text
Педрада

Діагностичний мінімум у роботі практичного психолога

  • 6 серпня 2018
  • 749

Які завдання, особливості та методики діагностичного мінімуму в роботі практичного психолога закладу дошкільної освіти

В основі діагностичної діяльності практичного психолога можна виокремити такі моделі:

  • діагностичний мінімум
  • первинна диференціація «норми» і відхилень у розвитку, що обумовлюють труднощі виховання
  • поглиблене психодіагностичне обстеження задля вивчення причин таких труднощів.

Кожна з цих моделей спрямована на розв’язання окремих завдань психолого-педагогічного супроводу розвитку й виховання дітей. Водночас усі вони органічно взаємопов’язані і в практичній діяльності їх застосовують системно і послідовно.

Психодіагностичні дані необхідні для:

  • складання соціально-психологічного портрету кожної дитини, тобто опису особливостей її розвитку та взаємодії з оточенням, потенційних можливостей та труднощів
  • визначення мети, завдань та стратегій надання підтримки дітям, які мають труднощі під час навчання й спілкування, а також порушення психоемоційного стану
  • вибору засобів і форм психологічного супроводу дошкільників відповідно до властивих їм особливостей навчання й спілкування.

Що таке діагностичний мінімум?

Діагностичний мінімум — це комплекс методик, за допомогою яких вивчають питання, актуальні для певного вікового періоду. Ця модель орієнтована на виявлення соціально-психологічних особливостей статусу дошкільників, що істотно впливає на ефективність їхнього навчання й розвитку. Її реалізація дає змогу визначити:

  • групу дітей, які в середовищі закладу дошкільної освіти мають виражені труднощі в розвитку, навчанні, поведінці. До них належать:
    • порушення мовлення
    • нижчий за вікові норми рівень уваги
    • проблеми під час спілкування
    • ознаки сенсорної чи емоційної депривації
    • знижений впродовж тривалого часу настрій
  • ті специфічні особливості пізнавальної, емоційно-вольової та особистісної сфер всіх дітей вікової групи, знання яких необхідні для забезпечення успішного психолого-педагогічного супроводу. До них належать:
    • розумова працездатність
    • темп розумової діяльності
    • особливості формування образу світу та себе.

Діагностичний мінімум є скринінговим дослідженням (від англ. screening — сортування, просіювання). У медицині так називають проведення діагностичних заходів з метою виявлення груп ризику щодо ймовірного розвитку патології. Скринінгове дослідження в психології має таке саме спрямування й ґрунтується на твердженні, що раннє виявлення проблем розвитку за своєчасного сприяння може мінімізувати їх наслідки і в такий спосіб запобігти серйозним психічним і психологічним ускладненням розвитку дитини.

Водночас діагностичний мінімум — це лонгітюдне дослідження, адже його проведення дає змогу відстежувати динаміку розвитку й стан дітей за певними фіксованими характеристиками статусу впродовж усього періоду відвідування ними дитячого садка.

Завдання, які розв’язуємо

Діагностичний мінімум є основою психодіагностичного напряму діяльності практичного психолога, для якого характерні певні особливості й можливості.

Діагностичний мінімум має диференційний характер і дає змогу умовно об’єднати всіх дітей однієї вікової групи у дві підгрупи.

Одна з них — «психологічно благополучні» діти, або діти з нормативним розвитком, які, звісно, мають свої особливості, але при цьому у них немає виражених проблем розвитку, вони не відчувають труднощів під час навчання та взаємодії з однолітками й дорослими в середовищі дитячого садка.

Друга підгрупа — це діти з відхиленнями психофізичного розвитку, робота з якими потребує послідовних професійних кроків практичного психолога й використання моделі поглибленого діагностування. Тобто якщо в дитини наявні проблеми навчання й розвитку розгортаються на тлі збереженого інтелекту, практичний психолог поглиблено вивчає передусім її особистість. Натомість у разі отримання в процесі дослідження результатів, які свідчать про можливі порушення розвитку, фахівець реалізує другу діагностичну модель — проводить первинну диференціацію «норми» і відхилень у розвитку дошкільника.

