Пізнавальна сфера молодшого школяра: що слід знати вчителю

14 січня 2022
4866
Середній бал: 5 із 5

Практичні психологи наголошують, що за останні кілька років у дітей значно знизився рівень концентрації уваги, витривалості, розвитку слухової пам'яті, головних розумових операцій. Завдання вчителя - допомогти школярам

Допоможе порівняльний аналіз

Як відомо, молодшим школярам буває складно встановлювати логічні зв'язки між поняттями, узагальнювати, виділяти головне. Саме тому, ми рекомендуємо Вам проводити порівняльний аналіз рівня навчальних досягнень учнів з показниками діагностики рівня розвитку основних розумових операцій. Це допоможе контролювати концентрацію уваги дитини на предметі, дізнатися чи така подача матеріалу ефективна для даної дитини. Практичні психологи дослідили, що діти, успішніші в навчанні, зазвичай мають вищі показники рівня розвитку довільної уваги, слухової пам'яті, мовлення і мислення.

Потенційні проблеми першокласника: ЯК УНИКНУТИ

Діагностика пізнавальної сфери – чи не найважливіше завдання психологів та педагогів у розвитку дітей початкової школи. Найбільшою помилкою є те, що батьки і педагоги більше уваги приділяють обсягу знань, ніж рівню розвитку уваги, пам'яті, мислення та мовлення. Не забувайте, що саме пізнавальна сфера визначає рівень навчальних досягнень учнів. Дуже важливо дослідити пізнавальні процеси дітей, виявити їх прагнення до знань і творчої роботи, розвинути здібності.

Що брати до уваги при плануванні пізнавальної сфери

Перед тим як планувати пізнавальну сферу, пропонуємо ознайомитись з особливостями розвитку когнітивних функцій дітей і відповідно до того скористатися рекомендаціями.

Довільність пізнавальної сфери — важливо забезпечити можливість школяру докладати розумових зусиль, удосконалювати свою пізнавальну сферу. Якщо розумова праця буде цілеспрямованою та систематичною, то пізнавальні процеси стануть більш довільними. Під час такого навчання у дітей значно покращуються показники концентрації, стійкості та обсягу уваги, формується її довільність.

У дітей 6-7 років переважає мимовільна увага. Тому, щоб зосередити їхню увагу, важливо щоб подання інформації було яскравим, незвичним, новим. Неуважність молодших школярів потребує відповідних корекційних дій. У період до 11 років обсяг та концентрація уваги стає все більш схожою на дорослих, а переключення розвинуте навіть краще. Розвиток пам'яті характеризується у молодшому шкільному віці як кількісними, так і якісними змінами. Кількісні зміни характеризує збільшення обсягу запам'ятованого матеріалу та збільшення тривалості його збереження. Під час вивчення в дітей домінує образна пам'ять, хоча все більшого значення набуває і словесно-логічна. Довільна пам'ять у дітей спрацьовує тоді, коли вони намагаються зрозуміти матеріал, через певний проміжок часу вони його запам'ятовують, визначивши зовнішні і внутрішні зв'язки. Активізація довільної пам'яті супроводжується збереженням мимовільної. Цю особливість пам'яті у дітей застосовують при складанні методик навчання.

Домінуючим видом мислення молодших школярів є наочно-образне. Також, завдяки систематичному навчанню можна розвинути і абстрактне мислення. Візьміть до уваги, що під час вивчення матеріалу учні початкової школи використовують здебільшого порівняння, аналіз і синтез, для кращого сприйняття використовуйте приклади з життєвого досвіду. В 11 років мислення дитини майже досягає розвитку дорослої людини, перебуває на стадії конкретних операцій.

Діагностика пізнавальної сфери та її завдання

Завдання діагностики - дослідити:

  • концентрацію уваги, стійкість, здатність переключати увагу
  • обсяг пам’яті та вид, який переважає (короткочасна, довготривала чи оперативна)
  • особливості операцій мислення — аналіз, синтез, узагальнення, класифікація
  • індивідуальні особливості пізнавальних процесів

Важливо діагностувати індивідуальні особливості розвитку пізнавальної сфери учнів, для цього є безліч методів. Їх можна проводити як у групі, так і індивідуально залежно від мети дослідження.

Для діагностики пізнавальної сфери учнів початкових класів пропонуємо використовувати такі методики:

  •  Таблиці Шульте
  • «Опосередковуване запам'ятовування»
  •  «Коректурна проба»
  • «Графічний диктант»
  • «Знайди відмінності»
  •  «Заучування 10 слів»
  • «Впізнавання фігур»

Також можна застосувати тести:

  • Методика Векслера (12 субтестів, розташовані в порядку зростання складності)
  • «Четвертий зайвий»
  • Керна Єрасека;
  • «Класифікація»

Як використати результати діагностики

За допомогою вищеперерахованих методик педагог може визначити рівень розвитку пізнавальних процесів учня і використати це при складанні завдань.

Дані про розвиток пізнавальної сфери дають вчителям змогу змінити завдання  залежно від рівня розвитку учнів — розділити їх на частини, знизити чи підвищити рівень їх складності, надати дітям «підказки», тобто рекомендуємо застосовувати особистісно орієнтований підхід.

Отже, вчитель має такі завдання для розвитку пізнавальної сфери дітей:

    1. Провести діагностичні дослідження для розвитку пізнавальної сфери. Найкраще їх проводити на початку та в середині навчального року, починаючи з 1 класу.
    2. Виділити проблемні зони у розвитку пізнавальних процесів та працювати для їх вдосконалення. У цьому нам допоможе практичний психолог.
    3. Під час уроків орієнтуватися на розвиток пізнавальної сфери у дітей – застосовувати спеціальний комплекс завдань і вправ, спрямованих на покращення когнітивних функцій. Сюди можна віднести ігрові, індивідуальні, групові дидактичні вправи, однак вони не повинні порушувати структуру уроку.

Пам'ятайте, що розвиток пізнавальних процесів у школярів дуже важливий для їх розвитку у майбутньому, для становлення інтелекту. Щоб досягти успіху у цьому напрямку, вчитель повинен застосовувати індивідуальний підхід, спонукати дитину до пізнання нового, підтримувати ініціативність та творчу активність.

logo