Соціалізація дітей з особливими освітніми потребами

7 вересня 2021
3228
Середній бал: 5 із 5

Людей з особливими потребами нараховується близько 1 млрд, в нашій державі цей факт призводить до виникнення низки проблем, пов’язаних з їхньою соціалізацією. Навіть учні прагнуть, щоб школи ставали кращими – поглядами на проблему ділиться юний читач

Складові безпечного освітнього середовища

Не часто на вулицях нашого міста можна зустріти людей з обмеженими можливостями, порівняно з іншими країнами. Але їх не менше, ніж в інших країнах світу. Можливо навіть більше. Вони просто не виходять на вулиці. А все це тому, що вулиці, кафе, кінотеатри, ресторани і навіть оточуючі не готові їх прийняти.

Ви зустрічали в своєму місті рельєфне мощення вулиць, адекватні пандуси, світлофори з дублюванням сигналу звуком чи інші ознаки створення доступного середовища?

Згідно з даними ООН, від 10 до 15 відсотків населення є інвалідами тією чи іншою мірою. Вони являють собою найчисленнішу групу меншин і комфорт цих людей наша спільна проблема.

В Україні близько 3 мільйонів осіб мають статус інвалідів, з них 151 тисяча – діти. Більшість  з цих дітей навчаються в школах, мають гарні оцінки і мріють чудово закінчити школу. І щоб їм було краще навчатися, навчальні заклади повинні виконувати такі державно-будівельні норми:

  • Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (дітей з порушеннями фізичного та психічного розвитку, в тому числі дітей з інвалідністю) у закладах загальної середньої освіти створюються умови для забезпечення безперешкодного доступу до будівель, приміщень, елементів земельних ділянок такого закладу дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, зокрема тих, що пересуваються на кріслах колісних, і дітей з порушеннями слуху та зору.
  • За необхідності у закладах загальної середньої освіти створюються класи з інклюзивним навчанням, де навчаються діти з особливими освітніми потребами, які потребують корекції фізич-ного та/або інтелектуального розвитку.

Для того, щоб дітям з вадами було легше пересуватися по шкільному приміщенню і пересуватися між різними поверхами виконують такі норми:

  • Основний та допоміжні входи до будівлі, а також евакуаційні виходи з будівлі назовні слід обладнувати пандусом з уклоном не більше ніж 1:12 або 8% (1:10 або 10 % при перепаді рівнів підлоги до 0,2 м) згідно з 6.3.2 ДБН В.2.2-17, а за необхідності влаштовують також сходи і уклоном 1:3.
  • Ширина у просвіті вхідного тамбуру має бути не менше 2.2 м, вхідних дверей - не менше ніж лам.
  • Уздовж обох боків сходів, сходових кліток і пандусів слід улаштовувати поручні у двох рівнях на висоті 0,9 м і 0,7 м.
  • Будівлю, де знаходяться класи з інклюзивним навчанням, слід обладнувати ліфтами, які влаштовують згідно з 6.1.9 ДБН В.2.2-9 та 6.3.1-6.32, 6.35 ДБН В22-17 і розраховують наперевезення одночасно двох крісел колісних для переміщення дітей з інвалідністю між поверхами.
  • Замість ліфтів допускається улаштування піднімальних платформ, що переміщуються вертикально, похило або вздовж сходового маршу, які мають відповідати вимогам ДСТУ ІSО 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2.
  • Для дітей з порушеннями зору, у тому числі із зниженим зором, необхідно пішохідні зони в приміщенні закладу загальної середньої освіти та на його земельній ділянці облаштовувати  контрастними рельєфними лініями; сходи облаштовувати контрастними обмежувальними смугами по краю першої та останньої сходинки, які за фактурою також відрізняються від інших сходинок маршу, а ділянки поручня, які відповідають першій та останній сходинці маршу, виділяють кольором, що контрастує з іншою частиною поручня.

    Це лише декілька важливих норм , яких слід дотримуватися школам, щоб діти з особливими потребами могли почуватися краще в закладах освіти.

    учень 9-А класу Сухополов’янської школи, Прилуцького району,Чернігівської області

    Арсененко Віталій

    logo