Iнклюзивна освіта: від обмежень — до можливостей

1973
ПЕТРИК Юрій
начальник управління освіти і науки, м. Біла Церква
Освітяни міста Біла Церква, що на Київщині, поділилися досвідом організації інклюзивного навчання

Щоб правильно організувати навчання дітей з особливими освітніми потребами, насамперед потрібно вивчити нормативно-правові акти.

Відповідно до Конституції України, законодавства в галузі освіти, охорони здоров’я та соціального захисту держава має забезпечити доступність якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, враховуючи здібності, можливості, бажання кожної дитини.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-ХІV загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у своєму складі спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

З 1 січня 2015 року набере чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» від 05.06.2014 № 1324-VII, яким внесено зміни до законів України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III та «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-XIV.

Іншими нормативними документами — постановами Кабінету Міністрів України, наказами та листами Міністерства освіти і науки України — урегульовано різні питання організації інклюзивного навчання.

Однак навіть у цих документах «готового рецепту» для розв’язання того чи того питання немає, тому керівник органу управління освітою (навчального закладу) рішення щодо створення класів з інклюзивним навчанням має приймати з урахуванням специфіки діяльності конкретного навчального закладу, потреб дітей та запитів батьків. Тож роботу щодо організації інклюзивного навчання у Білій Церкві ми розпочали з експериментальної діяльності.

Підготовка до впровадження

За багаторічний досвід роботи напрацьовано систему психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання, систему корекційно-реабілітаційної допомоги та створено відповідні умови.

Інформуємо громадськість

Від того, як громадськість сприйме інформацію про забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами, зокрема й дітям-інвалідам, залежить подальший результат діяльності. Тож насамперед потрібно провести системну організаційно-методичну, консультативно-роз’яснювальну роботу серед керівників навчальних закладів, педагогічних працівників, батьків, громадськості.

Учасникам навчально-виховного процесу та громадськості необхідно роз’яснити, що діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це можливо, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними.

Тому для формування психологічної готовності до взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами ми постійно організовували різноманітні зустрічі (засідання круглого столу, консультації, семінари, тренінги тощо) з батьками і дітьми, педагогами.

Плануємо мережу навчальних закладів

На першому етапі роботи нашим завданням було залучити дітей з особливими освітніми потребами до загальноосвітніх навчальних закладів, використовуючи різні рівні інтеграції.

Для задоволення індивідуальних запитів усіх дітей під час планування мережі навчальних закладів та класів потрібно вивчити рівень попиту населення на освітні послуги, ураховуючи їх варіативність.

Також необхідно створити банк даних про кількість дітей з особливими освітніми потребами, який слід постійно узагальнювати й оновлювати.

Проаналізувавши ситуацію та врахувавши освітні запити населення, керівники органів управління освітою (навчальних закладів) приймають рішення про утворення класів з інклюзивним навчанням.

Створюємо умови для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Діяльність педагогічних колективів навчальних закладів має бути спрямована на інтеграцію дітей з особливими освітніми потребами як цілеспрямований, методично правильно організований процес інклюзивного навчання. Для цього потрібно подолати певні недоліки, зокрема такі, як:

  • відсутність належних ресурсів (людських, фінансових тощо)
  • неготовність педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання
  • недостатність програмно-методичного забезпечення.

Ми переконані, що для розвитку відповідної інклюзивної культури навчальних закладів необхідно створити умови для неперервного професійного розвитку педагогічних працівників. Насамперед слід організувати ознайомлення педагогів із соціальним, культурним, філософським, історичним та педагогічним обгрунтуванням залучення дітей з особливими освітніми потребами до загальноосвітніх навчальних закладів.

Організовуючи навчання дітей з особливими освітніми потребами, слід оцінити освітнє середовище, визначити, чи відповідає воно потребам і можливостям таких дітей. Звісно, якщо є можливість, то варто спеціально створити умови для їх навчання, зокрема такі:

  • безперешкодний доступ до території та приміщень навчальних закладів
  • належна навчально-матеріальна база
  • відповідне кадрове забезпечення

Насамперед слід створити безперешкодний доступ до навчальних закладів дітям різних нозологій. Так, під час підготовки навчальних закладів до нового навчального року та здійснення капітальних ремонтів потрібно врахувати вимоги Державних будівельних норм України «Будинки та споруди навчальних закладів» (ДБН В.2.2-3-97), затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 27.06.1996 № 117 (із змінами № 3, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.12.2011 № 420).

Також до штатних розписів загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивними класами слід увести посаду асистента вчителя відповідно до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205.

Якщо з певних причин немає можливості одразу створити спеціальні умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами, то варто подбати про забезпечення емоційного благополуччя дітей.

Міждисциплінарна взаємодія

Забезпечення системної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються в класах з інклюзивним навчанням, можливе завдяки налагодженню співпраці різних організацій, установ, навчальних закладів, зокрема таких:

  • органи управління охороною здоров’я та підпорядковані їм заклади
  • ПМПК
  • наукові установи
  • громадськість
  • навчальні заклади різних типів і форм власності

Органи управління охороною здоров’я

 Органи управління охороною здоров’я разом із органами управління освітою проводять роз’яснювальну роботу з працівниками навчальних закладів, з батьками дітей щодо необхідності раннього виявлення дітей з особливими освітніми потребами та організації своєчасної фахової допомоги їм.