Завдання практичного психолога полягає у тому, щоб якомога точніше відповісти на запитання, чи пов’язані проблеми конкретної дитини з порушеннями її психічного розвитку, що мають клінічний характер. У разі позитивної відповіді практичний психолог виконує навігаційну функцію, скеровуючи батьків разом із дитиною на консультацію до відповідного фахівця.

Організаційні особливості

Діагностичний мінімум дає змогу охопити всіх дошкільників одного віку. Його проведення за часом пов’язано з найризикованішими періодами життя дітей, як-от вступ до дитячого садка, до школи, а також із запобіганням проблемам індивідуального розвитку, становленням особистості тощо. З огляду на перебіг цих життєвих етапів визначають предмет, мету й завдання діагностичного мінімуму. Це може бути вивчення особливостей:

Проведення діагностичного мінімуму практичний психолог й адміністрація дошкільного закладу планують на початку кожного навчального року як частину річного плану роботи дитячого садка. На загальних батьківських зборах вони ознайомлюють батьків з особливостями діяльності практичного психолога та циклограмою проведення діагностичних мінімумів (табл.), роз’яснюючи при цьому необхідність і специфіку такого дослідження.

Річна циклограма проведення діагностичних мінімумів

Вікова група або категорія дітей

Термін проведення

І молодша

вересень-жовтень

ІІ молодша

січень-лютий

Середня

грудень-січень

Старша

жовтень-листопад,

лютий-березень

Дошкільники-новачки

вересень-жовтень або за потреби

Дошкільники сьомого року життя

жовтень-листопад,

лютий-березень

Діагностичне вивчення дітей проводять переважно за допомогою комплексних методик, залежно від предмету та завдань дослідження, тобто реалізують експрес-підхід у психодіагностиці.

Принципи організації психодіагностичної діяльності практичного психологаСкачайте принципи організації психодіагностичної діяльності практичного психолога

Методи збору інформації на етапі проведення діагностичного мінімуму

Використовують такі методи збору інформації про психолого-педагогічний статус кожної дитини і його відповідність нормативам вікового розвитку:

  • експертні опитування педагогів і батьків 
  • структуроване спостереження за кожною дитиною під час обстеження
  • психологічне обстеження дітей
  • аналізування педагогічної документації і матеріалів попередніх та поточних обстежень
  • визначення мети і завдань психолого-педагогічного супроводу
  • практична реалізація психолого-педагогічного супроводу процесу навчання й розвитку дітей на кожному віковому етапі.

Психолого-педагогічний статус дошкільника — це сукупність психологічних характеристик найважливіших видів діяльності, поведінки та внутрішнього психологічного стану дитини, що допомагає розкрити потенційні можливості її особистісного розвитку та створити оптимальні умови щодо цього в дитячому садку.

Експертні опитування учасників освітнього процесу дають інформацію про особливості розвитку, навчання, поведінки й спілкування кожної дитини у природних для неї умовах.

Опитування педагогів допомагає:

  • виявити, чи відповідають найважливіші характеристики навчання, поведінки й спілкування дітей соціально-прийнятним нормам та суспільно-значимим цінностям
  • уточнити зміст і природу труднощів, що виникають у дітей з порушеннями поведінки, зокрема під час спілкування з однолітками та дорослими.

Опитування батьків є допоміжним методом отримання інформації про ставлення дітей до дитячого садка й деяких аспектів його діяльності, а також щодо актуального психологічного стану дошкільників.

Структуроване спостереження під час проведення психодіагностики дає додаткову інформацію про особливості поведінки, психоемоційного стану і пізнавальної діяльності дітей.

Психологічне вивчення дітей спрямоване на отримання інформації насамперед про ті особливості психолого-педагогічного статусу кожної дитини, які складно виявити під час спостереження. Це, зокрема, система ставлень до світу, до себе і значимих видів діяльності, особливості мотиваційно-особистісної сфери, емоційне самопочуття.

