Основне про фандрейзинг як додаткові можливості для навчального закладу

24 листопада 2016
1745
Середній бал: 5 із 5

Здебільшого фандрейзинг розуміють як процес залучення ґрантів (так званих безоплатних та безповоротних цільових дотацій) неприбутковими організаціями, навчальними закладами чи окремими індивідами

При цьому важливою умовою є цільове використання набутих ресурсів.

Фандрейзинг (від англ. fundraising — збір коштів) — це система дій, спрямованих на залучення ресурсів (фінансових, матеріальних, науково-технічних, інформаційних, кадрових, часових тощо), необхідних для реалізації конкретного проекту.

Нюанси фандрейзингу

Отримання ґранту навчальним закладом значно залежить від особистості фандрейзера (або управителя/менеджера з фандрейзингу). Адже в цій сфері діяльності унікальність чи суспільна корисність ідеї не є абсолютною запорукою успіху проекту.

Натомість важливо, щоб менеджер зумів:

  • провести якісний аналіз ринку
  • обрати «правильну» ідею для майбутнього проекту
  • ефективно спланувати роботу
  • дібрати команду професіоналів, синергічний ефект діяльності якої забезпечить перемогу в конкурсі проектів (програм).

Ефективне управління — а особливо планування — процесом фандрейзингу дасть змогу навчальному закладу втілити свою унікальну ідею в життя і вивести на якісно новий рівень співпрацю з донором — благодійним фондом, державною чи приватною організацією, меценатом.

Фандрейзинг провадять у кілька стадій:

передпроектна

  • пошук ідеї та потенційних партнерів

ініціювання

  • поверхневий аналіз ситуації
  • опис майбутнього проекту

планування

  • вивчення досвіду реалізації подібних проектів
  • аналіз груп інтересів
  • планування ризиків та результатів
  • складання детального плану проекту, де, зокрема, визначено:

– часові параметри

– людські ресурси

– обсяг коштів на реалізацію

реалізація

  • робота з командою за заздалегідь узгодженою послідовністю дій

завершення

  • оформлення кінцевих документів
  • перевірка результатів проекту
  • фінішний звіт про виконання проекту
  • затвердження звіту донорською організацією

Вітчизняні особливості

До фандрейзингу в Україні досі ставляться з деякою обережністю, це ще не мейнстрім, як у країнах Заходу.

Здебільшого навчальні заклади обирають стратегію гнучкого реагування на потенційні можливості. Тобто, маючи намір отримати донорську допомогу на реалізацію певного завдання, керівництво закладу:

  • аналізує спершу інформацію про представлені на ринку пропозиції від ґрантодавців
  • підлаштовує чи розробляє власний проект, орієнтуючись на вимоги донора.

Методи реалізації обраної стратегії навчальним закладом можуть бути:

інтенсивні

  • обирають конкретну донорську програму чи благодійний фонд
  • враховують абсолютно всі вимоги донора
  • доводять власну ідеї до рівня потенційного переможця

екстенсивні

  • беруть участь у максимальній кількості відкритих та закритих конкурсів як в Україні, так і за кордоном

На Заході ж ситуація кардинально протилежна: більшість закладів орієнтуються на власну ідею, а не на можливості. Адміністратори дошкільної та шкільної освіти постійно моніторять ринок, шукаючи конкурси в галузі, що максимально близька до їхнього проекту, — і подають заявки.

logo