Готуємося вибирати підручник: електронний чи паперовий?

3 березня 2021
797
Середній бал: 5 із 5

Гадаєте, що у 21 столітті пора би вже перейти на електронний носій навчального матеріалу: і легше дітям на руки, і цікавіше працювати б стало. Крім того, сучасні підлітки не розлучаються з гаджетами, то, може, би більше зверталися до е-підручника. Та чи все так просто? Спробуймо розібратися детальніше.

Електронний підручник: чи відповідає він потребам учнів

Інформаційні технології, хочемо ми того чи ні, все нестримніше вриваються у наше життя. На вулиці, у школі, навіть у розважальних закладах все частіше бачимо молодь, заглиблену у свої гаджети. Хтось просто перелистує сторінки, хтось пише коментарі, хтось щось читає іноді. А ще коли учень пояснює причину непідготовленості до уроку відсутністю підручника, то і в батьків, і в учителів уривається терпець: коли це, нарешті, припиниться. Ось тоді і з’являються розмови про електронні підручники. Як би було добре: завантажив – і користуйся без проблем. Але зразу ж чуємо голоси на захист паперових носіїв навчального матеріалу. Мовляв, класичним підручником людство користується тисячоліттям, на його основі зроблені глобальні відкриття, і він ніколи не стане зайвим. То хто ж правий? І на чиєму боці ви?

Підручники обиратимуть за конкурсом: що врахувати

Аксіомою поки що залишається лише одне. Якщо ви хочете досягти чогось значущого в житті, якщо хочете відповідати високому соціальному статусу, то читання є необхідною умовою отримання і професійних знань, й інформації, що розширює уявлення про навколишній світ.

Звернення уваги та більший вияв зацікавленості  до е-підручників можна пояснити  не лише прагненням нового покоління користуватися сучасними інформаційними технологіями в освітньо-виховному процесі, але й чисто побутовими проблемами - запізніле надходження підручників до навчальних закладів, їх недостатня кількість, недофінансування процесу друкування. І хоча Наказ МОН України «Про затвердження Положення про електронний підручник» за № 440 від 02.05.2018 року із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 748 від 29.05.2019  вже прийнятий, дискусії  з цього приводу не припиняються.  Однозначно: електронний підручник має існувати. А от у якому вигляді, чи це  стане повноцінною заміною паперового варіанту, який вплив він матиме на здоров’я дітей, чи всі категорії населення зможуть  його придбати і чи всі діти зможуть ним користуватися  - на всі ці питання відповіді неоднозначні. Тому все по порядку.

 Що таке електронний підручник

У поняття «е-підручник» ми дуже часто вкладаємо широкий смисл, маючи на увазі і електронні книги ( рідери), і структуровані тексти, і документи різних типів, і веб-сторінки, що містять навчально-інформаційний зміст.

Положення МОНу визначає цей об’єкт як «електронне навчальне видання із систематизованим викладенням навчального матеріалу, що відповідає освітній програмі, містить цифрові об’єкти різних форматів та забезпечує інтерактивну взаємодію» (п.3 р.3). Тобто, це освітній продукт, складений відповідно до вимог Державного стандарту загальної середньої освіти і навчальних програм. Створюється він у вигляді комп’ютерної програми, а програмне забезпечення до нього має бути безкоштовним за вимогою п.4 р.І того ж таки Положення. Наповненням такого продукту є мультимедійний контент – сукупність даних у  форматах відео, анімації, віртуальної реальності, комп’ютерної моделі з додаванням аудіфайлів, текстів, зображень тощо. Крім того, його складові мають містити не тільки теоретичні матеріали, але й практичні завдання, засоби пошуку, демонстраційні компоненти, матеріали для перевірки знань, умінь і навичок.

Відповідно до закону, д ля використання е-підручник повинен мати гриф МОН, а також забезпечувати взаємодію з Національною освітньою електронною платформою через API-інтерфейс.

Загалом розрізняють три види е-підручників:

  • відсканований паперовий варіант;
  • традиційний з гіпертекстовими вставками;
  • власне електронний підручник, укладений відповідно до вищезазначеного документу МОН.

