Сюжетний танець: методичні рекомендації

6 січня 2020
2496
Середній бал: 5 із 5

На що звернути увагу музичному керівнику, створюючи сюжетний танець для дошкільників

Сюжетний танець застосовують у процесі естетичного виховання дошкільників як один із елементів хореографічного розвитку. Танцюючи, діти висловлюють власний настрій, почуття й емоції, навчаються ліпше розуміти не лише своїх однолітків, а й навколишній світ, бачити та усвідомлювати прекрасне.

Штатний розпис — 2020

Сюжетний танець, який поєднує мистецтво й рух, нагадує основну діяльність дітей — гру. Цей метод хореографічно-естетичного виховання має особливе значення для дошкільників:

  • задовольняє потребу в руховій активності
  • поліпшує координацію рухів
  • розвиває почуття ритму, танцювальну виразність
  • виховує художній смак і вміння сприймати мистецтво танцю.

Першочергову роль у створенні сюжетного танцю відіграє музика — саме слухаючи музику, педагог «малює» у своїй уяві сюжет танцю, його характер і стиль, добирає хореографічну лексику.

Музика, сюжет, композиція, «малюнок танцю»

Музичний репертуар для дитячої хореографії має бути виразним, контрастним, яскравим. Сюжет — зрозумілим дітям, домірним їхньому віковому сприйманню.

Сюжет танцю — це події, які розкривають певну ситуацію, образи персонажів, їхні міжособистісні взаємини. У сюжеті обов’язково є конфлікт, зав’язка, кульмінація та розв’язка дії.

У композиції сюжетного танцю простежується логічний і чіткий розвиток змістової лінії. Педагог пояснює дітям, що є експозицією та зав’язкою, окреслює їм, де починається і де закінчується кожен етап сюжету танцю.

Композиція танцю — це структура художнього твору, зумовлена образним змістом.

Створити хореографічний твір — це не лише уявити, побудувати драматургію танцю, відтворити настрій і сюжет у пластиці рухів. Продумайте «малюнок танцю», тобто його пластичне втілення на сцені.

Створюючи «малюнок танцю», зверніть увагу на засоби музичної виразності твору:

  • рух мелодії (угору, вниз, хвилеподібно чи на одній висоті)
  • настрій (радісна, бадьора, ніжна, тривожна, спокійна, печальна)
  • лад (мажорний чи мінорний)
  • фактуру (одноголосся чи багатоголосся)
  • ритмічну пульсацію
  • темброве забарвлення тощо.

Усе це впливає на логічний зміст композиції танцю. За правильної побудови «малюнка танцю» виразність рухів підкреслюють ще й музичні засоби — ліпше розкривається характер і зміст творчого задуму.

Діти люблять яскраві сюжети: жарти, гумор казкові перевтілення тощо. Особливу увагу приділіть пошуку відповідної образності в музиці.

Хореографічна лексика

Після того, як визначитеся із музикою та сюжетом, окреслите драматургію танцю та його «просторовий малюнок», оберіть необхідні засоби хореографічної лексики. Продумуйте:

  • швидкість зміни рухів
  • амплітуду рухів
  • асиметрію та симетрію у побудові композиційних малюнків
  • різноманітність пластики рухів тощо.

Вагому роль у створенні сюжетного танцю відіграє професійна підготовка педагога: його творча уява та фантазія, музикальність і почуття стилю, вміння розуміти музику й методично грамотно добирати хореографічні засоби.

Чітко та логічно сформулюйте дітям задум танцю, зацікавте їх музикою, мотивувати до розуміння сутності музично-хореографічного номеру.

Якщо вам у дитячому садку доводиться «ставити» хореографічні номери без допомоги відповідного фахівця, скористайтеся авторськими «моделями» двох сюжетних композицій для дошкільників — танців «Черевички» і «Незвичайний сон».

Сюжетний танець для дітей

Альона Губарєва, учитель музичного мистецтва загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6,
м. Біла Церква, Київська обл.,
Ірина Дубровіна, канд. пед. наук, старший викладач кафедри філологічних, суспільно-гуманітарних та мистецьких дисциплін Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради
«Академія неперервної освіти», м. Біла Церква, Київська обл.

logo