Як скорегувати порушення поведінки дошкільників засобами арт-терапії

10 січня 2022
5136
Середній бал: 5 із 5

Дошкільники не вміють контролювати свої емоції. Це призводить до порушень поведінки — агресивності, запальності чи, навпаки, замкнутості. Ігри та вправи допоможуть дітям розібратися із власними почуттями, навчать адекватно говорити про свої потреби

Порушення поведінки — це такі її зміни чи прояви, які ускладнюють, спотворюють чи не дають дитині змоги вільно висловити власне Я. Порушення поведінки сковують дії дитини, погіршують її ставлення до однолітків, шкодять душевному і фізичному здоров’ю, негативно впливають на її адаптацію в соціумі.

Як подолати труднощі у поведінці дитини

Найпоширеніші форми порушень поведінки:
агресивність
запальність
пасивність
рухова розгальмованість

Основна мета арт-терапії — гармонізувати психічний стан особистості завдяки розвитку здатності до самовираження і самопізнання.

Агресивна дитина рве книги, розкидає і ламає іграшки, жбурляє й ламає речі, ображає інших дітей та дорослих, дражниться, лається.

Запальна дитина з будь-якого навіть найнезначнішого приводу, як вважають дорослі, влаштовує істерики, може розплакатися чи розізлитися. Утім, такі бурхливі реакції дитини позбавлені агресії. Вони, найімовірніше, є проявами відчаю та безпорадності, а не складного характеру.

Хоча зовні здається, що у пасивної дитини все добре, та насправді вона почувається нещасною і пригніченою, страждає від сором’язливості, ізолює себе у власному світі. Крім цього, вона може смоктати палець, дряпати шкіру, виривати волосся чи вії, розхитуватися з боку на бік тощо.

Дитина з руховою розгальмованістю імпульсивна, нездатна сконцентруватися на будь-чому чи кому, вона легко відволікається, її увага не стійка, навіть як порівняти її з віковими нормами. Така дитина діє зопалу: вона не замишляє нічого поганого й щиро засмучується через наслідки своєї поведінки. Вона легко витримує покарання, не пам’ятає образ і не тримає зла, часто свариться й одразу ж мириться з однолітками. Така дитина — найгаласливіша у дитячому колективі.

До основних причин порушень поведінки належать:

  • особливості нервової системи, типу темпераменту;
  • дефіцит батьківської уваги чи, навпаки, гіперопіка;
  • неробство і нудьга;
  • незнання правил поведінки.

Арт-терапевтичні методи корекції поведінки

Нині існує кілька напрямів корекції труднощів у поведінці дошкільників. Найефективніші з них — різні напрями арт-терапії. Вони чинять корекційний вплив не лише на поведінку дитини, а й на її особистість, зміст діяльності, характер взаємин з дорослими й однолітками.

Арт-терапія дає дитині необмежені можливості для самовираження і самопізнання. Адже дитина втілює у творчому виробі свої почуття, ідеали, мотиви вчинків. Інтерес оточення до результатів творчості дитини підвищує її самооцінку та ступінь самоприйняття. Саме на цій властивості заснований один із принципів арт-терапії — схвалювати й приймати всі творчі вироби дитини незалежно від їх змісту, форми та якості.

Музикотерапія 

Слухання музики та ритмічні рухи під музику розвивають особистість дитини, позитивно впливають на її поведінку.

Психіатр, невропатолог і психолог Володимир Бехтерєв вважав, що за допомогою музики можна встановити рівновагу в діяльності нервової системи, урегулювати поведінку — стримати надто збуджену дитину і, навпаки, розворушити загальмовану. 

Бібліотерапія

Світ літературного твору для дошкільника не вигадка і не фантазія, а особлива реальність. Для п’яти-шестирічної дитини мова казки — найзрозуміліша. Саме завдяки казкам дитина засвоює соціальний досвід. Та й будь-яке завдання вона виконує ліпше і залюбки, якщо його супроводжує казковий сюжет.

Коли дитина читає чи прослуховує казки, вона вчиться розуміти почуття, мотиви поведінки й вчинків не лише казкових персонажів, а й власні. Крім цього, вона формує уявлення про інші можливі способи поведінки, має змогу не лише висловити власні почуття, а й порівняти їх із емоціями інших дітей. Отже, за допомогою казок дитина вчиться аналізувати, а відтак і контролювати свої емоційні реакції і поведінку. 

Окрім прослуховування та обговорення казки, ми пропонуємо дитині:

  • вигадати чарівну історію (за допомогою навідних запитань і без них) — це дає дитині змогу моделювати поведінкові ситуації, навчатися їх аналізувати й розв’язувати. Зокрема, це стосується конфліктів, сварок та інших негативних проявів;
  • розіграти казку — це дає дитині змогу перетворитися на актора, режисера і сценариста. Вона озвучує героїв, вигадує історію, проживає те, з чим у реальному житті їй важко впоратися. У такий спосіб дитина вчиться керувати своєю поведінкою й емоціями.

Більше про пісочну та ігротерапію читайте у журналі Практичний психолог: Дитячий садок

logo