя початкових класів шляхом свободи його творчості та розвитку
  • процес виховання, яке наскрізь проходить крізь весь освітній простір
  • реальна автономія та самоуправління школи в адміністративних, кадрових, навчально-методичних питаннях
  • педагогіка партнерства між всіма учасниками освітнього простору школи
  • дитиноцентризм, або орієнтація на потреби учня
  • створення нової ефективної структури школи за НУШ
  • рівний доступ всіх учнів до якісної початкової освіти
  • створення сучасного інформаційного освітнього середовища для дитини.

4. ключові принципи Держстандарту початкової освіти:

  • презумпція талановитості дитини — будь-яка дитина має право без обмежень та утисків на здобуття початкової освіти
  • цінність дитинства — визнається право дитини на навчання через гру та інші методи
  • радість пізнання — організація освітнього процесу через дослідницьку та проектну технологію, щоб приносити радість дитині
  • розвиток особистості — формування самостійного та незалежного мислення учнів замість системи непотрібних знань
  • здоровий спосіб життя
  • безпека учнів

5. поділ системи початкової освіти на цикли:

  • І цикл — 1–2-гі класи — організація освітнього процесу на інтегровано-предметній основі з переважанням ігрових методів
  • ІІ цикл — 3–4-ті класи — організація освітнього процесу на інтегровано-предметній основі.

Картина освітнього процесу в початковій школі

З огляду на ці аспекти складається така загальна картина початкової освіти:

  1. навчання для дітей розпочинається з 6 років (учні з особливими потребами можуть починати навчання з іншого віку
  2. все навчання проводитиметься за єдиним Держстандартом без поглибленого вивчення окремих предметів
  3. у першому циклі (1–2-гі кл.):
  • учні звикатимуть до вимог школи
  • навчальні предмети будуть інтегровані або виокремлені в модулі
  • обмежено обсяг домашніх завдань
  • навчання проводитиметься на діяльнісній основі з переважанням ігрових методів
  • вчитель матиме повну свободу вибору чи створення навчальних програм
  • оцінки не виставлятимуть
  • головні показники якості освітнього процесу — підвищення мотивації учня та його прагнення до подальшої освіти
  1. у другому циклі навчання (3–4-ті кл.) буде запроваджене предметне навчання, причому більшість навчальних дисциплін оцінюватимуть
  2. державна підсумкова атестація збережена для учнів 4-х класів, але вчителі проводитимуть її лише для моніторингу знань учнів
  3. не буде навчальних предметів з навантаженням 1 урок на тиждень (як і на інших рівнях загальної освіти).

Державний стандарт початкової освіти

Державний стандарт початкової освіти визначає цілий ряд вимог і рекомендацій для системи початкової освіти. Головні з них (окрім тих, що розглянуті вище):

  1. вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової ланки визначено за 9-мі освітніми галузями:
  • мовно-літературна (українська мова та література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовна освіта)
  • математична
  • природнича
  • технологічна
  • інформатична
  • соціальна і здоров’язбережувальна
  • громадянська та історична
  • мистецька
  • фізкультурна.

Для кожної освітньої галузі чітко визначено мету й загальні результати навчання учнів. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання, які є основою для подальшого навчання дітей на наступних рівнях загальної середньої освіти

  1. Базовий навчальний план початкової освіти визначає:
  • загальний обсяг погодинного навчального навантаження для учнів 1–4-х класів
  • цілісне уявлення про зміст і структуру початкової освіти як першого рівня загальної середньої освіти
  • погодинне співвідношення між освітніми галузями за роками навчання
  • гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загальну щорічну кількість годин для кожної конкретної освітньої галузі.

Для учнів з особливими освітніми потребами, які здобувають початкову освіту у спеціальних закладах чи окремих спеціальних класах загальної середньої освіти, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення відповідної корекційно-розвиткової роботи

  1. Базовий навчальний план початкової школи має чотири основні варіанти:
  • для ЗЗСО з українською мовою навчання
  • для ЗЗСО з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини
  • для спеціальних ЗЗСО чи окремих класів загальної середньої освіти з українською мовою навчання дітей з особливими освітніми потребами
  • для спеціальних ЗЗСО чи окремих класів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини.
  1. На основі Базового навчального плану в школі може здійснюватися повна або часткова інтеграція різних освітніх галузей, що відображено в типових освітніх програмах, освітній програмі ЗЗСО.

У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляють так, щоб їх сумарне значення зменшувалося.

Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей інтегрується в різній комбінації їх компонентів, утворюючи інтегровані предмети і курси, перелік і назви яких зазначають у типових освітніх програмах чи власно розробленій освітній програмі закладу освіти.

  1. Базовий навчальний план має два складники:
  • інваріантний складник є обов’язковим для всіх початкових класів ЗЗСО незалежно від підпорядкування та форми власності, тому виключення будь-якої його освітньої галузі є неприпустимим

Інваріантний складник у спеціальних ЗЗСО чи окремих класах містить корекційно-розвиткову роботу. Її напрями та змістове наповнення визначають з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей з ООП. Кожна освітня галузь передбачає обов’язкову корекційно-розвиткову роботу

  • варіативний складник розподіляє заклад освіти самостійно на свій розсуд, але враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, та відображає все те у шкільній освітній програмі

Інваріантний складник є обов’язковим для всіх початкових класів закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Виключення з інваріантного складника будь-якої з його освітніх галузей є неприпустимим

Варіативності змісту початкової освіти досягають також запровадженням резервного часу в освітній програмі закладу освіти, щоб мати змогу задовольнити освітні потреби учнів та вирівнювати їхні досягнення і розвиток наскрізних умінь

  1. ДПА учнів 4-х класів відбуватиметься у формі контрольних робіт задля моніторингу якості освітньої діяльності початкової школи та якості освіти в ній.
  2. Держстандарт закріплює конкретні вимоги до загальних результатів навчання учнів та обов’язкових результатів навчання, причому для всіх 9-ти освітніх галузей циклу.
  3. У Держстандарті закріплено Базовий навчальний план початкової освіти за формою:

Назва освітньої галузі

Кількість годин на рік

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

разом

ІНВАРІАНТНИЙ СКЛАДНИК

Мовно-літературна,
а саме:

315

315

315

315

1260

  • українська мова і література

245

245

245

245

  • іншомовна освіта

70

70

70

70

Математична

140

140

140

140

560

Природнича

140

175

210

210

735

Соціальна і здоров’язбережувальна

Громадянська та історична

Технологічна

Інформатична

Мистецька

70

70

70

70

280

Фізкультурна*

105

105

105

105

420

ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

35

70

70

70

245

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету
(без урахування поділу на групи)

805

875

910

910

3500

Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження

20/700

22/770

23/805

23/805

88/3080

Як бачимо, Нова українська школа — це довгострокова глобальна стратегія докорінних змін в системі загальної середньої освіти, покликана, за словами Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич «…на десятиліття визначити освітній ландшафт України і побудувати в державі суспільство освіченого загалу…»

Зауважте!

Підписка на статті

Щоб не пропустити жодної нової статті, підпишіться на розсилку

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь
Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!

Зареєструймо наші взаємини!

І я Вам подарую цілий світ освіти:
  • допомагатиму розв’язати робочі завдання
  • запрошуватиму на освітні заходи
  • сповіщатиму про новини

Портал «Педрада»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль
Я тут вперше
Реєстрація за хвилину!