Електронні підручники, завантажені до електронних книг, можна розповсюджувати у різних форматах та у вигляді мультимедійних книг. Крім того, деякі виробники електронних книг виробляють свій товар зі  вже існуючих друкованих підручників шляхом сканування тексту, іноді з використанням спеціальних відкритих сканерів, які не пошкоджують оригінальне друковане видання. Найпривабливішим є формат «відкритого» підручника.
Так званий «переписаний» підручник видавець за доступною ціною може відправляти у форматі PDF для друку, і це найоптимальніший варіант для учителів і учнів. Та все одно за завантаження підручника треба буде заплатити.

Отож,  перехід на е-підручники вимагає грунтовного дослідження з урахуванням  українських реалій.

Плюси і мінуси запровадження електронних підручників

  1. Відповідно до вимог Національної доктрини розвитку освіти держава Україна має створити своїм громадянам передумови для рівного доступу  до якісної освіти, забезпечити безоплатне і доступне здобування середньої загальної освіти, яке напряму пов’язане із забезпеченням освітніх закладів підручниками. Проте недофінансування галузі або не врахування її  реальних потреб, формальний підхід до видання підручників часто-густо  призводить до невчасного постачання їх кінцевому споживачу. Якщо, наприклад, видавництво отримало замовлення на початку року, а фінансування надійшло лише  у другому кварталі, то видрукувати навчальні посібники друкарня, а це, переважно,  підприємства державної власності, через бюрократичну тяганину зможе лише до вересня. А ще потрібен час для транспортування. Отож діти отримають книги лише у жовтні-листопаді, а то й пізніше. А це вже другий-третій місяць навчання. У такому випадку е-підручник міг би стати вирішенням проблеми.
  2. У «Положенні про електронний підручник» відсутні нормативи санітарної безпеки до створення такого продукту, тоді як у його паперового варіанту   є чіткі гігієнічні стандарти. Виробники «рідерів» наголошують на їх безпеці, але грунтовні медико-психологічні дослідження спеціалістів на цю тему  до цього часу відсутні.
  3. Е-підручник перебуває у відкритому доступі, а значить ніхто не гарантує, що його зміст не може бути самовільно доповнений неетичними матеріалами політичного (в умовах інформаційної війни), антисемістського і т. п. характеру у разі пошкодження хакерами або ж завданнями, які не відповідають Державному стандарту якості освіти. І це є його слабкою ланкою.
  4. Тривалість використання. Сучасні цифрові технології змінюються дуже швидко, а значить, чи не застаріє електронний носій за 5 років. Саме такий термін використання передбачений у друкованих виданнях. По-друге, пристрої електронних носіїв ламкі, часто залежать від фізичних змін ( температури, опадів, обсягу і якості заряджання)
  5. Вартість. Чи кожна  пересічна українська сім’я зможе дозволити собі придбання електронної книги-носія або ж хоча би мати ноутбук чи комп’ютер? А якщо це багатодітна родина чи та, яка проживає в сільській місцевості, де часто і інтернет недоступний або він дуже повільний?
  6. Доцільність. У якому віці е-підручник є найоптимальнішим? Навчання грамотності та читанню у  дітей молодшого шкільного віку тісно пов’язане з дрібною моторикою. Вони повинні пальчиком обвести букву, яку вивчають, стежити за текстом, водячи пальчиком, тощо. Електронний підручник такої можливості не дає. Натомість ефективним навчальним ресурсом він стає у середній та старшій школі, де відбувається аналіз інформації, її дослідження в ході лабораторних та практичних робіт, розширення обсягів пізнання, графічна інтерпретація. Незамінний він і при дистанційному навчання, самостійному виконанню завдань тощо.
  7. Мобільність. Е-підручник дозволяє швидко переорієнтуватись у пошуку потрібних знань, дає змогу зробити переклад з декількох мов одразу, що особливо ефективне при написанні наукових робіт, створює можливість швидкого оновлення контенту.
  8. Інтерактивність. Поєднання електронної книги з віртуальним медіасередовищем розширяє перспективи для трансформації освіти.
  9. Вага. Тут, однозначно, перевага е-підручника.
  10. Обсяг матеріалу. Звичайно,  на одну електронну книгу можна закачати декілька е-підручників відразу.

І останнє. При надмірному захопленні електронними ресурсами виникає проблема  живого спілкування, яка, у свою чергу, породжує психологічні проблеми особистості в суспільстві. І на це треба теж звертати увагу.

Будь-яке надбання людства треба використовувати розумно.  Надання переваги чомусь одному обов’язково призведе до втрати іншого, не менш важливого. Як завжди, виручить «золота середина».

logo