Також органи управління охороною здоров’я:

  • надають консультативну допомогу з питань розвитку дітей з особливими освітніми потребами, зокрема щодо дозування навчального навантаження
  • контролюють дотримання норм навантаження у навчальних програмах та планах навчальних закладів
  • проводять медичні профілактичні огляди та узагальнюють їх результати
  • контролюють виконання призначень лікарів
  • проводять спільні наради

Під час визначення кількості дітей з особливими освітніми потребами, які проживають на закріпленій за навчальним закладом території обслуговування, без допомоги органів управління охороною здоров’я та підпорядкованих їм закладів не обійтися.

ПМПК

Спеціалісти ПМПК  беруть участь у виявленні дітей з особливими освітніми потребами та наданні своєчасної фахової допомоги їм. Зокрема, завідувач міської ПМПК систематично бере участь у засіданнях ЛКК дитячої міської поліклініки і заповнює розділ 2 «Психолого-педагогічна реабілітація» Індивідуальної програми реабілітації інваліда (дитини-інваліда): визначає обсяг, кількість та тривалість курсів, строків виконання послуг з консультування, діагностики, патронажу, психологічної та педагогічної корекції розвитку дітей.

Окрім того, спеціалісти ПМПК:

  • беруть участь у визначенні навчальної програми для дітей, які потребують індивідуального навчання
  • організовують і проводять протягом року систематичні діагностичні засідання з психолого-педагогічного вивчення дітей для визначення особливостей навчально-пізнавальної діяльності, труднощів у навчанні
  • надають батькам та педагогам обгрунтовані психолого-педагогічні рекомендації щодо змісту, форм, методів навчання та напрямів корекційно-розвиткової роботи з урахуванням потенційних можливостей дітей, у випадках інвалідності — з урахуванням індивідуальної програми реабілітації інваліда
  • здійснюють попереднє логопедичне, педагогічне та психологічне вивчення дітей, які не відвідують навчальних закладів, результати якого фіксують у відповідних розділах Картки стану здоров’я і розвитку дитини

Тому до відкриття та комплектування класів з інклюзивним навчанням слід залучити спеціалістів ПМПК.

Наукові установи

Наукові співробітники Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів:

  • допомагають учителям розробляти та апробувати методики забезпечення комплексного навчально-виховного, корекційно-реабілітаційного процесів в умовах інклюзивного навчання
  • здійснюють моніторинг навчальних досягнень учнів

Окрім того, наукові співробітники надають консультативну допомогу вчителям, дітям та їхнім батькам. Це сприяє створенню у навчальному закладі атмосфери доброзичливості, толерантності до дітей з особливими освітніми потребами.

Громадськість

Для задоволення освітніх потреб дітей, які навчаються в інклюзивних класах, слід консолідувати зусилля державних структур і громадськості. Саме місцеві громади можуть відігравати активну роль у поширенні інклюзивної освіти та навіть внесенні змін до законодавства.

Тому ми намагаємося залучати до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами волонтерів з-поміж студентів, громадських організацій та налагоджуємо довірливі стосунки з ними.

Основними напрямами роботи з громадськістю є:

  • проведення спеціальної просвітницької роботи, зокрема інформування щодо освіти дітей з особливими освітніми потребами
  • формування громадської думки щодо необхідності забезпечення рівного доступу до якісної освіти усім дітям
  • залучення громадян до участі в навчально-виховному процесі;
  • підвищення рівня психологічної культури

Для реалізації визначених завдань діяльності ми проводимо різні заходи, виготовляємо пам’ятки, буклети, розробляємо презентації.



Підписка на статті

Щоб не пропустити жодної нової статті, підпишіться на розсилку

Освітні заходи

Освітні заходи

Перевірте свої знання та здобудьте нові

Взяти участь

Інтернет-магазин

Самое выгодное предложение

Скористайтеся найбільш вигідними пропозиціями щодо передплати і станьте нашим читачем просто зараз

Живе спілкування з редакцією

Книжкова полиця

«Педагогічна рада в дошкільному навчальному закладі» від журналу «Практика управління дошкільним закладом»

Електронна книга «Одна голова добре, а педрада — ліпше»

для передплатників е-журналу «Практика управління дошкільним закладом»

Читати книгу



© Цифрове видавництво MCFR, 2017. Усі права захищено

Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів порталу, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції порталу


  • Ми в соцмережах
Упс! Файл доступний лише для зареєстрованих користувачів!

57 секунд на реєстрацію
І Ви отримаєте доступ до:
форм та зразків
фахових статей
найсвіжіших новин галузі
нормативних документів

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
І користуйтеся матеріалами порталу «Педрада»!
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль

Зареєструймо наші взаємини!

І я Вам подарую цілий світ освіти:
  • допомагатиму розв’язати робочі завдання
  • запрошуватиму на освітні заходи
  • сповіщатиму про новини
Портал «Педрада»

У мене є пароль
нагадати
Пароль надіслано на пошту
Ввести
Я тут вперше
Для реєстрації потрібно лише 57 секунд
Введіть ел. пошту або логін
Неправильний логін або пароль
Неправильний пароль
Введіть пароль