Нове шкільне навантаження: плюси та мінуси

14 травня 2012
66
Середній бал: 5 із 5

Чому шкільні навантаження зростають, а якість знань падає? Міносвіти зробило чергову спробу підтягнути наші школи до світового рівня. Уже з наступного року до розкладу уроків додадуться додаткові уроки іноземної та інформатики. А щоб не перевантажувати дитячі голови зайвим, чиновники спрощують і «осучаснюють» програми.

З наступного навчального року школярам доведеться просиджувати за уроками ще довше, адже МОНмолодьспорту затвердило нові стандарти для середніх шкіл.

Стандарти передбачають обов'язкове вивчення англійської з першого, інформатики — з другого, і додаткового іноземної мови — з п'ятого класу.

В такому режимі вже навчаються школярі спеціалізованих навчальних закладів, ліцеїв та гімназій.

Поки незрозуміло, яким чином чиновники збираються втиснути нові предмети в і без того щільний графік нинішніх школярів. Це можливо зробити або урізавши годинник з інших предметів, або збільшивши загальне навантаження на учнів. Перший варіант свідомо нереальний, адже ризикує спровокувати вчительські бунти. Викладацька зарплата залежить від кількості уроків, тому «розвантажувати» учнів і автоматично — власні гаманці — вони не зацікавлені.

Другому відчайдушно противляться медики і батьки. Шкільні навантаження вже й так нерідко перевищують максимально допустимий рівень (28-32 години на тиждень, залежно від віку учня). При ущільненні розкладу уроків вони виростуть ще, щонайменше, на 2-3 години. Експерти вже підрахували, що тільки за рахунок обов'язкового другої іноземної навантаження п'ятикласників перевищить допустиму фізіологічну норму на годину на тиждень. Школи, намагаючись утримати викладачів, роздувають так звану «варіативну» частину програми, тобто, список занять за вибором навчального закладу. З наступного року робити це їм буде ще простіше. Адже якщо зараз вчителі можуть розподіляти за власним розсудом третину навчального часу, то з наступного року, по новому загальноосвітньому стандарту, в їх розпорядженні виявиться половина розкладу.

Заслужений учитель України та незалежний консультант і експерт з освітньої політики Віктор Громовий бачить проблему в тому, що чиновники оновлюють лише шкільний «фасад», по суті не міняючи принципів навчання. Вони намагаються вкласти в голови учнів якомога більше теорії. Однак за нинішніх темпів розвитку суспільства вона застаріває задовго до того, як школярі отримають атестати. Експерт упевнений, що основний же принцип європейської моделі — освіта впродовж усього життя, який передбачає впровадження нових форм навчання, в тому числі, інтерактивні уроки, заняття за індивідуальними програмами тощо — наші реформатори поки ігнорують. «А значить, дітей і далі будуть підганяти під стандарти, замість того, щоб дозволити їм рухатися по індивідуальної освітньої траєкторії», — резюмує Віктор Громовий.

logo