Пропоновані методики згруповані за правилом вікової групи, а не віку дитини. Справедливість такого добору експериментально доведена в дослідженнях дитячого психолога Леоніда Венгера, який порівнював рівень розумового розвитку дітей одного календарного віку, яких виховували в різних групах дитячого садка, і дітей з піврічною різницею у віці, які відвідувати ту саму групу. На основі цього дослідження психолог дійшов висновку, що розумовий розвиток кожної дитини залежить від умов її життя, виховання та навчання. Тому діагностичні методики мають оцінювати рівень розумового розвитку, якого діти досягли саме за цих умов життя. Отже, і норми розвитку слід виводити не для дітей одного календарного віку, а для певної вікової групи в дитячому садку.

Діагностичний інструментарій

Діагностичний інструментарій для скринінгового дослідження добирайте так, аби практичний психолог під час одноразового вивчення міг би зробити висновок про відповідність психічного розвитку дітей віковим нормам або, навпаки, відставання від них.

Загальний принцип добору діагностичних методик для проведення скринінгових обстежень передбачає:

  • формування уявлень про психолого-педагогічний статус кожного дошкільника і найбільш значимі його психолого-педагогічні параметри на певному етапі розвитку
  • розроблення системи психолого-педагогічних вимог до змісту окреслених параметрів статусу
  • опис конкретних психолого-педагогічних якостей кожного дошкільника, які потрібно виявити під час діагностики
  • добір діагностичних методів.

Під час психодіагностичного вивчення досліджуйте низку аспектів. Зокрема, з’ясуйте:

  • чи проявляють діти інтерес до пізнавальної діяльності
  • чи налаштовані вони самостійно розв’язувати поставлені практичним психологом завдання
  • чи можуть засвоїти зразок або правило, запропоновані дорослим, і керуючись ними, виконати самостійні дії
  • чи здатні дошкільники працювати зосереджено, цілеспрямовано.

Діагностичний інструментарій допоможе залежно від предмета дослідження дібрати необхідні для цього методики. Це підвищить ефективність планування та проведення діагностичних мінімумів, а також сприятиме системності в діяльності працівників психологічної служби.

Комплекси методик

Комплекс методик діагностичного мінімуму для роботи з педагогами

Назва методики, автор

Мета

Методика діагностики міжособистісних взаємин, Тімоті Френсіс Лірі (Timothy Francis Leary)

Виявлення особливостей ставлення до людей, взаємин в малих соціальних групах, формування уявлень суб’єкта про себе та ідеальне Я

Методика «Психологічний портрет учителя», Зоя і Галина Резапкіни

Визначення рис психологічного портрету педагогів навчальних закладів

Методика діагностики соціально-психологічних настанов у мотиваційній сфері, Ольга Потьомкіна

Визначення соціально-психологічних орієнтацій

особистості

Методика «Лідерство», Наталія Літвінцева

Визначення пріоритетного стилю управління, рівня лідерства та якостей самоуправління

Методика «Стилі ділового спілкування», Наталія Самоукіна

Вивчення особливостей спілкування людини під час роботи в колективі

Методика «Ролі в команді», Реймонд Мередіт Белбін (Meredith Belbin)

Вивчення функціонально-рольових позицій в управлінській команді членів колективу

Методика «Мотивація схвалення», Девід Марлоу (David Marlowe) та Дуглас Краун (Douglas P. Crowne)

Визначення мотиваційної сфери особистості

Методика «Мотивація до успіху» Т. Елерс

Опитувальник «Мотивація уникнення невдач», Т. Елерс

Оцінка професійної спрямованості особистості вчителя, Євген Рогов

Визначення професійної спрямованості особистості вчителя (організованість, спрямованість на предмет, мотивація до схвалення тощо)

Шкала тривожності, Володимир Норакідзе

Визначення рівня тривожності педагогів

Методика діагностики рівня емоційного вигорання, Віктор Бойко

Виявлення наявності в педагогів синдрому «емоційного вигорання»

Аналіз та оцінка соціально-психологічного клімату в колективі, Лариса Кримська

Виявлення особливостей та окремих складових соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі

Методика «Чи вмієте ви слухати?», Євген Рогов

Дослідження вміння керівника або педагогічного працівника слухати інших

Методика діагностики стилю поведінки під час конфлікту, Томас К. Ландауер (Thomas K. Landauer), (адаптація Наталії Грішиної)

Виявлення основних стилів поведінки особистості під час конфлікту

Комплекс методик діагностичного мінімуму для роботи з батьками

Назва методики, автор

Мета

Тест-опитувальник батьківського ставлення, Анна Варга та Володимир Столін

Вивчення ставлення батьків до дитини

Опитувальник «Аналіз сімейного виховання» (АСВ), Едмонд Ейдеміллер та Віктор Юстицкис

Аналізування особливостей сімейного виховання та причин його неефективності

Методика «Сімейно-обумовлений стан», Едмонд Ейдеміллер та Віктор Юстицкис

Вивчення родини для поетапного виявлення джерела психологічної травматизації особистості в ній

Анкета «Сімейні ролі», Олександр Черніков

Визначення рольової структури сім’ї

► Скачайте анкету для батьків «Як дитина адаптується до дитячого садка»

Комплекс методик діагностичного мінімуму для роботи з дітьми

Назва методики, автор

Мета

І і ІІ молодші групи

План спостереження за перебігом адаптації дитини до умов дитячого садка, Олена Боровська, Наталія Стаценко

Визначення рівня адаптації

Опитувальник для батьків «Чи готова ваша дитина відвідувати дитячий садок?», Олена Боровська, Наталія Стаценко

Психолого-педагогічне прогнозування адаптації дитини

Анкета для батьків дошкільників у період адаптації Олена Каліман

Первинне знайомство з новачком. Ознайомлення з педагогічними установками батьків та психолого-педагогічне прогнозування майбутньої адаптації дитини

Протокол спостереження за дитиною в період адаптації, Олеся Ригель

Прогнозування перебігу адаптації дитини та первинне окреслення завдань психолого-педагогічного супроводу її розвитку

Карта спостереження за дитиною в період адаптації

Карта спостереження за розвитком дитини раннього віку

Вивчення особливостей розвитку дитини. Визначення рівня загального розвитку. Первинне окреслення завдань психолого-педагогічного супроводу її розвитку

Методика «Коробка форм»

Визначення рівня сформованості в дитини навичок сприймання форми і просторових відношень, здатності аналізувати розташування фігур у просторі

Мотрійка трискладова

Виявлення рівня розуміння дитиною інструкції, сформованості понять величини.

Оцінювання рівня розвитку наочно-дійового мислення

Методика «Розрізні картинки» (2-4-складові)

Оцінювання рівня сформованості в дитини наочно-дійового мислення, рівня оволодіння зоровим синтезом (об’єднанням елементів у цілісний образ)

Методика «Кольорові кубики»

Оцінювання здатності дитини сприймати кольори, співвідносити й називати їх, знаходити однакові, уміння працювати за усною інструкцією

Методика «Парні картинки»

Оцінювання здатності дитини концентрувати увагу на запропонованих об’єктах, рівня розвитку її спостережливості, зорової пам’яті

Методика «Вгадай, чого не стало?»

Оцінювання рівня розвитку мимовільної пам’яті дитини, розуміння інструкції, уваги

Середня група

Методика «Коробка форм»

Оцінювання рівня сформованості в дитини уявлення про форму та просторові відношення

Методика «Покажи і назви»

Виявлення рівня загальної обізнаності дитини

Методика «Мотрійка шестискладова»

Виявлення сформованості в дитини уявлення про величину.

Визначення рівня розвитку дрібної моторики, наявності стійкості інтересу

Методика «Розрізні картинки» (6-8 частин)

Виявлення рівня розвитку цілісного сприймання, здатності дитини до зорового синтезу

Методика «Тахістоскоп» (8 предметів)

Дослідження обсягу образної пам’яті дитини

Методика «Лабіринти»

Визначення рівня сформованості вміння розуміти інструкцію.

Оцінювання стійкості, концентрації, обсягу уваги дитини, а також цілеспрямованості її діяльності та особливостей зорового сприймання

Методика «Знайди картинку»

Виявлення здатності дитини встановлювати тотожність, знаходити схожі й відмінні риси предметів на основі зорового аналізу.

Оцінювання рівня розвитку спостережливості, стійкості уваги, цілеспрямованості сприймання

Методика «Знайди будиночок»

Виявлення рівня розвитку наочно-образного мислення дитини, її вміння групувати картинки, добирати узагальнювальні слова

Методика «На що це схоже?»

Виявлення рівня розвитку уяви дитини, оригінальності й гнучкості мислення

Старша група

Методика «Нісенітниці»

Виявлення рівня знань дитини про навколишній світ, здатності емоційно реагувати на безглуздість

Методика «Пори року»

Виявлення рівня сформованості уявлень дитини про пори року

Методика «Знайди таку саму картинку»

Виявлення здатності встановлювати тотожність, знаходити схожі й відмінні риси предметів на основі зорового аналізу.

Визначення рівня розвитку спостережливості, стійкості уваги, цілеспрямованості сприймання

Методика «Тахістоскоп» (10 предметів)

Аналізування обсягу образної пам’яті дитини

Методика «Знайди сім’ю»

Виявлення рівня розвитку наочно-образного мислення дитини, елементів логічного мислення, уміння групувати предмети за їхнім функціональним призначенням

Методика «Рибка»

Визначення рівня розвитку наочно-образного мислення дитини, уміння діяти за зразком, аналізувати простір, організовувати свою діяльність

Методика «Малюнок людини»

Виявлення рівня сформованості образних і просторових уявлень дитини, розвитку дрібної моторики

Отримання уявлення про інтелект дитини загалом

Методика «Послідовні картинки»

Виявлення здібностей дитини розуміти сюжет загалом, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в основі зображеної ситуації, складати послідовну розповідь

Методика «Розрізні картинки»

Виявлення рівня розвитку сприймання дитини, вміння відтворювати цілісний образ предмета

Методика «На що це схоже?»

Виявлення рівня розвитку уяви дитини. Оцінювання оригінальності й гнучкості мислення

Малюнок сім’ї

Виявлення емоційних проблем і труднощів у взаєминах між членами родини

Методика «Родина тварин»∗∗

Методика «Неіснуюча тварина»∗∗

Дослідження особистості дитини

Короткий тест «Закінчи малюнок», Еліс Пол Торренс (Ellis Paul Torrance)

Виявлення творчих здібностей дітей

Методика «Соціометрія», Галина Лаврентьєва, Тетяна Титаренко

Вивчення взаємин дошкільників, виявлення ізольованих дітей

Методика «Драбинка», Тетяна Марцинковська

Дослідження ролі взаємин дорослих і дітей в особистісному розвитку дошкільника і проекції цих взаємин у його самооцінці

Методика «Визначення агресивності» **, Галина Лаврєнтьєва, Тетяна Титаренко

Дослідження індивідуальних особливостей дитини

Методика «Визначення імпульсивності»**, Галина Лаврєнтьєва, Тетяна Титаренко

Дослідження індивідуальних особливостей дитини

Методика «Визначення тривожності» **, Галина Лаврєнтьєва, Тетяна Титаренко

Дослідження індивідуальних особливостей дитини

Тут і далі методики, позначені двома зірочками (**), можна використовувати також під час роботи з дітьми від чотирьох років.

Як діагностувати під час кризи семи років

Інна Луценко, науковий співробітник лабораторії проблем інклюзивної освіти
Інституту спеціальної педагогіки НАПН України,

Лариса Петушкова, спеціаліст з навчально-методичної роботи міжнародної благодійної організації «Партнерство «Кожній дитині»,
Володимир Смотрін, практичний психолог, методист районного методичного кабінету відділу освіти Бориспільської районної державної адміністрації

Підписка на статті

Щоб не пропустити жодної нової статті, підпишіться на розсилку

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь
Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І скачаю потрібні файли!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль

Зареєструймо наші взаємини!

І я Вам подарую цілий світ освіти:
  • допомагатиму розв’язати робочі завдання
  • запрошуватиму на освітні заходи
  • сповіщатиму про новини

Портал «Педрада»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
Реєстрація за хвилину!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль